:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 99
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Іванівська центральна районна бібліотека для дітей. Херсонська обл.

      Сайт  http://ivrdb.blogspot.com/ має розділи: Головна сторінка; План масової роботи на місяць; Історія бібліотеки; Нові надходження; Конкурси, конкурси...; Книжкові виставки; Безмежний світ Інтернету; Збірка сценаріїв для Першого уроку
 

Докладніше...
Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

Стельмах М.П. Метод.-бібліогр. матеріали
Рейтинг: / 71
ГіршаКраща 
Творчество библиотекарей - Літературно-мистецькі заходи

Михайло Панасович Стельмах - видатний український письменник: Методично-бібліографічні матеріали до 80-річчя від дня народження /1912-1983/.

    МИХАЙЛОВІ СТЕЛЬМАХУ.
Нехай не знає втоми та рука,
Що добре зерно в добру землю сіє,
Не зневажає чорні суховії
І щедра, як напровесні ріка.
Благословенна праця рільника,
Що оре цілину в ясній надії,
Пшеницю від полови він одвіє,
Як жнив кінчиться радість нелегка.
Щасливий воїн, що во ім’я миру
Свою підносить бойову сокиру,
Во ім’я правди кривду тне з плеча!
Хвала тому, хто людям у приполі
Несе слова, подібні хлібу й солі,
І співи, гідні слави сіяча!
      Максим Рильський

    Десь у другій половині тридцятих років відомий письменник Яків Качура привів до Максима Рильського молодого вчителя. Максим Тадейович про це згадує так: "Він сором’язливо показав мені свої вірші, од яких так і повіяло світлим і своєрідним талантом, а також великий зошит власноручних записів пісень".

    Це й був Михайло Стельмах, який згодом стає видатним письменником, одним з найвизначніших сучасних майстрів художнього слова.

Народився Михайло Панасович Стельмах 24 травня 1912 року в селі Дяківцях Літинського повіту на Вінниччині в бідняцькій сім’ї. Тут, серед мальовничої природи Прибужжя, в рідному селі минали його дитячі і юнацькі роки, тут відкрилася йому поетична краса природи, таємниці людського життя, тут почав він ходити у школу.

    Мати його, Ганна Іванівна, добра, ласкава і невтомна трудівниця, перша пробудила в дитячому серденьку любов до навколишньої природи.

Великий вплив на формування малого Михайла мали також батько, дід Дем’ян, колишній кріпак, а особливо бабуся, яку він дуже любив. Про все це потім, через багато років, чудово розповість письменник у своїх автобіографічних поемах-повістях "Гуси-лебеді летять" та "Щедрий вечір". І постануть перед читачами оті незабутні образи простих і добрих, чесних і невтомних у праці трудівників села, серед яких пройшли дитячі роки Михайла.

    Дитинство письменника припало на перші пореволюційні роки, тяжкі роки громадянської війни, руїни, голоду.

    Змалку в Михайлика виявився великий потяг до знань, до книжки. Самотужки навчився грамоти. Читав усе, що потрапляло до рук. Та найбільше захопили дві книжки - "Кобзар" Тараса Шевченка і "Тарас Бульба" Миколи Гоголя. Зачарували, заполонили вони уяву хлопця і своїм змістом, і чудовою, барвистою мовою. Навчання давалось легко, його відразу прийняли в другий клас.

    З дитинства у Михайла був потяг до поезії, до мислення образами, потяг у світ чарівного слова - то був прояв природнього обдарування, таланту.

Після закінчення початкової школи Михайло Стельмах вступає в школу колгоспної молоді, яку закінчує у 1928 році, згодом - у Вінницький педагогічний технікум, а там і Вінницький педагогічний інститут, який успішно закінчує в 1933 році. Працював у школах Поділля, потім переїздить ближче до Києва - в с. Літки над Десною. Багато читає, цікавиться історією краю, вивчає народну творчість, знає тисячі пісень, які склав народ України від Карпат аж до Слобожанщини.

    Перші поетичні спроби М.Стельмаха припадають десь на 1936 рік. Невичерпне джерело Фольклору живить його поетику, наснажує твори мотивами, ідеями і, насамперед, - високим патріотичним звучанням. Не випадково в одному а віршів поет пише:
Може, тим без пісні я не можу
Працювати, жити навіть дня,
Що округ земля моя хороша
А на ній - моя рідня.

