:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 103
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Бібліотека Донецького державного університету управління

      Сайт http://lib.dsum.edu.ua/ пропонує розділи: Новини  Про бібліотеку; Путівник по бібліотеці (Читальний зал №1 - Абонемент навчальної літератури - Читальний зал професорсько-викладацького складу - Навчальні корпуси та гуртожитки); Науково-методична діяльність; Послуги; Фото книжкових виставок і масових заходів; ДонДУУ в ЗМІ(публікації про університет); Навчальні посібники та підручники з грифом МОН; Навчальні посібники та підручники з грифом МОН; МОН молодь спорту України; ДонДУУ у рейтингах; Нові надходження літератури; Праці викладачів ДонДУУ. Нові надходження; Bіртуальні виставки нових надходжень праць викладачів ДонДУУ; Електронний каталог; Електронні ресурси: Студенческая электронная библиотека; Повнотекстові електронні журнали; Електронні журнали в мережі Internet (ЗНТУ); Електронний довідник "Електронні журнали України"; Повнотекстові електронні книги видавництва «ЦУЛ»; Проект «Полпред»; Асоціація «УРАН»; Городские, областные, национальные, электронные библиотеки всего мира - Directory of Open Access Journals - ETDE World Energy Base - Financial Times -The Economist; Журналы в Internet; Нучные журналы отрытого доступа; Ресурси відкритого доступу; Рейтинг наукових періодичних видань України; Бюлетень «Атестаційний вісник»; бібліотеки України; Бібліотечно-бібліографічна діяльність; Справочно-библиографический аппарат библиотеки; Приклади бібліографічного опису; Приклади інформаційного пошуку; Культурно-просвітницька діяльність: Щомісячні масові заходи бібліотеки; Пам’ятні та знаменні дати на тиждень; Bіртуальні виставки; Інформаційні списки періодичних видань; Календар пам’ятних та знаменних дат; Контакти

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

Молодіжні субкультури: Діалог-огляд
Творчество библиотекарей
Написав Любенко В.І.   

Пропонуємо Вашій увазі діалог-огляд про молодіжні субкультури, історію їх виникнення та основні відмінності між ними.

    Бібліотекар: Що таке "субкультура" взагалі, і "молодіжна субкультура" зокрема? Віднедавна ми щораз частіше помічаємо цих людей: малозрозумілий сленг, епатажні зачіски, своєрідний одяг... Хто ж ці юнаки і юнки? Які їхні ідеали? Чому вони вирізняються із загалу, яку мають мету? Соціопсихологи наполяга¬ють на тому, що молодіжна субкультура явище вже й не таке нове, воно має свої закони розвитку. І цей розвиток залежить від суспільного становища. Молодіжна субкультура в усіх своїх виявах примандрувала до нас із Заходу. Утім, здається, вона нікуди й не зникала, лише то розчинялася у під¬піллі, то виходила на вулиці. Отож, почнемо з простого визначення: 
    Субкультура - соціальне угрупування, яке об'єднане тим, що кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв'язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм. Наприклад, субкультура "толкієністів", які грають в рольові ігри за мотивами фентезі-повістей Толкієна найчастіше мають власні клуби, а "поттеромани" (фанати Гаррі Поттера), як одна з наймолодших субкультур, ще тільки формується, то її прихильники згуртовані тільки віртуально завдяки книжкам Джоан Роулінг. Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, картину світу, стиль життя та інше - за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про прина¬лежність до певного угрупування, як наприклад: жаргон (сленґ), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін. Наприклад, для хіпі було характерне довге волосся, а для панків - вистрижена голова зі смужкою во¬лосся посередині, яка називається "ірокез". Чи от інша ілюстрація - скінхеди своїм взуттям вважають тільки черевики фірми "Бг. Маггіns", а байкери не визнають черевиків і воліють навіть влітку ходити в шкіряних чоботях, і бажано з кованою підошвою. Все вищенаведене є описом стандартної субкультури. Що ж стосується молодіжних течій, у теоретичній частині вони практично нічим не відрізняються від цього опису. Єдине, що учасниками молодіжних субкультур є в основному молодь, а не хтось інший. Підлітків у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі. Загалом можна виділити 5 головних характеристик молодіжних субкультур: 
    1. Специфічний стиль життя і поведінки; 
    2. Наявність власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді; 
    3. Нонконформізм, протиставлення себе решті суспільства; 
    4. Зовнішня атрибутика, яка має символічне значення; 
    5. Ініціативний центр. 
    Таким чином: Молодіжна субкультура - будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленґ), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, норми і цінності. Дуже часто термін Молодіжна субкультура плутають з поняттям Молодіжна контркультура. Для того, щоб уникнути цієї термінологічної незрозумілості, наведу таке визначення: Молодіжна контркультура - об'єднання молоді, що має всі ті елементи культури ,що й субкультура, але чиї норми та цінності перебувають в активній чи пасивній опозиції до існуючих у суспільстві норм і цінностей. Безперечно, що деякі субкультури є контркультурними, але зовсім не означає, що ці два терміни можна протиставляти. Ще одна поширена помилка, яка стосується нашої теми - це підміна поняття Молодіжна субкультура поняттям "неформальний молодіжний рух". Річ у тому, що вони не цілком тотожні. Неформальним молодіжним рухом можна назвати систему молодіжних су¬бкультур і широкої неорганізованої молодіжної діяльності у взаємозв'язку між собою і з суспільством загалом. У свою чергу, молодіжний неформальний рух є частиною ширшого середовища - "андеграунДУ"-         Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так: 
    □ романтико-ескапітські субкультури (хіппі, толкієністи, байкери...) 
    □ гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери...) 
    □ кримінальні (гопники, скінхеди...) 
    □ анархо-нігілістичні (панки та інші). 
    Ну і щоб уже завершити теоретичну частину, хотілося б звернути увагу на парадокс, який завжди при¬сутній в існуванні молодіжних субкультур: з одного боку вони культивують протест проти суспільства дорослих, його цінностей і авторитетів, а з іншого - покликані сприяти адаптації молоді до цього дорослого суспільства.

