:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
>>> Головна
>>> Про проект
>>> Публикація
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт

5Books: Все про книжки
Сельская библиотека БЛОГ Борисовской црб Минская обл. Республика Беларусь
>> Библио.net
>>Блог відділу мистецтв Тернопільської ОБД
>>Методична служба публічних бібліотек Києва
>>Могилянська Бібліотекарка
>>Записки рядового библиотекаря
>>Моя профессия - библиотекарь
>>Библиотекарша
>>Библиолента
>>Библиотека без барьеров
>>Неофіційний вісник ОУНБ
>>Электронный читальный зал
>>Я - бібліотекар
>>Дневники злой библиотечной девы
>>Инновации в библиотеке
>>Методист библиотеки
>>Мышь Библиотечная
>>Библиотеки. Региональные центры чтения
>>Бібліотечно-інформаційний центр «Слово»
>>Bibliomistok
>>Libr.Net
>>Бібтех
>>Пан бібліотекар
>>Блог библиотекаря
>>Библиотекарь Тимофеева
>>День за днём ...
>>Библиотечный калейдоскоп
>>Блог бібліотекаря Галини Симоненко
====================================
>>> Ресурси холдінга

             
  Мои научные новости
  Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Открой для себя новую жизнь

  Мой дом

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі
Презентація сайтів бібліотек
Волинська обласна бібліотека для дітей

Сайт http://www.biblioteka.volyn.ua/ пропонує: Головна; Новини; Про бібліотеку; Каталог; Книжкові новинки; Інформаційні ресурси; Періодичні видання; Фотогалерея; Медіатека; Інтернет-ресурси; Бібліотека читачам; Блокнот бібліотекаря; Волинь краєзнавча (Пам’ятні дати, Славетні імена краю, Мій рідний край); Волинь літературна; Мапа сайту; Контакти

ТЕМА ДНЯ

Манифест библиотек цифровой эпохи
Оглавление
Цифровая эпоха: открывающиеся возможности и возникающие проблемы
Влияние системы цифровых коммуникаций на библиотеку
Роль библиотек в цифровой системе коммуникаций
Библиотека цифровой эпохи: стратегия и тактика преобразований
Библиотекари цифровой эпохи
Заключение

       Призрак бродит по Европе1) - призрак цифровой эпохи. Неосязаемый, но вездесущий, он прочно освоился в Северной Америке и Австралии, активно проник в Азию и Южную Америку, неотвратимо пробирается в глубь Африки и Антарктиду. Население планеты все явственнее ощущает на себе его незримое, но все более властное давление: под воздействием миллионов электронных приложений меняются экономические устои и политические системы, структура научной и образовательной деятельности, кардинально иной становится обыденная жизнь миллиардов жителей Земли.
      Цифровая природа оказывает мощнейшее влияние на все без исключения сферы деятельности. Традиционные общественные институты, будь то школы или банки, органы государственного управления или поликлиники, транспортные агентства или розничные торговые сети динамично меняются, стремясь максимальным образом использовать открывающиеся возможности и избежать угроз, которые несет в себе качественно иная цифровая система отношений.
      Настала пора библиотекарям выразить свое отношение к цифровой эпохе, определить
в ней свое место; отбросив заблуждения, открыто и трезво взглянуть на всепоглощающую цифровую реальность, дабы разглядеть как новые возможности, так и таящиеся угрозы, и, главное, те глобальные вызовы человечеству в целом и каждому человеку в отдельности, принять и помочь преодолеть которые призваны именно библиотеки.
--------------------------
1).  Почти по Марксу-Энгельсу.

Докладніше...
Домашні святині та обереги: Урок народознавства
З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ БІБЛІОТЕКАРІВ - Уроки народознавства

Домашні святині та обереги: Урок народознавства

     Дім, домівка, рідне, хата... Ці давні поняття близькі і зрозумілі кожному. Але житло лише тоді ставало домом, коли у ньому селився дух, спалахувало вогнище. Чимало у цьому важили перетворені домашні святині та обереги: стіл, піч, рушники, ікони, бо в традиційній побутовій культурі українців кожна річ, окрім практичного свого значення, мала ще й символічне.
    
