:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 89
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Наукова Бібліотека Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. м. Київ

  Сайт  http://lib.npu.edu.ua/ пропонує розділи: Про бібліотеку; Правила користування бібліотекою; Історія бібліотеки; Наші контакти; Структура бібліотеки; Науково-методична робота; Ресурси бібліотеки; Фонди бібліотеки; Комплектування; Нові надходження; Бібліокур'єр; Каталоги і картотеки; Періодика; Віртуальні виставки; Книгообмін; Видання бібліотеки; Бібліографічні покажчики; Біобібліографічні покажчики; На допомогу читачам; Електронний каталог; Репозитарій; Колекції; Послуги та сервіси; Видача документів; МБА; Е-доставка документів; Інтернет; Інтернет-ресурси (Державні установи, Ресурси відкритого доступу, Наукометричні бази даних, Бібліотеки, Інформаційні ресурси); Запитай бібліотекаря; Визначення індексів УДК; Оформлення бібліографічних списків; Різне; Про нас у ЗМІ; Щиро вдячні; Цікавинки; Архів новин

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

Лепкий Богдан - повертається: Метод.-бібліогр. матеріали
Рейтинг: / 29
ГіршаКраща 
Творчество библиотекарей - Літературно-мистецькі заходи

Богдан Лепкий - повертається: Методично-бібліографічні матеріали до відзначенню 120-річчя від дня народження письменника. (Серія „Із забуття – в безсмертя”)

     Із забуття - в безсмертя
     Воскресне, встане Україна!
     Тільки не тратьте, браття, віри,
     Тільки не будьте маловіри,
     Тільки не будьте, як бур’ян,
     Хто ступить - той йому і пан,
     А стійте твердо, як скала...

     Богдан Лепкий.
    
     В польському місті Кракові, на старому Раковицькому кладовищі, більше як півстоліття тому поховано вірного сина українського народу, талановитого діяча української культури Богдана Лепкого,
     Письменник багато років прожив на чужині ,але ніколи не поривав з рідним краєм, все життя проніс у своєму серці велику і ніжну любов до рідного народу, його історії і культури. Ще з дитячих років йому боліло народне горе;

     Колисав мою колиску
     Крик неволеного люду,
     І - так в серце вколисався,
     Що до смерті не забуду. ("Заспів").

     Здається, що й могила Богдана Лепкого там, на чужому кладовищі, тужить за рідним краєм. Тужить, бо все навкруги чуже: земля, небо і берізка, яка в зажурі схилила свої віти. Тільки вітер повіє інколи з рідної України і своїм тихим шепотом, щоб не порушити вічного спокою, порозмовляє з могилою... І ключі журавлів, які летять з України у вирій над мовчазною могилою письменника проспівають свою тужливу, а може й прощальну пісню: „Кру! Кру! Кру! В чужині. умру...”

     Поет прекрасно розумів сумну журавлину пісню, тому що й самому довелось покинути рідну землю І жити на чужині. Цю журавлину пісню він відчув душею, тому так прекрасно виразив безмежну тугу за рідним краєм у своєму вірші "Журавлі", який став народною піснею. Але мало хто знає ім’я автора цієї славетної пісні, музику до якої склав його рідний брат Левко.

     Як багато умістилося в кількох рядках вірша про осінній відліт журавлів, яка гама переживань, настроїв. І кожна людина, проводжаючи журавлині ключі у вирій, теж мимоволі прощається з літом, молодістю, а може й життям...

     Богдан Лепкий - видатне явище в українській літературі, постать першорядної ваги і непересічного таланту. Він належав до прогресивного кола діячів української культури, гостро усвідомлював соціальні й національні проблеми українського народу, Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, публіцист і критик, педагог, збирач народної творчості і її популяризатор - він вніс вагомий вклад у розвиток усіх цих галузей української культури. Для ознайомлення зарубіжного читача з українською літературою Богдан Лепкий перекладає і видає твори Т.Шевченка, І.Франка, Ю.Федьковича, М.Коцюбинського польською та німецькою мовами. Перекладає також класиків світової літератури -Гейне, Гоголя, Конопніцької, Короленка, Лєрмонтова, Пушкіна, Шеллі - рідною мовою.

     Не можна обминути літературознавчих досліджень Богдана Лепкого. Мабуть, нема такої сторінки історії нашої літератури, яка опинилася б поза його увагою, починаючи від обрядових пісень українського фольклору та "Слова о полку Ігоревім", до творчості сучасників. Його перу належать двотомний "Начерк історії української літератури" /І909, 1912/, дослідження про І.Котляревського, Т.Шевченка, М.Шашкевича, Марка Вовчка, Ю.Федьковича, І,Франка. Цікаві його нариси і статті польською мовою про творчість М.Старицького, Л.Глібова, М.Римського, П.Тичини, Е.Плужника, М.Драй-Хмара та інших письменників. В 1941 році письменник видає короткий огляд української літератури "Наше письменство".