    Виступи представників різних молодіжних субкультур (бажано з використанням стилю та атрибутики) 
    1.Яка єдина «віра» об’єднує всіх байкерів? (швидкість) 
    2.Який одяг виділяє байкерів? (шкіряний) 

    Представник : Байкерство виникло у США, а потім поширилося по всій Європі. В Україні ця субкультура стала по¬пулярною в останні десятиліття XX століття. Духовним натхненником байкарів, і це загальновизнаний факт, став Джеймс Дін — відомий американський кіноактор і виконавець власних балад. Він першим висловив протест проти ідеалів американського суспільства та буржуазної культури. Протест Діна яск¬раво втілено у відомому кінофільмі „На Схід від раю". Герой намагається розбудити суспільство, зворохобити його, змусити замислитися над швидкоплинністю життя і марнотою суспільних ідеалів, які ідеологи від культури намагаються прищепити пересічним громадянам. Основне для героїв Діна — їзда на шаленій швидкості, без певної мети і підтексту. Завжди одягнений у старий червоний светер Дін на своєму „Харлей-Девідсоні" із максимальною швидкістю мчить залитою сонцем автострадою. Джеймс Дін розбився, не вписавшись у крутий віраж, але його сталевий кінь, здається, і сьогодні заважає спокійно спати прибічникам шалених швидкостей, своєрідної філософії і неписаним законам мотоциклетного братства. Для них байк — стиль життя, а не просто швидкий та зручний спосіб пересування. Всіх байкерів об'єднує віра в одного кумира Швидкість. У цьому байкери схожі на спортсменів. У певній мірі байкінг є спорт, але спорт екстремальний. Закований у чорну шкіру бородач, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися майстром спорта міжнародного класу по мотокросу та чемпі¬оном країни у якомусь році, але він прийшов у субкультуру байкерів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю На загал байкери, здебільшого, підробляють охороною рок-концертів, збираються у своїх клубах і фестивалях. Ненормативна лексика створила ореол ворожнечі до суспільства. Не сприяють позитивному образу і назви байкеркоманд — „Ангели пітьми", „Слуги диявола" тощо.

