:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 105
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Бібліотека № 133 Дарницького району м. Києва

       Сайт  http://www.biblioteka133.edukit.kiev.ua/  пропонує розділи:
    Головна; Про бібліотеку: Структура бібліотеки, Правила користування, З вами працюють; Події: Конференції, Семінари, Виставки, Проектна діяльність; Бібліотечні видання: Інформаційні видання, Методичні матеріали; Новини бібліотеки; Галерея; Електронні ресурси; Календар; Гостьова книга; Контакти; Форма зворотнього зв'язку; Карта сайту

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

Ольжич О. Хто за волю життя віддав: Сценарій вечора-пам’яті
Рейтинг: / 2
ГіршаКраща 
Творчество библиотекарей - Літературно-мистецькі заходи

Хто за волю життя віддав - той не вмре: Сценарій вечора пам’яті визначного українського поета, вченого і політичного діяча О.Ольжича

    Ведучий 1: Проминуло 50 років від дня смерті поета, що пройшов недовге, але таке яскраве життя для України і смерті за неї. До прекрасної сильної когорти творців слова, особистостей, чий доробок повертається Україні сьогодні, належить Олег Ольжич. Поет, якому судилося прожити лише 37 років. Не можна охопити його величі, як поета, науковця і політика. Ці три прикмети єдналися й одній його постаті.

    Ведучий 2: В Житомирі в 1907 році прийшов на світ Олег Кандиба, що став відомий і як О.Лелека, і як К.Костянтин, і як М.Запоточний, і як Д.Кардаш і т.д., і т.д., а найбільше - під своїм "поетичним" псевдонімом О.Ольжич. Напевне, від поліської землі, скелястої і лісистої, оцей підсвідомий, нестримний потяг Ольжичів до міцкості і ваговитості каменя, до таємничості правікових пущ.  Олег виховувався і зростав у середовищі високо інтелігентному, що рано визначило і рівень його мислення і спрямованість таланту.

    Ведучий 1: Батько О.Ольжича - поет О.Олесь, Олександр Іванович Кандиба, чий родовід сягав Корсунського полковника, згодом Ніжинського полкового обозного Федоре Кандиби. Мати - Віра Антонівна Свадковська: в її жилах, окрім української, текла ще білоруська і грецька кров. За освітою - вчителька, викладала мови.
    Світлоокий білявки хлопчик одразу підкорив серце батьків, родичів, сусідів: його любили всі. До того ж він рано виявив неабиякі здібності - почав вільно читати на третьому році життя, а маючи п’ять рочків, написав п’єсу з козацьких часів. Змалку пророкували йому велике майбутнє.

    Ведучий 2: Його батько не без гордості оповідав, що Олег, ще бувши дитиною, чудово малював і виявляв здібності до музики, граючи на піаніно й скрипці. "Чи ви звернули увагу на його пальці? Його руки - це руки віртуоза!" - Олесь аж сяяв, коли говорив про свого сина.

    Ведучий 1: В січні 1923 року п'ятнадцятилітній Олег з мамою прибувають до Берліна, звідти - всі разом - переїздять до Чехословаччини. Там у 20-ЗО-х роках проживало багато українців-емігрантів. Саме в Празі жили і творчо працювали українські поете Олекса Стефанович, Олена Теліга, Степан Масляк, Антін Павлюк.
    1924 року Олег успішно склав іспити на атестат зрілості і вступив на філософський факультет знаменитого Кардового університету. Паралельно навчався в українському вільному університеті, де Його наставниками були археолог В.Щербаківський, історик Д.Дорошенко, історик мистецтва Д.Антонович.

    Ведучий 2: 1929 року він закінчує навчання, захистивши докторську дисертацію на матеріалах трипільської кераміки Галичини. Через два роки Олег Кандиба очолив археологічний відділ Чеського національного музею. Невдовзі талановитому вченому запропонували місце доцента археології Гарвардського університету (США) і він став одним із фундаторів українського наукового інституту Америки. Водночас Олег Кандиба пише прозу і поезії. Олег ніколи не крився, що залицяється до музи Поезії: по руках ходили його присвяти, епіграми, дотепні поради. 

