:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 90
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Наукова Бібліотека Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. м. Київ

  Сайт  http://lib.npu.edu.ua/ пропонує розділи: Про бібліотеку; Правила користування бібліотекою; Історія бібліотеки; Наші контакти; Структура бібліотеки; Науково-методична робота; Ресурси бібліотеки; Фонди бібліотеки; Комплектування; Нові надходження; Бібліокур'єр; Каталоги і картотеки; Періодика; Віртуальні виставки; Книгообмін; Видання бібліотеки; Бібліографічні покажчики; Біобібліографічні покажчики; На допомогу читачам; Електронний каталог; Репозитарій; Колекції; Послуги та сервіси; Видача документів; МБА; Е-доставка документів; Інтернет; Інтернет-ресурси (Державні установи, Ресурси відкритого доступу, Наукометричні бази даних, Бібліотеки, Інформаційні ресурси); Запитай бібліотекаря; Визначення індексів УДК; Оформлення бібліографічних списків; Різне; Про нас у ЗМІ; Щиро вдячні; Цікавинки; Архів новин

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

Грушевський М.С. - фундатор Української держави. Метод. поради
Рейтинг: / 10
ГіршаКраща 
Творчество библиотекарей - Літературно-мистецькі заходи

Академік М.С.Грушевський - фундатор Української держави: /До 130- річчя від дня народження/: Методико-бібліографічні матеріали.

Сесія міжнародної історичної конференції, яка відбулася 11 жовтня 1995 року, проголосила 1996 рік Міжнародним роком Михайла Грушевського. Хто ж такий Грушевський? Мабуть, у світовій практиці не знайдемо долі аналогічної долі як самого Михайла Грушевського, так і його творчості. Автор понад двох тисяч праць, професор-педагог, історик, дослідник літератури та літературного процесу, письменник, перекладач, етнограф, соціолог, перший президент Української Республіки, керівник Наукового товариства їм. Т.Шевченка у Львові, Українського наукового товариства та "Літературно-наукового вісника" у Київі, один з Фундаторів Української Академії наук Михайло Грушевський дістав не лише загальнонаціональне, а й світове визнання. Але в довідкових, енциклопедичних виданнях радянської пори він характеризувався як ворог і фальсифікатор історії.

Проголошення незалежності України сприяло поверненню з небуття чесного імені М.С.Грушевського. Окремим виданням вийшла "Ілюстрована історія України", у багатьох журналах /Дзвін, Вітчизна, Київ/ друкуються уривки чи цілі його праці з історії українського козацтва, дослідження з питань мови, літератури, соціології, української державності. Археологічна комісія АН України почала видання десятитомної "Історії України-Руси".

Михайло Сергійович Ґрушевський народився 17 вересня 1866 р. у м.Холмі /нині м.Хелм на території Польщі/, дитячі і юнацькі роки провів на Кавказі, навчався у Тифліській гімназії та Київському університеті. Походив він з бідної родини Грушів /пізніше - Грушевських/, у якій переважали священнослужителі. Батько працював спочатку у духовних семінаріях на Україні, згодом - у народних школах на Кавказі, був автором одного з популярних у Росії підручників слов'янської мови. У сім'ї свято зберігалися традиції, українського народу, шанувалась українська мова, тому у М.Грушевського рано сформувалося усвідомлене національне почуття. Він зацікавився історією, літературою та етнографією України, читав усе, що міг. дістати з цього питання. Написання історії України стало мрією, а потім і справою всього його життя. Він мешкав у Львові, Києві, Симбірську, Казані, Москві, інших містах України і Росії.

Палітра наукових інтересів ученого надзвичайно багата: історія Київської Русі, соціально-економічкий розвиток і політичне становище України, етносоціальні проблеми української літератури, соціології, народознавства, фольклору. Такі широкі за діапазоном і глибокі за змістом дослідження допомогли М.С.Грушевському подати історію українського народу як неперервний еволюційний процес, починаючи від найдавніших часів.