    1.Хто надавав неабиякого значення волоссю? (хіпі) 
    2.Який атрибут вважався вершиною хіповського самовираження? («фенька»)

    Представник :"Хіпі" ведуть свій початок з 66-го року зі Штату Каліфорнія (США). Хоча особливо ревні історики починають відлік цього руху ще із початку минулого сторіччя. Справді, у 20-х роках у Німеччині з'явилося те, що нагадує "хіпі". Сотні молодих людей об'єдналися у в групи із назвою WАNDЕRVОGЕL. Вони мандрували країною, не визнавали дорослих авторитетів, носили довге волосся, читали індійських філософів і проголошували принципи вільної любові. Але не дивлячись на все це ВОНИ так і не змогли зробити бодай мінімальний переворот у тогочасній культурі, через що і пішли в історичне забуття. Стосовно ж руху, що веде своє коріння з 60-х, то тут все було значно серйозніше. Для його виникнення існував ряд соціальних та культурних причин, які не в остан¬ню чергу були викликані і другою світовою війною. Річ у тому, що після перемоги на Гітлером, західний світ опинився перед необхідністю якось перебудовуватися і підлаштовуватися під нові реалії гео¬політики. З середини 50-х почали міцнішати консервативні умонастрої, що у філософії вилилося у течію "структуралістів", які наполягали, що все життя - це певна структура. І кожна людина повинна виконувати відведену їй роль. Але паралельно з цим у повітрі того часу уже незримо був присутній дух революції, вибух якої припав на студентські виступи 68-го року. І тут хіпі проявили себе цілком життєздатною силою у боротьбі з консерваторами і ретроградами. Основна частина цієї субкультури складалася із дітей цілком забезпечених батьків. Під впливом східних містиків, які проповідували пошуки гармонії і щастя за межами ма¬теріального світу, тисячі хлопців і дівчат, тікали з дому, поселялися комунами і жили ні від кою незалежним життям, відрощуючи якомога довше волосся. Волоссю хіпі надавали неабиякого значення. Окрім розкішних патлів на голові, хіпі мали і інші форми відзнак, найвідомішою з яких є "фенічка". або "фенька", котра вважається вершиною хіповського самовираження. Фенька може бути якою завгодно. Саме слово походить від вільної інтерпретації англійського "thing", тобто "річ". Початково так називалися. будь-які дрібнички, які дарувалися одне одному. Пізніше, так стали називати прикраси, причому виключно саморобні. Найчастіше "феньки" це сплетені з бісеру браслети, які крім функції декору не¬суть і інше смислове навантаження. Для того, щоб зрозуміти приховане послання, зашифроване у ній, треба звернути увагу на кольори, розміри, стиль виробу. Крім того, у більшості "феньок" існує своє ім'я, яке придумує сам автор. Звісно, що існують і легендарні феньки, які переходять з рук в руки. Окрім зовнішніх прикрас і яскравого одягу, дуже часто хіпі асоціюються у людей і з вживанням наркотиків. Починаючи з 60-х років, коли різні психотропні речовини почали активно використовуватися молоддю для "пробудження своєї духовної і творчої потенції", хіпі не стояли осторонь цього процесу. В історію вони потрапили з двома наркотиками - коноплею, та LSD. Хіпі вживали наркотики, як вони це називали, для розширення власної свідомості та виштовхуванням за звичні межі тогочасного світу. Треба визнати, що частково це їм вдалося: музика 60-х, театр 60-х, живопис 60-х — це все спроба вийти за рамки звичного життя і значною мірою цьому посприяли саме хіпі, які на кожному кроці пропагували ідею свободи. Головним внеском хіпі у мистецтво стало внесення у творчість елементу спонтанності. Але все має своє закінчення. З середини 70-х рух хіпі занепадає. Більшість його активних учасників стрижуть волосся, знімають феньки і повертаються до своїх батьків перебирати досвід сімейного бізнесу. Але не варто думати, що рух цей у своїй класичній формі повністю зник. Зрозуміло, що сьогоднішнє покоління хіпі далеке від тих духовних засад своїх попередників. Сучасники уже не горланять на кожному перехресті гасло Сартра "Вони украли в мене сенс життя!" і не збиваються у комуни. Тепер це просто своєрідний клуб за інтересами, де переважає потяг до класичної рок-музики і плетіння з бісеру. Але хіпі заслуговують на увагу хоча б тому, що стали тим середовищем, у якому виросли найрізноманітніші "нові" молодіжні субкультури, вони дали поштовх молодіжному протестові і привнесли ідеали толерантності та розкутості в сучасне суспільство.

