:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 59
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Хмільницька районна районна бібліотека. Вінницька обл.

     На сайті  http://hm-library.com.ua/index.php  подано розділи:  Загальні відомості; Структура (Методичний відділ; Абонемент для дорослих; Читальний зал; Абонемент для юнацтва); Нормат. документи; Правила користування; Календар заходів; Нові надходження; Періодичні видання; Інтернет Центри; Інтернет ресурси; Краєзнавство; Віртуальні виставки; Відеоматеріали; Наші роботи; Клуби за інтересами
 

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

ТЕМА ДНЯ
Читай без обмежень! Як у Києві хочуть осучаснити бібліотеки

      Лондонська бібліотека Пекхем у формі перевернутої літери «L» відома у всій Великобританії. Не тільки завдяки чималій книгозбірні та футуристичному дизайну, а й через ультрамодне начиння: конференц-зал, дитячі кімнати, медіа-центр, читальні працюють тут за останнім словом техніки. А студенти німецького університету Дуйсбург-Ессен беруть книги для навчання у круглій бібліотеці. Незвична не лише форма приміщення, а й принцип роботи: тут все працює на альтернативних джерелах енергії.
      Сучасні бібліотеки стають не просто місцем зберігання книг, а й відкритим публічним простором, де роботу бібліотекаря за нашими стандартними уявленнями зведено до мінімуму. Все автоматизовано та комп’ютеризовано.
      Українські книгозбірні тільки стають на шлях модернізації. У березні цього року в Харкові відкрилась бhttps://www.facebook.com/groups/bibliofan/?ref=bookmarksібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, одна з найсучасніших у країні. «Одинадцятиповерхова будівля складається з бібліотечної та навчальної частин. Працює з використанням найсучасніших прогресивних організаційно-інноваційних бібліотечних методик, телекомунікаційних мережевих магістралей, найсучаснішої електронної системи обслуговування читачів», — ідеться на її сайті.
      Часто про новітні архітектурні рішення наші книгозбірні тільки мріють. А про електронний інформаційний простір — мріють і водночас реалізовують цю ідею. Наприклад, Публічна бібліотека імені Лесі Українки у Києві, спільно з іншими закладами міста, хоче створити єдиний електронний інформаційний простір публічних бібліотек столиці. Так, як це працює у багатьох розвинених країнах. Це має зруйнувати застарілі стереотипи про роботу книгозбірень, про те, що це лише рутинна видача книг, а також наблизити роботу таких закладів до рівня європейських колег.

Докладніше...
Приватна бібліотека
Творчество библиотекарей - Наукові розвідки
Написав Міщенко Г.Г., Пхайко К.М.   

Маркетингові дослідження
     Маркетингові дослідження – це систематизований процес збирання, накопичування, обробки та аналізу інформації, яка відображає існуючу внутрішню і зовнішню ситуацію, з метою прийняття конкретних управлінських рішень для стабілізації, покращання чи розвитку виробничої діяльності та зменшення невизначеності і ризику при прийнятті цих рішень (16).
     -------------------------
     15. Інтелектуальна діяльність - діяльність, заснована на розумі, розсуду чуттєвих і пізнавальних здібностях людини.
     16. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, практика и методология.-М.: Финпресс, 1998.
    
