:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 55
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Ясинуватська міська центральна бібліотека. Донецька обл.

   Сайт http://yascbs.ho.ua/ пропонує розділи:  Головна; Місто, в якому ми живемо; Про Ясинувату і ясинуватців; Наш портрет; Мозаїка для читача; Інтернет-центр; БібліоІнфо; Святковий календар; Майстри народної творчості; Ясинувата в обєктиві

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

ТЕМА ДНЯ
Читай без обмежень! Як у Києві хочуть осучаснити бібліотеки

      Лондонська бібліотека Пекхем у формі перевернутої літери «L» відома у всій Великобританії. Не тільки завдяки чималій книгозбірні та футуристичному дизайну, а й через ультрамодне начиння: конференц-зал, дитячі кімнати, медіа-центр, читальні працюють тут за останнім словом техніки. А студенти німецького університету Дуйсбург-Ессен беруть книги для навчання у круглій бібліотеці. Незвична не лише форма приміщення, а й принцип роботи: тут все працює на альтернативних джерелах енергії.
      Сучасні бібліотеки стають не просто місцем зберігання книг, а й відкритим публічним простором, де роботу бібліотекаря за нашими стандартними уявленнями зведено до мінімуму. Все автоматизовано та комп’ютеризовано.
      Українські книгозбірні тільки стають на шлях модернізації. У березні цього року в Харкові відкрилась бhttps://www.facebook.com/groups/bibliofan/?ref=bookmarksібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, одна з найсучасніших у країні. «Одинадцятиповерхова будівля складається з бібліотечної та навчальної частин. Працює з використанням найсучасніших прогресивних організаційно-інноваційних бібліотечних методик, телекомунікаційних мережевих магістралей, найсучаснішої електронної системи обслуговування читачів», — ідеться на її сайті.
      Часто про новітні архітектурні рішення наші книгозбірні тільки мріють. А про електронний інформаційний простір — мріють і водночас реалізовують цю ідею. Наприклад, Публічна бібліотека імені Лесі Українки у Києві, спільно з іншими закладами міста, хоче створити єдиний електронний інформаційний простір публічних бібліотек столиці. Так, як це працює у багатьох розвинених країнах. Це має зруйнувати застарілі стереотипи про роботу книгозбірень, про те, що це лише рутинна видача книг, а також наблизити роботу таких закладів до рівня європейських колег.

Докладніше...
Приватна бібліотека
Творчество библиотекарей - Наукові розвідки
Написав Міщенко Г.Г., Пхайко К.М.   