     Рушники.
     Оселю на Україні важко уявити без рушників. Тчуть їх і вишивають ще й досі. Узори на рушниках - то давні символи: ромб з крапкою посередині - засіяна нива; вазон чи квітна - світове дерево від землі до неба; людська фігура - знак Берегині - богині хатнього вогнища. Вішали рушники над вікнами, над дверима, на покуті - це були обереги від усього злого, що може зайти в дім.
     Широкою була сфера використання рушників: на знак згоди на шлюб дівчина подавала їх старостам; у намітку - головний убір заміжньої жінки /довгий - 8 м - рушник/ - загортали маля, що з'явилося на світ; на рушниках опускали в яму домовину (труна, гроб).
     "Хай стелиться вам доля рушниками!" - казали, бажаючи людині щастя.
    
     Стіл.
     "Хай буде щедрим ваш стіл!", - кажуть, бажаючи комусь достатку в домі, бо стіл і дім здавна поняття нерозривні. Справіку в Україні був звичай: закінчуючи будівництво хати, першим до неї заносили стіл, застелений обрусом (скатертина) , на якому лежав хліб. Ще в праслов'янські часи з'явилася традиція трапезувати за одним столом на знак взаємного миру та дружби. Він у домі був своєрідним вівтарем та жертовником, за яким відбувалися всі обряди родинного та календарного циклу. На покуть - почесне місце за столом - невдовзі після народження клали немовля: щоб росло здоровим і в достатку. Через стіл молода подавала нареченому хустку, засвідчуючи згоду на шлюб.
     "Тихо стіл стоїть, на нім хліб лежить", - так починалось замовляння од крикливців (злі сили, які приносили в дім лихо). Під Новий рік його ніжки обмотували ланцюгом, щоб худоба не розбігалась на пасовиськах, на Святвечір на столі лишали на ніч кутю, а в поминальні дні - коливо (чи канун - поминальна каша, яка у нас готується з рису, розбавлена підсоложеною водою), щоб могли пригоститися предки. На стіл не можна було сідати /"чиряками обсипе"/, залишати на ньому на ніч ножа, сірники, класти ключі, бо за це образяться домашні божества.
     /Записано від Наседкіної Лідії Іванівни с. Макимівка Мар'хнського району/
    
     Сволок.
     Так у конструкції традиційного українського житла називався брус зі стовбура дуба чи липи, на якому держалася стеля в хаті. Тримаючи на собі весь мікрокосм оселі, сволок /або ще "бальок", "мтрами"/ символізував собою її міцність, довговічність. Добрий сволок часто переносили зі старого житла у нове. Вирізьблені або намальовані на ньому знаки - сонце, хрести, квіти, птахи, місяць та зорі - мали оберігати дім від злих сил, а також розкривали уявлення наших предків про світобудову, космос.
     На сволоку, як правило, писали дату побудування хати, рік народження її господаря. За народними повір'ями, коли снилося, що в хаті він надтріснутий або відсутній, то це віщувало хворобу або смерть. І навпаки, на довге життя і добре здоров'я куми піднімали до сволока немовля, збираючись на хребтини до церкви.
     Перед Великоднем, страстною четверговою свічкою писали на сволоку хрест - як оберіг од грому, а на Водохрещі - крейдою або наліплювали хрест із тіста, замішаного на свяченій воді - од нечистої сили.
     І поки стояв на землі дім, сволок надійно захищав усих, хто жив у ньому.
     /Записано від Романчак Параски Іванівни с. Максимівка Мар"їнського району/
    