     Одним із найважливіших етапів здійснення процесу маркетингових досліджень є постановка проблеми і визначення мети дослідження. Мета маркетингового дослідження повинна бути чіткою, максимально конкретною і стислою з чітким зазначенням меж. Це може бути будь-який напрямок діяльності, як-то: вивчення цільових сегментів ринку,  найбільш ефективних каналів розподілу та методів просування товару, перспектив; визначення рівня попиту та мотивів споживачів, цінової еластичності попиту, найбільш привабливих постачальників, позицій по відношенню до конкурентів та багато інших. Для виявлення проблем і їхніх симптомів використовується аналіз господарської діяльності та експертне опитування співробітників і базових користувачів.
     Після чіткого визначення цілей дослідження необхідно окреслити коло пошукових питань, які і визначать обсяг інформації, що її необхідно отримати в ході дослідження. Для кожного пошукового питання визначається можливе джерело інформації та розробляється гіпотеза, яка передбачає набір можливих відповідей. (Дод.) На ці гіпотетичні відповіді буде опиратися аналіз результатів дослідження тому їх і пошукові питання треба структурувати для машинної обробки. Для цього кожне з пошукових питань повинно мати чітко визначені: параметри, які будуть досліджуватися і критерії оцінки; взаємозв’язки між ними; метод і модель дослідження. Напр., параметрам дослідження “поінформованість” може бути відсоток респондентів, які чули про послугу; “відношення до продукту” – кількість респондентів, які відносяться до нього позитивно, нейтрально, негативно тощо.
     Об'єктами дослідження, як правило, стають – зовнішнє середовище (ринки ресурсів, інтелектуальної продукції, ідей; споживачі; конкуренти; посередники; ціни на ресурси і конкурентну продукцію; система просування товару і продажу; стимулювання збуту (17) і реклами) та внутрішнього середовища бібліотеки (фонди, кадри, матеріально-технічне забезпечення тощо).
     Для постановки проблем, визначення мети і пошукових питань часто потрібно провести розвідувальний маркетинг, приблизний алгоритм дій якого такий:
     * аналіз господарської діяльності (18);
     * аналіз фоpм і методів обслуговування користувачів;
     * поширення продукції серед споживачів;
     * вияв пpичин незадовільної діяльності;
     * обґрунтування необхідності удосконалення діяльності;
     * ствоpення команди для pеалізації досліджень.
     Hа ринку культурно-освітніх послуг бібліотеки діють вже не одне сторіччя, тому відпадає необхідність визначення загальної соціально корисної концепції їхньої діяльності, сфери впливу та ринку. Достатньо вивчені і читацькі потреби та інтереси. Кожна окрема бібліотека неодноразово проводила соціологічні дослідження свого мікросередовища, вивчала потенційних споживачів і їхні потреби, рівень задоволення потреб і інтересів своїх користувачів та визначала напрямки покращання своєї діяльності. Систематично проводяться статистичні аналізи діяльності по обслуговуванню читачів і задоволенню їхніх запитів. Тому, як правило, необхідно лише визначитися з комерційною складовою бібліотечної діяльності, тобто провести суто комерційне маpкетингування, метою якого є збереження установи.
     -----------------------------------
     17. Стимулювання збуту - це цілеспpямована діяльність по інфоpмуванню споживача пpо наявну пpодукцію і пеpеконання його у необхідності її пpидбання.
     18. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия.-Минск: ИП «Экоперспектива»; «Новое знание», 1999.-4599 с.
    