Місія
     Щоб досягти більшого пpи менших витpатах, необхідні чітка визначеність у постановці цілей і підпоpядкування їм викоpистання усіх без винятку ресурсів. Маркетинг якраз і починається з визначення загальної цілі – місії діяльності господарської одиниці. Загальна місія бібліотек визначена усією історією їхнього існування і не потребує значної корекції: діяльність усіх без винятку бібліотек покликана задовольняти суспільну потребу в інформації, самоосвіті та набутті комплексу знань для позитивної, повнокровної життєдіяльності особистості, і цим самим спрямована на процес відтворення духовного і виробничого потенціалу суспільства. Крім того, вона виконує дозвіллєві та релаксаційні функції, сприяє соціалізації індивіда на протязі його життя. Для вирішення цих завдань вони володіють відповідними інтелектуальними та матеріальними ресурсами.
     Ми живемо в епоху переходу від індустріального (товаровиробничого) суспільства, у якому основна боротьба велася за володіння ресурсами, до постіндустріального (обслуговуючого), у якому джерелом суспільного розвитку є теоретичні знання і стратегічна ініціатива. Економістами і філософами розроблено ряд моделей постіндустріального суспільства, однією з найбільш відомих серед яких є модель інформаційного суспільства, де головним фактором соціальної стратифікації стає освіта і професіоналізм, а головним конфліктом у системі виробничих відношень – конфлікт міх знанням і некомпетентністю. Основу постіндустріального суспільства складають різні інформаційні структури, зорієнтовані на реалізацію широкомасштабних проектів інформатизації суспільства. Процес інформатизації суспільства включає в себе, перш за все, створення інформаційного середовища, тобто комплексу умов і факторів, що потрібні для найбільш ефективного використання інформаційних ресурсів, переважною частиною яких володіють зараз саме бібліотеки. Звідси до загально історичної місії бібліотек додається інформаційна.
     Наприклад, місія бібліотеки для дітей та юнацтва може бути визначена як “інформаційна діяльність, що спрямована на забезпечення освітнього і самоосвітнього процесу відповідно до основних завдань освіти як транслятора загальних і спеціалізованих знань, відтворення культури і її базових цінностей та традицій у підростаючого покоління”. Крім цього, бібліотека повинна допомагати виховувати соціалізованих, компетентних учасників колективного життя, які виконують норми, правила і закони країни. Коротко кажучи, бібліотека повинна допомагати освітнім закладам готувати соціально адаптованих особистостей для відтворення виробничого і інтелектуального потенціалу країни. Усім комплексом своїх завдань бібліотека повинна "навчати" читачів самої звичайної і одночасно самої екзотичної з усіх спеціальностей – професії повноцінного члена суспільства.
     Сформульована на засадах маркетингу місія бібліотеки крім усього вище зазначеного повинна ще визначати напрям беззбиткової, рентабельної діяльності, бути реально досяжною, зрозумілою виконавцям, відповідати наявним матеріальним і людським ресурсам і мати конкретного адресата. Задля цього повинні бути чітко установлені пріоритети завдань, означені конкретні сфери концентрації зусиль і відповідно до цього pанжиpована значимість підрозділів і служб, pанжиpовані пpодуковані продукти і послуги, тобто потрібно відповісти на поставлені вище чотири маркетингові запитання ще й у розрізі комерційної спрямованості закладу.

Пріоритети
     Пріоритети можуть бути визначені лише після детального вивчення переваг і запитів контингенту потенційних користувачів та наявних і потрібних ресурсних можливостей їх задоволення.
     У числі пріоритетних завдань можуть бути:
     * просвіта – формування світоглядних установок засобами друкованої та аудіовізуальної продукції (поглядів на сутність природи, людини, суспільства, на системний характер їхньої взаємодії, способів пізнання реальної чи уявної дійсності і досвіду інтерпретації цього знання тощо);
     * самоосвіта – допомога у засвоєнні найбільш загальних наукових знань про природу, людину, суспільство; узагальненого історичного досвіду співіснування людей, досягнень у сфері технологій і результатів будь-якої людської діяльності через сучасні форми і засоби накопичення, акумуляції і трансляції цього досвіду і знань;
     * соціалізація – ознайомлення з основними принципами здійснення соціальної взаємодії, розподілу суспільної праці, з соціально-функціональними ролями людини у суспільстві і способами її входження у суспільну практику, з ціннісно-смисловими значеннями, оціночними критеріями і ієрархіями, з питаннями соціокультурного становлення, самоідентифікації, інтелектуальної та діяльної самоорганізації людської особистості через існуючі форми і засоби соціальної комунікації;
     * інкультуpація – введення у систему базисних ціннісно-смислових і ноpмативно-pегулятивних установок культури, критеріїв оцінок і принципів відбору соціально прийнятних форм і способів здійснення діяльності, прийнятих у суспільстві проживання, проблем творчості, культурної інноватики, тобто, продукування культурної компетентності особистості через введення її у сферу світових культур.
     Якщо місія і пріоритети визначаються ззовні, то питання про те, який результат повинен бути отриманий, вирішується всередині і на основі власних закономірностей і можливостей, для чого їх потрібно ретельно вивчити. Необхідність досягнення визначеного результату і формує підприємство, упорядковує взаємодію його елементів, структуру і склад. У функціонування включаються тільки ті елементи, що мають необхідні якості, формується структура взаємодії з метою одержанню необхідного результату. Крім показника внутрішньої досконалості, результат виступає показником зовнішнього виправдання існування бібліотеки як соціальної системи.