Перу вченого належать наукові праці: "Історія українського народу" /1904 р./, "Київська Русь" /1911 р./, "Ілюстрована історія України" /І9ІІр./, "Історія української козаччини" /І9ІЗ-І9І4 рр./, "Середні віки Європи" /І919 р./ "Початки громадянства" /1921 р/, "З історії релігійної думки на .Україні" /1925/ та багато ін.  Михайло Грушевський виступив і як письменник. Він – автор історичних оповідань та п'єс: "Оповідання" /1904 р./, "Хмельницький в Переяславі" /1917 р./, "Ярослав Осмомисл" /1917 р./, "За старих карток" /1918 р./, "Під зорями" /1928 р./ тощо. Як белетрист Михайло Грушевський ще повністю не оцінений, хоч його художні твори - явище цікаве і небуденне.
Головною ж його працею стала десятитомна "Історія України-Руси", видана протягом 1898-1936 років.

Написана на великому документальному матеріалі з архівів України, Росії, Польщі, Швеції, Туреччини, вона ввійшла до скарбниці світової історіографії.

Сталося так, що політична біографія М.С.Грушевського на довгі роки перекреслила його наукові і творчі здобутки. Донедавна він належав до заборонених авторів, його діяльність подавалась у викривленому трактуванні. "Провина" Грушевського-політика полягала в тому, що він завжди гостро реагував на негативне ставлення царизму до будь-яких проявів національної самобутності українців. Уже під час першої російської революції 1905-1907 рр. він висунув теорію національно-територіальної автономії. Виступивши у березні 1917 р. політичним лідером України, Грушевський у складних умовах революційної боротьби, за непростих міжнародних відносин, залишивши наукову роботу, зосередив зусилля на створенні суверенної і незалежної держави. Його короткочасна політична діяльність у І9І7-І9І8 рр. завершилася проголошенням Української Народної Республіки, першим президентом якої став він. Це був період значного піднесення українського національного руху.

Після повалення царського уряду, внаслідок перемоги другої російської революції /лютий 1917 г./ разом зі створенням Рад в багатьох містах і селах України виникали українські ради (губернські, міські, окружні), підпорядковані Центральній Раді. Її керівники на чолі з М.Грушевським своїми широко проголошеними гаслами боротьби за утвердження загальнодемократичних свобод та відміну любих національних утисків і обмежень привернули на свій бік симпатії українців, інших народів. Не випадково саме Київ у вересні 1917 р. став місцем проведення з'їзду представників народів бувшої російської імперії. М.С.Грушевський головував і не раз виступав на цьому з'їзді. В одній із своїх промов він нагадав делегатам, що Київ є "старим гніздом" федеративної ідеї і висловив надію на те, що федеративні підвалини будуть служити перебудові не лише Росії, а й всієї Європи. Закриваючи з'їзд, М.С.Грушевський сказав: "Ми заклали початок майбутньому прогресу вільних народів - нашу Раду народів - і ми вже бачимо, вже майже нащупуємо цю федерацію, починаємо бачить ту вітчизну, ту батьківщину, якої не мали до цього часу, - ми входимо в неї...". Проведений у Києві збір народів ледве не найвидатніший загально демократичний захід Центральної Ради. Не випадково з'їзд, як ніяку іншу історичну подію, так детально описано у "Спогадах" М.Грушевського, вперше надрукованих в 1989 р. у ж. "Київ" №№ 8-11.
З березня І919 р. почався емігрантський період життя М.Грушевського, який продовжувався п'ять років. Перебуваючи в Празі, Берліні, Женеві, Парижі та інших містах, він займався переважно науковою діяльністю, організував видання та редагування науково-політичних журналів. Тоді ж у Бадені, зайнявся
літературознавчими студіями, а літературна  його діяльність проходила під псевдонімом М.Заволока.

