:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 99
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Саратская центральная районная библиотека. Одеская обл.

     Сайт http://saratabiblioteka.blogspot.com/ пропонує розділи; Главная страница; Карта библиотек Саратского района; Пукт доступа граждан(ПДГ); Структура цетральной районной библиотеки; Наши контакты; Советы пользователям Интернета

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

День матері. Нічого кращого немає... Сценарій
Рейтинг: / 46
ГіршаКраща 
Творчество библиотекарей - Літературно-мистецькі заходи

Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим: (Сценарій тематичного вечора до Дня матері)

    Приміщення, де проходить захід, святково прикрашено. Тут розташовані книжкова виставка "Зазерніть у матусині очі", виставка дитячих творів "Моя мама".

    Ведуча 1: Дорогі гості! Милі, добрі жінки: жінки-доньки, жінки-трудівниці, жінки-матері, жінки-бабусі! Дозвольте цього теплого весняного дня сердечно привітати вас з Днем матері, побажати здоров'я, миру і сімейного благополуччя.
Сьогодні ми з вами зібралися, щоб поговорити про найдорожчу, найближчу людину, про людину, перед якою ми завжди в несплаченому боргу.

    Ведуча 2: І цю людину називають прекрасним гордим ім'ям - Мати. Мати віддає дитині всю мудрість своєї душі, тепло свого серця, своє здоров'я. Материнська любов не знає страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею.

    Ведуча 1: Мати веде нас, спочатку несміливих, невпевнених дітлахів, через усе життя, не помічаючи, що ми вже стали дорослими. І як би далеко не закинула нас доля, ми завжди відчуваємо серце матері, згадуємо її очі, які недосипали ночей, руки, які пестили нас у дитинстві, бо душа матері завжди поряд з нами.
(Звучить пісня П, Майбороди на слова А. Малишка "Пісня про рушник")

    Ведуча 2: Кожна мати дає своїй дитині свій рушник, свій наказ, свою любов. Хай минають роки, але завжди буде чути знайомий голос, який лине до синів та дочок, щоб зігріти у скрутну годину, розважити у сумну хвилину, розділити радість в час веселощів.

    Читець:
Нехай світанок травневим святом
Над цілим світом зоряно цвіте.
Хай сяє сонцем в серці слово "мати"
Таке незгасне, вічне і святе.

    Ведуча 1: А чи знаєте ви, коли і де було започатковано свято День Матері? Це родинне свято має свою біографію, що сягає початку XX століття, коли молода американка з Філадельфії Анна Джервіс звернулася до законодавців з пропозицією присвячувати один день року вшануванню матерів, символізуючи його кольорами квітів. Ті, в кого матері живі, мали припнути до одягу рожеву квітку, а в кого вже залишили цей світ - білу. 1914 року Конгрес США ухвалив постанову про святкування Дня Матері, обравши для цього травень - час весняного буяння квітів. Після першої світової війни його почали відзначати і в європейських країнах - Швеції, Норвегії, Австрії.

    Ведуча 2: В Україні День Матері широко почали відзначати з 1929 р. Цього дня в церквах правили молебні за здоров'я матерів і за упокій померлих. З усіх-усюд з'їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх найсмачнішими стравами, очищала свяченою водою. Під матусиною вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші й зерно - "Щоб у добрі та спокої довіку бути."

    Ведуча 1: Усі почесті цього дня - Матері. їй традиційно дарували ложку і сон-траву - символи життєвої снаги та спокою. Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам'яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки - вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку - від серця.

    Ведуча 2: Цього дня маленькі діти дарували матусям усе те, що заздалегідь виготовляли власноручно (малюнки, іграшки, вишиванки, вирощені ними квіти). А ще діти писали своїм матінкам листи-сповіді, в яких винилися та давали обіцянку виправитися.

    Дитина 1: Наші любі, добрі мами. Ми хочемо вибачитися перед вами за те, що іноді засмучуємо вас. Ні, ми не можемо пообіцяти, що жодного разу не завинимо, але з цього дня намагатимемося якомога менше завдавати вам клопоту.

    Дитина 2:
Спасибі, спасибі, мами,
Що ви тут сьогодні з нами.
До вас перше наше слово:
Мами, будьте всі здорові!

    Дитина 1:
Спасибі,
Що нас так смачно годували,
Що нас так пильно доглядали,
Що, не стуляючи очей,
Недосипали ви ночей.

    Дитина 2:
Спасибі вам і за роботу,
За руки ваші і турботу,
За те, що кожен день і час
Ви турбуєтесь про нас.

    Дитина 1:
За доброту, за ніжність до нас
Ми дуже вдячні вам в цей час.
От тому вся дітвора
Бажає мамам всім добра.
(Лунає пісня "Чорнобривці" В. Верменича на слова М. Сингаївського)

    Ведуча 1: Давно доведено неабияку силу впливу на людину образів
мистецтва, зокрема витворів красного письменства. Світовій літературі по праву належать образи жінок, матерів, які створив великий українець Т.Г. Шевченко. Можна стверджувати, що він склав гімн Матері.