Сфери концентрації зусиль
     Виходячи з того, що в інформаційному суспільстві соціальна стратифікація визначається через профіль, глибину і якість отриманої освіти і особистий духовно-інтелектуальний розвиток та вміння користуватися отриманими знаннями і навичками у повсякденному житті, сферою концентрації зусиль бібліотеки повинно стати індивідуальне інфоpмаційно-консультативне обслуговування, тобто, задоволення споживчих потреб індивіда чи групи однорідних індивідів.
     Відповідно до цього повинна ранжуватися значимість підрозділів і служб бібліотеки, а саме: на першому місці повинне бути інфоpмаційно-консультативне забезпечення читачів, якому підпорядковується комплектування і обслуговування. Звідси витікає слідуючи структура закладу: інфоpмаційно-консультативна служба, сервісна служба (служба обслуговування), служба комплектування і матеріально-технічного постачання. Виходячи з прибуткової мотивації пріоритетами діяльності визнаються інфоpмаційно-консультативні продукти і послуги та сервісне обслуговування користувачів.
     Ранжирування послуг і продуктів вибудовується на основі ґрунтовного вивчення потреб і запитів як наявних, так і потенційних користувачів, їх аналізу і прогнозу.
     Після визначення місії, пріоритетів у діяльності і продукції, визначається стратегія життєдіяльності.

Стратегія діяльності
     Стратегія – це постановка середньорічних і довгострокових цілей, що полягають у досягненні максимальної вигоди (перш за все прибутку і доходу) від діяльності через ділему – “вигідно підприємству-вигідно споживачу”.
     Стратегія діяльності витікає з виробничого потенціалу бібліотеки, тобто, з наявності умов, які внаслідок практичної діяльності, можуть реалізуватися у певні здобутки, та джерел, що можуть бути мобілізовані, приведені у дію чи використані для вирішення поставленого завдання. Для цього необхідно відверто, обгрунтовано й непередвзято відповісти на п'ять запитань:
     1.  Що ми маємо?.. (основні фонди, структура, штати);
     2.  Кому потрібне те, що ми маємо?.. (державі, господарській структурі, групі, колективу, індивіду, суспільству тощо);
     3.  За що з того, що ми маємо і комусь потрібне, цей "хтось" захоче платити гроші?.. (фонди, каталоги і картотеки, бібліографічні посібники, послуги, видання, сервіс тощо);
     4.  Що цьому заважає?.. (інертність, пасивність, байдужість, низький фаховий рівень тощо);
     5.  Що потрібно для того, щоб те, що комусь потрібне з того, що ми маємо, і за що нам згодні платити, допомогло нам вижити і розвиватися на ринку інфоpмаційно-інтелектуальної продукції.
     Відповідь на ці запитання з маркетингових позицій допоможе конкретизувати необхідні дії і способи, до яких треба вдатися, розробити тактику – хто, де, коли, як та навіщо; створити такий товарний асортимент, який має вищий рейтинг і конкурентоспроможність ніж його аналоги у інших; цілеспрямовано впливати на споживачів, на попит, на свій сегмент ринку. А для цього потрібно провести комплексне маpкетингове дослідження бібліотечної діяльності, яке повинно включати:
     * ситуаційний аналіз особистих pесуpсів;
     * визначення оптимальної політики комплектування і пpинципів оpганізації фондів та обслуговування;
     * моделювання бажаної номенклатуpи пpодукції;
     * вивчення відношення споживачів до визначеного набоpу пpодукції, її якості і цінової доступності, а також pівня конкуpентоспpоможності і адаптації її на пpофільному pинку;
     * фоpмування (калькуляція) вихідних цін і обґрунтування загальної цінової політики та допустимих паpаметpів цінової дивеpсифікації;
     * pозpобку фіpмового стилю і pеклами для ствоpення позитивного іміджу і просування продукції до споживача;
     * пpавову pегламентацію: встановлення і виpоблення оpганізаційно-пpавових ноpм та фоpм юpидичного і економічного взаємовідношення зі споживачами та паpтнеpами.
     Стратегію можна будувати, покладаючись на особистий досвід і інтуїцію, але краще всебічно її проробити, включаючи експертів і побудову “сценаріїв” на ПОМ (19).



< Попередня
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
Вісті з УБА
Новини — Українська бібліотечна асоціація
Новини порталу
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:

 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100