    Представник: Реперська субкультура також до нас прийшла з-за океану. її першооснову складає такий музичний напрямок, як реп - це достатньо примітивна музика, яка нагадує ритми барабанів африканських шаманів. Пісні під реп не відрізняються милозвучністю, адже в основу покладено набір слів і речень, який вимовляється - "читається" - в такт. Зазвичай ці пісні густо всіяні нецензурною лайкою. Зародився реп в не¬гритянських кварталах Америки. В 90-і роки афроамериканцям вдалося просунути його на "музичний ринок", і зараз реп завойовує собі прихильників в усьому світі, зокрема і в Україні. Одяг пересічного репера -- широкі штани, що спущені нижче пупа, спортивне взуття, простора футболка, а їхня манера спілкування, жести, жаргон викликають огиду в будь-якої нормальної людини. Репери пропагують у своїх піснях такі ниці речі, як культ сексу, насильство, розбещеність. 
    
    1.Чий стиль життя можна назвати «безтурботним»? (хіп-хопер) 
    2.Представники якої молодіжної субкультури поєднували масивні золоті ланцюги на шиї з спортивним одягом? (хіп-хопи). 

    Представник: Хіп-хоп Останнім часом, зважаючи на навалу хіп-хопу в молодіжну культуру, доводиться чули підміну цього поняття словом ''реп". Отож "реп" - це виключно музичний стиль, в той час як "хіп-хоп" є тією субкультурою, яка окрім репу вбирає в себе ще і ді-джеїнг, графіті, спе¬цифічну форму одягу, деякі види спорту, брейк-денс та ін., а відповідно, є значно ширшим поняттям. аніж просто "реп". Історія хіп-хопу - це приклад того, як буквально за одне покоління босяцький фольклор американського негритянського гетто перетворився на світовий мейнстрім, а дворові хулігани па світових суперзірок. 
    Почалося все приблизно у 1969-му році у "чорних" кварталах Нью-Йорка, які називаються Південний Бронкс. Легенда свідчить, що започаткував цей рух DJ Кул Херк, який запустив в мову слівце "b-bоуs" (скорочення від "bгеаk bоуs". тобто, "ламані хлопці", ті. які танцюють брейк). Але суспільство розшифрувало це як "bad bоуs" (хулігани), а їхніх подруг охрестили "flygirls" - тобто "мушки" - крикливо одягнені і густо намальовані дівчата з вулиці. Зрозуміло, що це ще не був хіп-хоп (саме слово у 1974 придумав Африка Бамбаатаа), але початок було покладено. Кул Херк приїхав до Нью-Йорка з Ямайки, звідки і привіз традицію організовувати вуличні танці під музику з платівок, на яку поети наживо начитують речитативом свої вірші. Центром цієї імпрези завжди був ді-джей і вся сіль таких акцій була в тому, що вони виникали спонтанно і на вулиці. Так зародилася система вуличної культури "street culture", і так зародилася провідна роль ді-джея, який до того був тільки людиною, яка вчасно міняє платівки. Херк же ж привніс у цю схему активну позицію. Ді-джей сам вибирав музику, горланив щось у мікрофон, заводив людей і давав цей мікрофон іншим. Кул також найпершим придумав принести на вечірку не один, а два програвачі вінілів щоб пускати музику нон-стопом. До 1972-го b-bоуs та їхні подружки flygirls вже могли похвалитися організованою структурою, наявністю своєї музичної культури, власного одягу і стилем життя, який можна окреслити словом "безтурботне". Після нетривалих вуличних боїв і мирних переговорів між різними групами було встановлено типовий "прикид" хіп-хопера- як правило, тоді це були спортивні костюми, дуті болонієві безру¬кавки, несиметрично натягнуті на голову бейсболки і обов'язковий елемент - величезні кросівки (бажано білі) зі ще більшими "язиками". Аксесуарами до цього всього слугували золоті ланцюги на шиї зі знаком $ та вузькі затемнені окуляри. Масивні золоті прикраси у поєднанні зі спортивними костюмами були подібні на медалі олімпійських чемпіонів, що дуже подобалося хіп-хоперам 


< Попередня   Наступна >
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100