    Ведучий 1 (На фоні пісні "Місяць на небі").: Із спогадів Катерини Білецької-Кандиби: "Ольжич був романтик. Він зливався із стихією природи й переносив на нас таке саме почування. Без шелесту, майже не торкаючись трави, пробирався він поміж гілками, любив світлячки й жартівливо клав їх нам, дівчатам, у волосся, брав участь у перескакуванні через багаття, а потім, перед північчю, ішов з нами, вдаючи поважну міну, шукати цвіт папороті".
    Пісня завжди була тлом наших прогулянок. Ольжич, який не мав доброго голосу, але мав ідеальний слух і досконалу пам’ять, чи не найбільше з нас усіх любив співати. Він особливо милувався у старовинних, маловідомих піснях і кожного разу, повернувшись із Кракова, привозив нам нову рідкісну пісню".

     Ведучий 2: Перед ним, аристократом духу, простягалася широка дорога в світ поезії та науки. Та він обрав стрімку і смертельно небезпечну стежку, якою мав пройти разом із своїм народом, щоб здобути для нього свободу.
Олег вступив до Організації українських націоналістів. Сюди входили українські патріоти, котрі готові були пожертвувати всім, в тому числі і власним життям, за волю і незалежність України. Під проводом Ольжича вони утворюють і розбудовують культурну Рєферантуру ОУН.
     Мережа організації була поширена по всій Україні. Ольжич, як провідник ОУН, став визнаним вождем.

    Ведучий 1: ОУН знаходилася в стані глибокої конспірації, революціонери не знали хто такий Легендарний (так звали Ольжича), але вони відчували його тверду організаційну руку, тепло його серця, вогонь його любові до України.
    Ольжич проводить велику роботу серед земляків на чужині, сягаючи в Галичину. Бере особисту участь у збройній боротьбі за самостійність Карпатської України. А коли провідники ОУН опинилися в німецьких в’язницях, очолює визвольний рух на Наддніпрянщині, перебуваючи нелегально в Києві.
    Ольжич ще в далекому 1941 році вів Україну до її самостійності.

    Ведучий 2: Із спогадів Марка Антоновича: "З початком 1929 року він вже... пов’язав свій життєвий шлях із шляхом воюючої нації. Цей шлях не приніс йому радості, а багато прикрості й напруження. Але надія жде і жадає все нових і нових борців, і Ольжич стає на цей тяжкий і відповідальний шлях, ідучи ним аж до своєї героїчної смерті".

    Ведучий 1: Щодо Музи Поезії - навряд чи вона перешкоджала чи заважала Ольжичеві - політику.
    Поетичний талант успадкував Ольжич по батькові, хоч шляхом його поетики він свідомо не пішов. На це було багато причин. Перш за все тут завважила різниця смаків поколінь. Не сприяла цьому й духовна атмосфера Ольжичевого середовища, найчастіше ділового й наукового. Поезія квіточок, ясного сонечка, банального кохання була чужа вольовій натурі, яку він у собі виховував.

    Ведучий 2: Із спогадів дружини поета Катерини Білецької:
"Вірші Олеся є прекрасні, повні пориву, ніжності, любові, патріотизму, але вони інші. Вони мелодійні й надаються до співу.
    Ольжича вірші - кам’яні, пророчі, суворі. Вони поривають до незбагненних вершин і відбивають ритмом походу... "

    Читець: Вірш "Хтось метнув неминучу стрілу".
Хтось метнув неминучу стрілу.
Захиталось струнке оперіння,
І, негаданий креслячи лук,
Під ногами тікає каміння.
Заступило веселкою зір.
Чисті барви на диво веселі.
Замість неба, і міста, і гір –
Небувалі пливуть акварелі.
Ти, що мечеш всі стріли - Один,
Тільки ласка-стріла твоя злотна.
Замість жаху бездонних глибин –
Дай узріти барвисті полотна!

    Ведучий 1: Вже перші його надруковані вірші засвідчили появу на небосхилі світової літератури нової блискучої зірки.
    "Десь від 1928 року нас здивувала несподівана поява Олегових віршів у різних журналах, як, наприклад, "Літературно-науковий вісник", "Студентський вісник" та інших. У деяких числах було надруковано один чи два вірші, а у деяких - цілі цикли", - згадує його перша любов Марина Антонович...