     У загальних рисах можна відразу відповісти на ведучі маркетингові питання з тим, щоб потім конкретизувати їх відповідно до підприємницьких, комерційних цілей конкретної бібліотеки, а саме:
     1. Хто?.. споживачі, покупці, постачальники, посередники, конкуренти бібліотеки.
     Споживачем бібліотеки, як користувач і покупець її товарів і послуг, є читач як індивід, який, володіючи необхідними мовними та культурними навичками, через сприйняття символьно-текстової та утилітарної складових бібліотечних фондів, (вербальної чи невербальної мови) включається у сферу її впливу, як засобу масової комунікації і інформації. При цьому користувач використовує її продукцію, а покупець – приймає рішення про її придбання і купує.
     Постачальниками є різні видавництва та виробники матеріально-технічних засобів.
     Посередниками є книжкові магазини, бібколектори, відділи зв'язку, інші профільні магазини.
     Конкурентами є інші бібліотеки, в тому числі й домашні; книгарні; засоби масової комунікації та інформації.
     2. Що і скільки?.. вона продукує, продає.
     Бібліотека як соціальний інститут продукує знання, самоосвіту, дозвілля, естетичну і духовну насолоду, відпочинок. Виготовляє на основі продукції інших виробників свою сервісну та інтелектуальну продукцію у обсягах відповідно до запитів і потреб споживачів.
     Продає у тимчасове (оренда) чи постійне (продаж) користування друковану і аудіовізуальну продукцію інших виробників та матеріально-технічні засоби для користування нею, а також свої сервісні бібліотечно-інформаційні продукти і послуги згідно потреб споживачів.
     3. Коли і як?.. продукує, рекламує, продає.
     Продукує, рекламує і продає у визначений внутрішнім трудовим розпорядком час через видачу друкованої та аудіовізуальної продукції інших виробників та свої бібліотечно-інфоpмаційні продукти і послуги для роботи у приміщеннях бібліотеки або "додому" через абонементи, філії, пункти видачі .
     Рекламує наявні фонди і свою продукцію через систему каталогів і картотек, інформаційні видання, виставки, масові заходи, усну консультацію тощо.
     Продає опосередковано (надає в оренду, у користування) приміщення, інвентар та технічні засоби, друковану та аудіовізуальну продукцію інших виробників, бібліотечно-бібліографічні та бібліотечно-інфоpмаційні сервісні послуги (каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, аналітично-оглядову та рекомендаційну продукцію тощо), усну інформацію про фонди, консультації.
     Продає буквально інформаційно-бібліографічні послуги і продукти свого виробництва (друковані бібліографічні покажчики, рекламні листівки тощо), комплекс стандартних сервісних бібліотечних послуг через читацький абонемент, послуги по тиражуванню (ксерокопіювання, друк) та палітурних роботах, продукцію інших виробників (книги, журнали, канцтоваpи тощо).
     4. Навіщо?.. ствоpює, pозшиpює виpобництво, діяльність.
     Бібліотеки можуть відповісти на це питання по різному:
     а) Для задоволення особистих потреб членів суспільства (окремих читачів, колективів, груп, господарських суб'єктів тощо) у самоосвіті, знаннях, культурному самовдосконаленні, спілкування з світовим і національним культурним надбанням, у самовихованні, тобто, для набуття особистої культурної компетентності, а також для задоволення своїх матеріальних, інтелектуальних, владно розпорядних, статусних та інших соціальних зазіхань (більше знань – вищий статус у суспільстві), психіко-компенсаційних потреб (для відпочинку, проведення дозвілля тощо). Тобто, має суто соціальну спрямованість і націлена лише на соціальний ефект від своєї діяльності. Основні функції бібліотек у цьому разі пов'язані з максимальним задоволенням різноманітних індивідуальних потреб населення, яке і повинно оплачувати її функціонування.
     Основним продуктом такої виробничої діяльності є комплекс систематичних знань і уявлень, вмінь і навичок, традицій і ціннісних орієнтацій, що допомагає соціалізації і інкультуpації індивіда у суспільстві проживання, а саме: компетентність по відношенню до інституційних норм соціальної організації, до конвенційних норм соціальної і культурної регуляції, до короткотермінових але гостро актуальних зразків соціальної престижності; та рівень повноти й свободи володіння мовами соціальної комунікації і стратифікації.
     б) Для задоволення потреб суспільства у відтворенні себе як соціокультурної цілісності і особистості людини як адекватного члена цієї цілісності та існуючого суспільного ладу через реалізацію технологій і механізмів вкорінення у свідомість людей відібраного, відселектованого, узагальненого і проінтерпретованого соціального досвіду, та ненав'язливого (опосередкованого) регулювання життєдіяльності членів суспільства у відповідності з ціннісними нормами та правилами колективного співіснування і взаємодії на даному етапі культурно-історичного розвитку. Основні функції бібліотек у цьому аспекті пов'язані з допомогою державі у вирішенні завдань соціальної організації і спрямування людей, їхньої життєдіяльності на вирішення завдань державотворення і трансляції наступним поколінням здобутків і досвіду співіснування колективу людей у даній формації. Така діяльність фінансується державою, як основним її замовником.
     Основним продуктом виробничої діяльності бібліотеки в цьому разі є вироблення і впровадження у свідомість людей норм соціальної адекватності життю у даному суспільстві і допустимих способів існування тих чи інших практичних або символічних дій, що відображають соціальний досвід даного суспільства та його історичних організаційно регулятивних норм, міжпоколінного наслідування цих традиційних форм і норм, їхньої поступової зміни і оновлення.
     в) Для задоволення потреб певної господарської структури і її працівників у підвищенні свого фахового рівня, подальшого науково-технічного прогресу. Функції відомчої бібліотеки продиктовані цією структурою і вона ж фінансує її діяльність. Звідси ж визначається і продукт її виробничої діяльності.
     Обгрунтована, виважена відповідь на остання з поставлених маркетингових питань і повинна стати відправною точкою маркетингового дослідження.
     Якщо обирається друга і третя позиція, то впроваджується некомерційний маркетинг для визначення рентабельності використання наданих коштів і обгрунтування розширення чи інтенсифікації діяльності, скорочення чи може й ліквідації інфоpмаційно-бібліотечної структури. При цьому комерційна діяльність розглядається як суто допоміжна і займає незначне місце в діяльності бібліотеки.
     Якщо ж вибирається перша позиція, тобто, бібліотека хоче стати незалежною соціально-культурною інституцією, вона повинна відійти від пасивно утриманської філософії державного і навіть спонсоpсько-меценатського фінансування і активно впроваджувати у свою діяльність комерційний маркетинг, як єдино вірний і гарантований шлях до виконання своєї високої місії і покликання. Це не означає, що вона повинна відмовитися від іншого роду фінансування, а лише те, що її взаємодія з владними чи відомчими суб'єктами повинні будуватися на комерційній основі – "гроші – товар" і "товар – гроші". Свою ж діяльність бібліотека повинна будувати на базі комерційного маркетингу як техніки добування грошей через пошук споживачів для кожного виду своєї продукції.
     Зважаючи на те, що досі уся статистична, аналітична і узагальнююча діяльність бібліотек проводилася лише з метою задоволення соціально-культурних і інформаційних потреб населення, а не отримання прибутку, як основного джерела своєї життєдіяльності (жоден керівник бібліотеки, не кажучи про працівників, ніколи не цікавився, у що обходиться державі чи господарській одиниці, у структурі якої вона знаходиться, обслуговування одного читача, укладання бібліографічного покажчика, створення картотек і каталогів чи організація бібліотечних фондів, а про аналіз фінансових витрат на діяльність взагалі і окремі процеси та продукцію, рентабельність бібліотеки як виробничої структури, ціну продукції не було й мови), на вище наведені основні маркетингові питання треба поглянути ще й під іншим кутом зору, а саме:
     1. Хто конкретно: споживачі, що будуть платити за вашу продукцію; постачальники, з якими вигідно мати справу; посередники, які будуть просувати вашу продукцію;  конкуренти, з якими доведеться рахуватися.
     2. Що і скільки потрібно вам продукувати і продавати для досягнення поставленої мети.
     3. Коли і як продукувати і продавати свою продукцію, щоб споживач мав від неї найбільшу користь, а бібліотека прибуток.
     4. Навіщо створювати нову чи вдосконалювати стару продукцію, розширювати чи згортати виробництво.