    Читець 1:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.

    Ведуча 1: М. Рильський писав про Шевченка: "... такої жіночої муки не знайти у жодного з поетів світу." В значній мірі це стосується образу Божої Матері. Згадаймо рядки з поеми "Марія", де Матір Божа йде за Сином на Голгофу.

    Читець 2:
Все чула, й бачила, і мліла,
І мовчки трепетно раділа,
На сина дивлячись...

    Ведуча 2: Не може не бентежити образ скорбної Божої Матері, яка є образом-символом духовного очищення в поезії закарпатського письменника Юлія Боршоша-Кум'япського.

    Читець 1:
Стоїть на велелюдді скорбна мати.
Жорстокий біль загнав ножі у тіло.
І ллється кров, і кров'ю всі Карпати,
А не лише Голгофу затопило.

    Читець 2:
Не сім мечів їй тіло прокололи, -
Сім раз по сім.. .Вона не голосила,
Мечи до дна їй серце пропороли,
І ллється кров, і плакати несила.

    Читець 1:
Це ж син єдиний... І стоїть єдина,
І падає... отямтеся з облуди!
За що на муки віддали ви Сина?
Безвинного! Ви люди чи не люди?

    Читець 2:
Але жадає крові натовп дикий...
І враз над ним піднявся вітер ярий,
Погасло сонце, й землетрус великий
Струснув Голгофу, наче вісник кари.

    Читець І:
Того уже не чула скорбна Мати,
Не бачила, як моляться лукаві...
Тремтіть кати - воскресне Син розп'ятий,
І Мати з ним з'єднається у славі!
(Лунає "Аве Марія" С. Баха)

    Ведуча І: Маю надію, що не залишають вас байдужими поетичні чи прозові твори відомих авторів, які назавжди відтворили всеоб'ємну, невгасну любов до рідної неньки. Згадаймо, наприклад, вірші В.Симоненка та Б. Олійника.

    Читець 1:
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу –
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.

    Читець 2:
Посіяла людям літа свої літочки житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити...

    Ведуча 2: Мабуть багато хто з присутніх асоціює своє дитинство з піснею матері, журливою та веселою. І зараз ми пропонуємо вам творче змагання на краще виконання колискових, до «кого запрошуємо матусь та бабусь.
(Проводиться конкурс "Колискова пісня")

    Ведуча І: Здавна так повелося, що в Україні завжди шанували матерів, які мали багато дітей. До речі, раніше багатодітна мати була звичайним явищем на відміну від сьогодення, коли, з відомих причин, такі жінки є виключенням. Саме тому особливу повагу заслуговують сьогодні ті жінки, які в скрутний для нашого народу час наважились народити трос, четверо і більше дітей. І зараз ми запрошуємо на сцену таких жінок, шановних... (називають ім'я, по батькові та прізвища багатодітних матерів).

    Ведуча 2: (звертаючись по черзі до жінок, задає їм запитання, а вони - відповідають):
- Чи було мрією вашого життя мати багато дітей, чи це випадковість?
- Що ви вважаєте головним у вихованні дітей?
- Чи є у вашої родини девіз, що визначає сутність відношення до життя, ваших взаємовідносин?
- Які традиції має ваша родина?
- Які сімейні свята ви відзначаєте у своїй родині?

    Ведуча 1: Дякуємо за цікаві розповіді. За те, що ви є Берегинями роду, його теплом, щастям, любов'ю (обдаровує присутніх на сцені квітами).

    Ведуча 2: А зараз ми запрошуємо дівчат - майбутніх матерів до участі у конкурсі "П'ять важких ситуацій".
- Що ви зробите, якщо ваш малюк вчинив голосний лемент у громадському місці?
- Як ви відреагуєте на те, що ваша дитина почала лаятись?
- Що ви відповісте на запитання трирічного малюка "Звідкіля я взявся?"
- Як ви вчините, якщо ваша дитина принесла додому щеня, а ви не бажаєте заводити тварину?
- Ваша реакція на прохання дитини мати кишенькові гроші?
(За кращі відповіді журі вручає сувеніри)

    Ведуча 1: Сподіваюсь, ви звернули увагу на виставку дитячих творів "Моя мама". А зараз будуть зачитані найвдаліші твори.
(Після читання дітям-авторам вручаються книжки)

    Ведуча 2: І скільки б нам не було років - 5 чи 50 - нам завжди потрібна мама, її ласка, погляд. І чим більше любові до мами, тим яснішим і радіснішим стає її життя. Борг перед мамою не можна виміряти, не можна віддати увесь. Намагайтеся відчувати серце матері. Бо вона у вас одна-єдина.

    Читець 1:
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмільні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорногубих диво-наречені.

    Читець 2:
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
(Звучить пісня "Здравствуй, мама!" Д.Тухманова на слон Р.Рождественського).

    Складач: А. Пилипенко
    Донецька ОУНБ ім. Н.К. Крупської,
Науково-методичний відділ
    Донецьк, 2000 рік.

< Попередня   Наступна >
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100