Перебуваючи в .еміграції, М.С.Грушевський не поривав зв'язків з Україною. Він інтенсивно листувався з. діячами культури і науки, уважно стежив за подітій суспільно-політичного життя х на Україну повернувся всесвітньо відомим вченим-істориком. Як академік ЗУАН, М.Грушевський очолює науково-дослідну кафедру історії України, ряд комісій та секцій Академії наук. Однак сталінські репресії не могли обминути такої особистості як Грушевський. Навколо нього виникає атмосфера недовіри, ворожості. Почалось спрямоване і систематичне цькування вченого. У березні І931 р. він був змушений залишити Київ і переїхати до Москви, де його й арештували, інкримінуючи участь у, так званому, Українському національному центрі. Але, не маючи ніяких доказів, сталінські посіпаки змушені були звільнити історика.

Незважаючи на вік і стан здоров'я /М.С.Грушевський фактично втратив зір/, вчений багато працює в архівах і  бібліотеках Москви, пише нові праці з літературознавства, задумує. кілька нових фундаментальних досліджень. Проте пережите дається взнаки. 25 листопада 1934 р, під час відпочинку й лікування у Кисловодську М.С.Грушевський після нескладної операції помер. За рішенням уряду України похований у Києві на Байковому кладовищі. Та й після смерті він зазнав тяжкої і несправедливої кари: його праці, ідеї було вилучено з обігу, з науки, з пам'яті. Їх замкнено за ґрати на довгі десятиліття.

Виявляється:,  караючи М.С.Грушевського, ми покарали й самих себе. Коли б ми дослухались до його пророцтв та застережень, сьогодні слова "свобода",  "плюралізм",  "суверенітет." не мали б такого драматичного, часом кривавого звучання.

Кожний ювілей - це знаменна подія. Але, як зазначає сам М.Грушевський, "Є події, що по короткім часі мають виключно історичне, сказати б, антитворче значення, а є такі, що служать вихідною точкою для дальших поколінь на довгий час, створюють для них цілком нові  обставини життя, виносять на верх змагання і ідеї, що стають боєвим прапором для віків, святощами для одних і страхом для других". І: саме такого значення набувають сьогодні роковини М.Грушевського. Повертається  його безцінний історичний досвід, зневажати який ми просто не маємо права. Тому вважаємо за доцільне провести ряд заходів; щодо розкриття багатогранної постаті видатного вченого, громадського і політичного діяла Михайла Грушевського.

Пропонуємо широко використовувати такі форми роботи, як години і вечори історичного портрету: "Подвижник на ниві української науки", "Грушевський і його спадщина", творчі діалоги: "Повернені імена, книги, сторінки історії", дні інформації та інформаційно-пізнавальні години, бібліографічні огляди: "Видатний історик України": "Драматична доля М.Грушевського", "Закоханий у свободу", "З думою про завтрашній день" та інші.

При проведенні вечора — політичного портрета "М.С.Грушевський - організатор української держави" доцільно висвітлити та обговорити такі питання: хто ж ця людина, яка його роль і конкретний внесок у розвиток історичної науки на Україні, яким було його кредо як політичного діяча та ін.

Радимо бібліотекарям провести читацьку конференцію за працею М.С.Грушевського "Історія української козаччини".

Обговорення теми в рамках читацької конференції проводить бібліотекар, або запрошений історик, педагог, ерудований читач-книголюб. Бажано, щоб коментар ведучого в ході дискусії на конференції був тактовним, не нав'язливим, а при підведенні підсумків конференції краще відмовитися від категоричних висновків і бути готовим запропонувати читачам додаткову літературу з проблеми, обговорення якої викликало полярні думки. Важливо передбачити і можливість застосування технічних засобів: розмова про ту чи іншу історичну подію іноді неможлива без демонстрації карт, схем, ілюстрацій, тощо.

Праця М.Грушевського містить багато цікавих нових і цілком об'єктивних оцінок, суджень і висновків. Значний масив матеріалів, присвячений виникненню та початковому етапу існування українського козацтва, його організації та структурі. Автор значну увагу звернув на внесок козацького стану У визвольну боротьбу українського народу проти польського панства та експансії Туреччини у ХУІ - ХУП ст. Гадаємо, що сучасний читач зуміє побачити у праці М.Грушевського, як її тіньові сторони, так і те позитивне, що вніс учений у дослідження чієї важливої проблеми.



< Попередня   Наступна >
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100