    Саме тоді знайомиться М.Стельмах з корифеєм української літератури, неперевершеним знавцем рідної мови Максимом Рильським. Знайомство переросло в теплу, щиру дружбу.

    1939 року Михайла Стельмаха призвано до лав Червоної Армії. В армії поет продовжує удосконалювати свою майстерність. Відвідує місячні курси молодих авторів у Києві.

    У 1940 році був прийнятий у члени спілки письменників СРСР. Радісною, хвилюючою подією в житті письменника був вихід у світ 1941 року Його першої збірки поезій "Добрий ранок". Та радість невдовзі потьмарилася страшним всенародним горем - війна!...

    Рядовим воїном-гармашом пішов Михайло Стельмах на фронт у перші дні війни. Бої, тяжкі, страхітливі, не знані досі... На межі російської і білоруської землі - між Великими Луками і Невелем - гармаша Стельмаха було контужено і поранено. Поет надовго прикутий до госпітального ліжка. Але й тут він не випускає з рук пера. Фронтова лірика Михайла Стельмаха сповнена гіркого болю, ненависті до ворогів, ніжного і теплого синівського почуття до рідного народу, до України, що стогнала в ярмі окупації. В одному з віршів, під яким стоїть дата 1942 рік, поет пише:
Життя моє - ідуть бійці суворі,
І чуєш дзвін натруджених сердець,
Вночі прострелені зринають зорі,
В полях вмира поранений боєць.
Береш його гвинтівку серед поля,
Що пахне ще і потом і теплом,
А на могилі вже печалиться тополя
І тужить голос вистиглим зерном.
Життя моє - атаки і походи,
На всіх шляхах гарматний ярий грім,
І піднялись в Дніпрі червоні води,
А за Дніпром пустіє отчий дім.
Життя моє - не пісня солов’їна –
Пожари, кров, натруджене плече.
А за димами встала Україна, -
І вража кров сторіками тече.

    Вилікувавшись після поранення, поет повертається на фронт і працює в газеті "За честь Батьківщини". Та робота військового кореспондента не менш небезпечна, ніж і бійця-фронтовика: в І944 році осколком авіабомби Стельмаха було знову поранено під Львовом. І знову лікування в госпіталі.

М.Стельмах разом з військами побував у Польщі, Німеччині, Чехословаччині, Австрії. Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, чотири медалі "За бойові заслуги" та ряд інших нагород прикрасили груди поета-воїна.
    Настала Перемога. Поет-воїн повертається до улюбленої справи. Він працює науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, де упорядковує і редагує збірники народної творчості, пише наукові статті, працює над власними творами.

У післявоєнні роки М.Стельмах досить плідно виступає-в різних жанрах літератури - він пише вірші і романи, п’єси і кіносценарії, повісті і статті. Але перевагу, все-таки, бере в ньому романіст, прозаїк широкого епічного роману, Його романи сприймаються як історія українського села. "Хліб і сіль", "Кров людська - не водиця", "Велика рідня", "Дума про тебе", "Правда і кривда" - то широкі, рельєфні й барвисті художні полотна, в яких Стельмах піднімає суспільно важливі проблеми. В центрі цих полотен – моментальні, колоритні характери Свирида Мірошниченка, Марка Безсмертного, дядька Себастьяна та інших. Їхня філософія, їхня мудрість була, звичайно, не вичитана з книг. Їхніми книгами були саме життя і земля, по якій, мов золоте слово, сіявся золотий посів зерна.

    Роман "Правда і кривда" - один з найвизначніших творів української літератури. Жоден з попередніх творів М.Стельмаха не викликав таких жвавих дискусій, часто не тільки суперечливих, а й протилежних думок. На сторінках журналу "Вітчизна" протягом майже півтора року тривало обговорення "Правди і кривди". Історія написання цього роману пов'язана з Хмельниччиною. Вона склалася так. У перші повоєнні роки М.Стельмах працював у редакції газети "Радянська Україна", яка доручила йому підготувати нарис про передове господарство, його людей. Вибір випав на колгосп "Україна" села Лісоводи що на Хмельниччині. Перша зустріч М.Стельмаха і молодого тоді керівника господарства Г.І.Ткачука переросла в багатолітню дружбу, а газетний нарис - у роман "Правда і кривда".