     Документом життя, побуту, культурного життя на західноукраїнських землях кінця XIX століття стала праця Богдана Лепкого "Казка про життя".

     В книзі "Три портрети" зібрані спогади про зустрічі і творчі взаємини письменника з І.Франком, В.Стефаником і польським поетом В.Орканом.

     Ось така широчінь творчих обріїв Богдана Лепкого, Цей, далеко не повний, перелік видань свідчить про широту творчих інтересів письменника та його виняткову праце здатність. За обсягами літературної спадщини Богдан Лепкий поступається тільки своєму учителеві Іванові Франку.

     Батьківщина Богдана Лепкого - Поділля, край благословенний, щедрий, овіяний легендами. Сам поет писав про нього в одному з ранніх своїх віршів - "Заспів":
     Колисав мою колиску
     Вітер рідного Поділля
     І зливав на сонні вії
     Степового запах зілля.
    
     Народився Богдан Лепкий 9 листопада І872 року на хуторі Кривенькому, неподалік села Крегулець, що належало тоді до Чертківського повіту на Тернопільщині в родині сільського священника Сильвестра Лепкого.

     Богдан шестилітнім хлопцем вступив до початкової школи, а потім навчався в гімназії в Бережанах. Він змалку любив музику, мистецтво, опанував гру на скрипці, навчався малярства. Захоплювався легендами, обрядами, розповідям старих людей, віруваннями, народними традиціями, що упродовж всього життя живило його творчу душу.

     Після закінчення гімназії Богдан Лепкий вступив до Академії мистецтв у Відні. Але відчувши, що розминувся зі своїм справжнім покликанням - почав відвідувати лекції у Віденському університеті. Згодом переходить до Львівського університету.

     На ті часи припадає активна літературна діяльність Б.Лепкого. Він пише поезії, оповідання, перекладає. Зустріч з Іваном Франком залишила глибокий слід у душі молодого поета. У родині Лепких частим гостем був письменник Андрій Чайковський, який теж мав вплив на формування письменника.

     Перші поезії, які збереглися, датовані 1891 роком, це -"Ідилія" і "Сонет". Друкувався поет часто, переважно на сторінках львівських часописів "Зоря" і "Діло".

     Під час навчання у Львові Богдан Лепкий знайомиться з багатьма діячами української і польської культури, зокрема Школою Вороним, Олександром Мишугою, Соломією Крушельницькою, Філаретом Колессою, Юліаном Панкевичем, Іваном Трушем, що глибоко позначилося на його духовному світогляді. Проте найбільший вплив на нього мав Іван Франко, в особі якого Богдан Лепкий мав щирого друга і мудрого порадника.

     Після закінчення Львівського університету /1895/ Богдан Лепкий працював у рідній гімназії в Бережанах, де викладав українську та німецьку мови І літератури. Тут він пише низку віршів, оповідань, п’єсу "За хлібом", яку пізніше поставив театр "Руської бесіди" у Львові. Тут він одружується. Але Богдану Лепкому, його таланту в Бережанах було тісно.

     На початку І899 року Ягеллонський університет, що у Кракові, запросив Богдана Лепкого на роботу і запропонував йому викладати українську мову і літературу. Запрошення було прийняте з радістю. Відтепер з Краковом було пов’язане все творче життя письменника.

     Молодий український літератор швидко заприязнився не тільки з викладачами університету, а й з польськими письменниками, літературною організацією "Молода Польща". Він не почував себе відірваним від українського культурного життя. В університеті українська громада була досить чисельна. Викладачі, студенти - близько 40 осіб - збирались вечорами в читальні "Просвіта", а згодом квартира Б.Лепкого стала привітним місцем зустрічі української інтелігенції і студентства.

     В Кракові одна за одною виходять книжки його оповідань: "З села", "Щаслива година", "В глухім куті", "По до розі життя", збірки віршів: "Стрічки", "Листки падуть", "Осінь", "На чужині", "3 глибин душі", "Для ідеї" та інші.

     Богдан Лепкий - активний учасник громадського життя. Він пише публіцистичні статті, виступає на вечорах, присвячених видатним діячам української культури - Т.Шевченкові, І.Франкові, М.Лисенкові, М.Шашкевичу.

     Мирне життя і працю Богдана Лепкого порушила перша світова війна. Восени 1915 року його мобілізують. Військова служба проходить в Австрії, Угорщині, Німеччині. Після служби в армії поет повертається в рідні краї, на Тернопільщину. Тут він побачив руїни, злидні, людське горе, нестійку політичну ситуацію. Тому в 1920 році письменник виїздить до Берліна, де займається літературною діяльністю, видає цілу бібліотеку творів української класики. З 1925 року Богдан Лепкий знову в Кракові, на посаді професора Ягеллонського університету. Знову розгортається його творча праця і видавнича діяльність.