     Hа першому етапі маркетингові дослідження передбачають чітке формулювання основної проблеми, яку потрібно вирішити. В цілому основні проблеми сьогоднішніх бібліотек зводяться до визначення потенційних споживачів вже існуючої продукції, їхнього місцезнаходження і розмірів коштів, які вони здатні заплатити за неї, виявлення причин придбання чи користування певним товаром чи послугою і певною бібліотекою, вподобань і переваг визначеного контингенту споживачів. Під час цього етапу отримуються і аналізуються емпіричні дані, порівнюється цінність і важливість очікуваних результатів дослідження, часу і коштів, що знадобляться для його проведення, і визначається, що саме підлягає негайному дослідженню і у яких обсягах.
     Hа другому етапі дослідження на основі попереднього слід визначитися з пріоритетами у своїй діяльності і провести ранжирування продукції та видів діяльності. При цьому зовсім необов'язково проводити широкомасштабне комплексне дослідження. Достатньо провести локальне і менш витратне дослідження, щоб досягти значного зрушення у позитивний бік.
     З огляду на те, що бібліотека, яку ми розглядаємо, уже давно існуюча структура соціально-культурної сфери, має визначене підпорядкування і джерело фінансування, прив’язана до конкретного місця, має конкретні ресурси і контингент читачів, свій імідж у читачів, тобто свою ринкову нішу, першочерговим завданням повинно стати забезпечення гарантій збереження підприємства, його виживання. Для цього на першому етапі маркетингу достатньо скласти кошториси на всі технологічні процеси бібліотечно-інфоpмаційної діяльності, узгодивши їхні нормативні показники з дійсними, визначити обсяги продукції, яку можна виробити, виходячи з наявних бюджетних і позабюджетних асигнувань, зіставити план та його виконання з бюджетними коштами і прийняти рішення за рахунок чого можна їх скорегувати.(1) Це дасть змогу звільнитися від баласту в діяльності і накреслити подальші маркетингові дослідження, спрямовані на досягнення зростання підприємства і його ринкової частки, його стабільного, незалежного фінансового положення, що в свою чергу стане підгрунтям для наступного етапу маркетингу – заміщення ресурсів і отримання прибутків. І тоді вже знадобляться більш детальні маркетингові дослідження, спрощену методику і практику яких ми й розглянемо далі.



< Попередня
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
Вісті з УБА
Новини — Українська бібліотечна асоціація
Новини порталу
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100