    Коли мова заходила про прототипи роману, письменник щиро згадував про Г.І.Ткачука: - "В цієї людини я багато дечому навчився. Риси його характеру, факти біографії я використав для створення образу Марка Безсмертного".

    А ось як згадував прославлений хлібороб Г.І.Ткачук про М.Стельмаха: - "Наше знайомство переросло в щиру дружбу. Ми зустрічалися в Києві, були один в одного вдома. Я добре знав його сім’ю, в він - мою. В 1962 році письменник подарував мені свій роман з дарчим написом: Григорію Івановичу на добрий спомин. З любов’ю М.Стельмах". Потиснув руку і сказав: - "Тут і ваше життя. Розпізнавайте". Добрим словом згадують Михайла Панасовича десятки людей Лісовід. Послухаймо колишню завідуючу сільською бібліотекою Мирославу Олександрівну Козак: - "Було це на початку сімдесятих років. До бібліотеки зайшов голова колгоспу Григорій Іванович, а з ним літній чоловік. Це був Михайло Панасович Стельмах. Я його зразу ж впізнала. Після короткого знайомства письменник почав розпитували про бібліотечні справи, цікавився, що і як читають колгоспники, як комплектується бібліотека. А потім свій роман "Хліб і сіль" підписав: "Читачам, славнозвісних Лісоводів на добру згадку. М.Стельмах".

    Назва роману "Правда і кривда" взята із скарбниці українського Фольклору, має дуже широкий зміст. А в самому прізвищі головного героя є своя символічність! у нього втілено безсмертя народної правди і доброти. Ось як це відображено в романі. ... До тяжко пораненого Марка Безсмертного у маренні приходить смерть. Але він вступає з нею в поєдинок і стає переможцем, бо сили йому дало те, що він "ще не наорався, не насіявся, не налюбувався землею, не нажився". Ще тривала війна, а Марко після тяжкого поранення повертається в село. На грудях зірка Героя, бойові ордени та медалі. Село спалене дотла, дружину розстріляли фашисти, а єдину дочку забрали на каторгу. Лишилася тільки старенька мати з похоронкою на сина.

    Марко Безсмертний - центральний герой твору - людина великого життєвого досвіду, міцного гарту, непохитності і правдивості, безпощадний до будь-якої кривди і борник правди. Він енергійно втручається у колгоспні справи, не може дивитися на незасіяні поля, порожні комори. Головне я його характері - любов до людей, уміння співпереживати їх прикрощі і радощі. В характері Безсмертного приваблює зворушливе і сердечне ставлення до жінки~трудівниці.

    Марко ніяк не може примиритися з тим, що колгоспники, які сіють, вирощують хліб, самі часто сидять без хліба, одержують на трудодні грими, і селянин-хлібороб "всі трудодні виносить з комори в одному мішечку чи торбині.

    Письменник Валентин Речмедін в статті "На лебединих крилах", опублікованих у травні 1972 року в газеті "Сільські вісті", відзначав: "У героях романів "Велика рідня", "Кров людська - не водиця", "Правда і кривда", "Хліб і сіль" впізнають себе читачі старшого покоління, ті, чию душу переорано бідою, злиднями, тяжкою працею, кривдами. То ж недарма Григорій Іванович Ткачук, читаючи "Правду і кривду" заплакав упізнавши на сторінках роману себе...

    З метою відзначення 80-рІччя від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха та пропаганди серед читачів його літературної спадщини радимо оформити книжкові виставки, тематичні полички, проводити літературні вечори, читацькі конференції за творами письменника. Масові заходи слід проводити спільно з школами, залучаючи до участі в них вчителів та учнів.

     Рекомендуємо організувати книжкову виставку "Михайло Стельмах - видатний український письменник".

    Цитата
"Ви прекрасно знаєте землю і труд на землі. Ви чудово знаєте те про що пишете. Ваша основна тема - село".
    М.Рильський. Лист до М.Стельмаха.

    Розділи виставки:
1. Твори М.П.Стельмаха.
2. Література про життя і діяльність.

    Пропонуємо провести літературний вечір "М.Стельмах - художник народної долі" за такими примірними питанням:
І. Син рідної землі.

Вступне слово.
2. Виступи:
- Селянин-філософ - головна діюча особа усіх творів М.Стельмаха.
- Жіночі образи, світ кохання і добра в творах письменника,
- М.П. Стельмах - співець подільського краю.
3. Книжкова виставка /рекомендована вище/.