    Ведучий 2:  Маринин спогад підкріплюють спостереження Уласа Самчука: "Коли ж після 1930 року у Львівському "Літературно-науковому Віснику", почали появлятися короткі стакато, віршики; підписані - Олег Ольжич, він відразу потрапив до фалянги передових поетів того середовища і зайняв одно з перших місць емігрантського Олімпу".

    Ведучий 1: Непоступливо-безкомпромісними ствердно постають назви його збірок і циклів: Рінь-Вежі-Підзамча~Кремінь-Камінь-Цитаделя духа.
У своїй першій збірці "Рінь", яка вийшла в І935 році у Львові викладом Богдана Кравціва, поет голосить суворим, стислим віршем прихід нового віку героїв.

    Читець:  Вірш "Нащо слова? Ми діло несемо".
Нащо слова? Ми діло несемо.
Ніщо мистецтво і мана теорій.
Бо ж нам дано знайти життя само
В красі неповторимій і суворій.
Що вибереш, чи образ бездоганний,
А чи праобрвз для усіх один?
Міцніша віра і дзвінкіший чин
За словоблудіє і за тимпани!
Ось сходить, виростає, розцвіта
Благословеніє не форми, - сути.
Одвага. Непохитність. Чистота.
Милуйтеся! Беріть! І будьте,
будьте!..

    Ведучий 2: Із спогадів Марини Антонович-Рудницької. "Олег був настільки самокритичний, що ніколи не опублікував би - не його думку - неготового вірша. Він мав однаково строгі вимоги до своєї та до чужої поезії. Це вповні виявилось при підготовці до друку першої збірки "Рінь". Спочатку Олег сам старанно пересіяв усі друковані й недруковані твори, а потім довго радився з зацікавленими тою справою знайомими. Часом було голосування, які вірні варті того, щоб увійти з збірку.

    Ведучий 1: Треба згадати ще одну рису Олегової вдачі, яка відбивається в його творах. Він мав дуже тонку й чутливу інтуїцію. Часом у його товаристві було дивне почуття, що він читав Ваші думки, а в свою чергу хоче, щоб от розуміли його з натяку чи півслова. Властива Олегові скупість і стислість вислову переходить у його поезію... "

    Ведучий 2: Першими рядками вірша "Рінь" він показує різні думки, погляди, судження на дійсність, вміння вибрати те єдине чисте джерело для спраглої української душі, яке дасть сили вистояти.

    Читець: Вірш "Рінь".
... наш погляд, неуважний
на мить,
Затримає жорсткий прожарок
ріні,
Вона суха і сіра. Але вії
Примкнеш перед камінням у
піску -
І раптом чуєш силу вод рвучку
Та різкість вітру, що над ними
віяв.

    Ведучий 1: У 1936 році невідомий дослідник творчості О.Ольжича Варро писав: "Ольжич вміє рінь оживити в незвичайний спосіб. Це вже не мертве каміння, але вислід борні в природі або радше таки сама борня".

    Читець: Вірш "Дванадцять літ кривавилась земля".
Дванадцять літ кривавилась земля
І сціпеніла, ствердла на каміння.
І застелило спалені поля
Непокориме покоління...
До перс закляклих, просячи
тепла,
Тулили марно немовлята лиця.
Проте їм чорне лоно віддала
Доба жорстока, як вовчиця.
Тепер дощі холодні і вітри,
Кудлаті хмари, каламутні ріки.
Але ростуть у присмерку нори
Брати, суворі і великі.

    Ведучий 2: У збірці "Рінь" переважають мотиви праісторії людства, античної Греції й Риму, охоплені інтуіцією вченого - археолога й історика.
Ось уривок з його вірша „Ганнібал в Італії”:

    Читець:
І скрута знову. Завтра, чи тепер
Кінець, що наближається без стриму...
Здавалося, у попелі умер,
Погас гарячковий огник
Риму.
Та клали новобранець і єдил
На кожний шлях, що Він по ньому
рушив,
Щити - списи, важке залізо тіл
І крицеві холодні леза-душі.
Він спотикався, ранився об них,
І кров гаряча, як піски пустелі,
На горду землю в корчах кам’яних
Прорвалася, мов струмені веселі.
Тоді стара вовчиця язиком
Прибігла облизати чорний камінь.
Постояла, оглянулась кругом
І назирці побігла за полками.



< Попередня   Наступна >
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100