     Піч
     Піч служила українському селянинові тричі: для опалення житла і як тепле спальне місце, для приготування їжі, для випікання хліба. До неї ставилися як до священного предмета - шанували, тримали в чистоті. І протягом віків створилася ціла система звичаїв, обрядів, ритуалів. Піч і хатні предмети /кочерги, рогачі, хлібна лопата/ за народним повір'ям могли відводити зло, очищати, нести добробут.
     Ось деякі приклади звичаїв та повір'їв, пов'язаних з піччю:
     - Щоб дитина росла здоровою і заможною, після хрещення її клали на кожух на піч.
     - Під час сватання дівчина повинна була стояти коло комина і колупати глину.
     - Хлібна лопата й коцюба, викинуті з хати на подвір'я під час зливи так, щоб упали навхрест, відводили град.
     - Зібране зілля на Івана Купала підвішували на ніч у комин, щоб набрало цілющої сили.
     - Коли поверталися з похорону, помивши руки, притуляли їх до печі, а ще зазирали в неї, щоб покійний не ввижався.
     - Аби запобігти пожежі під час сильної грози, у піч кидали гілочок свяченої на Вербну неділю верби.
     - У понеділок молоду примушували мазати оббиту гостями    піч у хаті молодого /щоб завоювала прихильність хатніх божеств/.
     /Записано від Дерєко Ольги Опанасівни с. Іскра В-Новоселківського  району/
    
     Хлібна діжа
     Хлібна діжа /"пікна діжа", "діжка"/ один із головних атрибутів хатнього начиння. Хліб, який над усе цінувався селянином, вважався священним, а разом з ним і діжа, і піч, і навіть час, коли хліб сидів у ній.
     Діжу цінували, шанували, доглядали особливо дбайливо. Коли "втомлювалась" і хліб переставав вдаватися, її "правили": шкребли освяченим на Великдень ножем і добре вимивали теплою водою, примовляючи: "Діжа, діжа, треба тобі віхтя (шматок, клапоть тканини) і ножа!" Щоб не заводилось нечисте, натирали зсередини цибулею із сіллю. "Правлену", або зовсім нову діжу ставили біля криниці, заливали холодною водою і давали напитися корові. Це мало принести прибуток і хлібний достаток. "Правили" діжу, як велось перед повним місяцем, щоб завжди була повна.
     На Водохреща, коли господар обходив свою хату, малюючи всюди хрестики, перший хрестик ставив на діжі. Щоб насіння добре сходило, його на деякий час всипали в діжу.
     Коли до печі саджали весільний коровай, діжу брали на руки, піднімали до стелі, стукали тричі об сволок, сподіваючись, що й коровай виросте такий же високий і пишний:
     А піч наша на соках,
     А діжу носять на руках,
     Пече, нана пече,
     Спечи нам коровай грече.
     /Записано від Овчаренко Віри Опанасівни с. Іскра В-НовоселкІвського району/.
    
     Використана література:
     І. В.Мицик. Світовид /народний вісник Тальнівського музею хліборобства/ м. Тальне, 1992-1992-1993.
     2. В.Скуратівський. Місяцелік /український народний календар/.-К., Мистецтво, 1993.
    
     Матеріал, зібраний в експедиціях по селах Донецької області /Наринський та В-Новоселківський райони/.
    
     Підготувала Л.Вукіна
    
     Донецький ОНМЦК
     Донецьк, 1995 р.

< Попередня   Наступна >
Інтернет-ресурси для бібліотекарів
 
Українська бібліотечна асоціаціяКнижкова палата УкраїниБібліотечний форум УкраїниЛьвівський регіональний тренінговий центр Творчість та інновації в українських бібліотеках  Российская библиотечная асоциацияИнформационно-справочный порталСобытия в библиотечном миреИнформкультура: Аналитика. Фактография
Международная федерация библиотечных ассоциаций и учрежденийМеждународный информационный портал   З життя американських бібліотекРесурси для бібліотекарів Освіта та професійний розвиток Журнал для школьных библиотекарей
 

Видавництва УкраїниВсі книги...Портал української книжкової індустріїУкраїнськї книги та видавництва Книжковий клуб. Інтернет-магазинКнижная странаУкраїнський книжковий портал

>>> Головна | >>> Про проект | >>> Публикація | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!

http://mysciencehighlights.org/ Мои научные новости -- уникальная возможность получать абстракты из полторы сотни англоязычных журналов по всем академ темам на имейл или посредством новостной ленты! Вам всего лишь необходимо зарегистрироваться,  указать тему,  ключевые слова,  и сведения о новых публикациях с высокой степенью ревалентности вам обеспечены!

* * *
 

ЗНАЙОМТЕСЬ:
Популярні
Інтернет-ресурси
Зараз на сайті:
Гостей - 145
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::
bigmir)net TOP 100