    З метою пропаганди творів М.П.Стельмаха рекомендуємо провести читацьку конференцію за романом "Правда і кривда".
    Питання до обговорення:
1. "Правда і Кривда" - роман-мрія М.Стельмаха про селянина-господаря на землі.
2. Історія написання роману "Правда і кривда".
3. Марко Безсмертний - героїчний, ідеальний по своїй духовній висоті образ.
4. Непримиренний конфлікт сили правди і кривди на сторінках роману і в сучасному житті.
5. Жіночі долі в романі.

    Пропонуємо провести літературну вікторину, присвячену творчості М.П.Стельмаха.
1. Назвіть основні видання творів М.П.Стельмаха, в яких він виступає як прозаїк, поет, драматург?
2. Яка друга назва роману "Правда і кривда"? / "Марко Безсмертний"/,
5. Які є кінофільми за творами М.Стельмаха? /Кіностудія ім. О.Довженка екранізувала романи та повісті М.Стельмаха в таких фільмах: "Над Черемошем", "Кров людська - не водиця", "Дмитро Горицвіт", "Правда і кривда"/.
4. Хто назве найбільше прислів"їв, приказок, вжитих у творах М.Стельмаха?
5.  Назвіть кілька збірок віршів для дітей М.Стельмаха. /"Жнива", "Колосок до колоска", "Літо-літечко", "У бобра добра багато"/.
6. В яких творах М.Стельмаха змальовано образи вчителів? /"Велика рідня", "Хліб і сіль", "Кров людська - не водиця", "Правда і кривда", "Дума про тебе"/.
7. 3 яким селом і його людьми в Городецькому районі на Хмельниччині пов’язано написання роману "Правда і кривда"? / с. Лісоводи/.
8. Яка ціна була квитка на першу виставу в селі, де жив Михайлик  /повість "Гуси-лебеді летять"/? /Ціна квитка в оголошенні визначалася така: пшениці - чотири фунти, яєць курячих - теж чотири, гусячих - троє, жита - п’ять фунтів, гречки, проса, гороху - шість фунтів/.

    ТВОРИ М.П.СТЕЛЬМАХА:
Стельмах М.П. Твори: В 2-ми т. /Михайло Стельмах: /Вступ. ст. С.П.Гуцало, с. 5-21.- К.: Дніпро, 1981-1984.
Стельмах М.П. Твори: В 6-ти т. /Вступ, стаття: п-р філол. наук Б.С.Буряк "Слово про художника і людину" с.5-20.--К,: Дніпро, 1972-1973.
Стельмах М.П. Твори: В 5-ти т.-К.: Держлітвидав УРСР, 1962-1963.
Стельмах М.П. Велика рідня: Роман-хроніка. Для серед. та ст. шкіл, віку /Михайло Стельмах: /Вступ, стаття Є.Гуцала, с. 5-20; іл. В.Євдокименка/.-К.: Веселка, 1981.-(Шк. б-ка).
Кн. 1.-525 с., іл.
Кн. 2.- 412 с., іл.
Стельмах М.П. Гуси-лебеди летят. Щедрый вечер: Повести /Михайло Стельмах: /Перевод с укр. И.Ю.Чеховской; Предисл. Н.Б.Славинского; Ил. Н.И.Компанца/.-К.: Дніпро, 1984.-310 с.-(Шк. б-ка)
Стельмах М.П. Гуси-лебелі летять: Повість.-К.: Дніпро, 1979.-149 с.
Стельмах М.П. Дума про тебе: Роман /Михайло Стельмах.-К.: Дніпро, 1984,-390 с.-(Звитяга).
Стельмах М.П. Зачарований вітряк // Правда і Кривда: П’єси: /Післямова Осмяк І. "Щедрість таланту".-К.: Дніпро, І967.-І98 с.
Стельмах М.П. Кров людська - не водиця: Роман /Михайло Стельмах: /Вступ. ст. В.Г.Бєляєва, с.5-26; Худож. В.Є.Савалов/.-К.: Дніпро, 1988.-301 с.-(Шк. б-ка).
Стельмах М.П. Кум королю: Комедія на 2 дії /Біограф. довідка на клапані суперобклад.-К.: Мистецтво, І968.-70 с.
Стельмах М.П. Мак цвіте: Поезії.-К.: Дніпро, 1968.-247 с.
Стельмах М.П. Над Черемошем: Гуцул. мотиви /Михайло Стельмах: /Вступ. ст. С.П.Плачинди; Худож. І.М.Криснач/.-Львів: Каменяр, 1981.-191 с.-(Б-ка "Карпати").
Стельмах М.П. Правда і Кривда: Марко Безсмертний: Роман /Михайло Стельмах.-К.: Дніпро,1990.-426 с.
Стельмах М.П. Правда і кривда: Драма на 3 дії, II картини, з прологом та епілогом. /Біограф. довідка. с.126/.-К.: Дніпро, І965.-126 с.
Стельмах М.П. Хліб і сіль: Роман /Михайло Стельмах; /Іл. І.Д.Принцевського/.-К.:Дніпро,1987.-132 с.
Стельмах М.П. Чотири броди: Роман.-К.: Дніпро, 1989.-608 с: іл.
Стельмах М.П. Щедрий вечір: Повість /Біограф. довідка на 2-й с. обкл./.-К.: Дніпро, 1987.-144 с.-(Романи і повісті. 1967. Березень).

    ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ М.П.СТЕЛЬМАХА:
Домницький М. Михайло Стельмах: Літ.-критичний нарис.-К.: Дніпро, І973.-158 с.
Дузь І.М. В серці у моїм...: Худож.-докум. нариси.-Одеса: Маяк, І988.-І92 с.
Дузь І. Жовтневі зустрічі: До 75-річчя з дня народження М.Стельмаха // Київ.-1987.-№5.-С. 135-138.
Дузь І. Моя романтична і героїчна Одеса: /Про М.Стельмаха/ // Вітчизнап.-І987.-№5.-С. 176-І79.
Збанацький Ю. С думой о народе: М.Стельмаху - 70-лет.// Правда.~І982.-23 мая.
Костюченко В.А. Михайло Стельмах // Українська радянська література /За ред. П.П.Кононенка та В.В.Фащенка.-К., 1979,-С. 599-611.
Костюченко В.А. Михайло Стельмах /1912-1983/ // Костюченко В.А. Українська радянська література для дітей: Літ.-критич. хроніка.-К.: 1984.—с. 78-81.
Килимник 0.В. Світ правди і краси: Проза Михайла Стельмаха.-К.: Рад. письменник, 1983.-219 с.
Маричевський М. Під кленом, біля джерела...: Про творчість М.Стельмаха // Вітчизна.-1985.-№3.-С. 200-202.
Моренець В. Сіяч: Поезія М.Стельмаха // Вітчизна.-І986.-№10.-С. 169-175.
МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ // Письменники Радянської України.1917-І937: Бібліогр. довід. /Авт.-упоряд. В.К.Коваль, В.П.Павловська.-К., 1988.-С. 566-567.
ПРО МИХАЙЛА СТЕЛЬМАХА: Спогади /Упоряд.: Л.А.Стельмах, Д.М.Стельмах.-К.: Рад. письменник,1987.-407 с.
Руденко-Десняк А. Символ веры: М.Стельмах // Как слово наше отзовется. /Укр. лит. в зеркале всесоюз. критики/: Лит.-крит. ст. Сост. М.Ф.Слабошпицький.-К.: 1987.-С. 6-42.
Семенчук І.Р. Михайло Стельмах: Нарис творчості.-К.: Дніпро, 1982.-227 с.
Семенчук І.Р. Романи Михайла Стельмаха: Літ.-критич. нарис.-К.: Рад. письменник, 1976.-214 с.
Слабинський М. Дві тополі: До 75-річчя з дня народж. М.П.Стельмаха // Дніпро.-1987.-№5.-С. 107-11З.
Ткаченко Н.С., Ходосов К.0. Вивчення творчості Михайла Стельмаха: Посібник для вчителів: 2-е вид. змін. й допов.-К.: Рад. шк., І98І.-224 с.
Шаховський С.М. Епопея наших днів // Шаховський С.М. Уроки радянської класики.-К., 1989.-С.308-331.
Штонь Г.М. Романи Михайла Стельмаха /АН УРСР. Ін-т ім. Т.Г.Шевченка.-К.: Наук. думка, 1985.-270 с.

Матеріал підготувала Джуринська І.З.
Хмельницька ОУН ім. М.Островського
Хмельницьк, 1992 рік.

< Попередня   Наступна >
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100