     В поезії і прозі Богдана Лепкого немає революційних гасел, закликів до бою, його поезія - споглядальна, але як чесний художник він вважав своїм громадянським обов'язком розповісти про народний біль", як про свій біль, бути
     ... там, де людське горе,
     І вічний біль, і плач гіркий, і стони,
     І де розлука чорна, ніби море...

     В прозі, як і в поезії, життя настроювало душу письменника. Він бачив селянина пригнобленого соціально і приниженого національно. Оскільки життя було сумним, то сумні й історії, які він розповідає. Творчість Б.Лепкого повита сумом, тугою, співчуттям до страдницької долі селянина. Навіть у юнацьких віршах поета улюблена його пора року - осінь. Сум і туга - це домінанта творчості Б.Лепкого. Але ця туга за волею, за колишньою славою, які повинні відродитися. Така туга має оптимістичний, життєствердний характер. Вона споріднена з тугою народної пісні й душ, яка не присипляє, а збуджує волю і прагнення до дії.

     Пізніше в поезії Богдана Лепкого появляються публіцистичні інтонації, заклики "Ударте в дзвін", письменник передчуває наближений бурі. В ньому постійно ведуть між собою діалог "голос зневіри" і "голос надії". Перший голос застерігає від руїн і пролиття крові, другий - кличе слухати дух волі, голос сурм... І все-таки письменник не народився борцем, а співцем. Коли стихією творчої натури І.Франка була боротьба, то стихією Б.Лепкого була естетична насолода від процесу творення.

     В 20-30 роки письменник виступає переважно в жанрі історичної прози. Немалий успіх випав на долю історичних повістей "Вадим" /1930/, "Кутіж" / 1931/ та оповідання "Каяла" /1935/. Найбільший інтерес у читачів і критики викликав роман-трилогія "Мазепа", який був новим політичним кроком уперед в галузі історичної прози Б.Лепкого.

     Постать Мазепи історики світу і літературні діячі трактують по різному. Звичайно, об’єктивна оцінка гетьмана Мазепи неможлива без з’ясування місця і ролі цього діяча в українській історії, без вивчення праць на цю тему істориків М.Костомарова, М.Грушевського, Я.Яворницького, І.Борщака.

     У своєму трактуванні гетьмана Мазепи Б.ЛепкиЙ спирався передусім на праці М.Грушевського, які й донині не втратили свого значення. Мазепа Б, Лепкого - не демонічна постать, яку зображено у творах багатьох класиків західноєвропейської літератури, а просвітницький діяч. І такий підхід відповідає історичній правді. Адже за його гетьманування і при його активному сприянні зростала духовність українського народу - будувались церкви, собори, відкрито Киево-Могилянську Академію /1701/, засновувались школи, відкривались друкарні.

     Інші кола, яким це було вигідно, довгий час характеризували Мазепу, як "зрадника українського народу", тому й правда про цю трагічну постать української історії була захована від читача за сімома замками, в тому числі і роман Богдана Лепкого "Мазепа”. Та й на ім’я письменника теж було накладено табу.

     Гетьман Мазепа ніколи не був зрадником українського народу і навіть тоді коли перейшов на бік шведів. Переконлива точку зору тих істориків, які вважають, що зрадником українського народу логічніше вважати Петра І. Він постійно придушував козацьку державність, урізував політичні права, які були визнані грамотою царя Олексія Михайловича у березні 1654 року, Петро І розгорнув наступ на Запорізьку Січ. Сотні тисяч козаків було заслано на північ, де вони мусили рити канали для північної Пальміри і гинули в болотах, А що діялось після Полтави... Цар сповна використав ситуацію, щоб активізувати свою колоніальну політику щодо України, остаточно перетворити її на "Малороссию".

     Як свідчать історичні документи, страшною помстою Мазепі за Полтаву було те, що наказом Петра І головнокомандуючий російськими військами в Україні князь Меншиков спалив столицю гетьмана Батурин і вирізав усіх жителів міста - шість тисяч чоловік, жінок і дітей...

     Усім відомі нелюдські знущання Петра І над гетьманом Павлом Полуботком і його мученицька смерть у Петропавлівській фортеці. Доречно згадати слова Т.Шевченка про мучителів українського народу - Петра І і Катерину ІІ:
     Це той перший, що розпинав
     Нашу Україну,
     А вторая доконала
     Вдову сиротину. /"Сон"/.



< Попередня   Наступна >
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100