:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
Повідомлення
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
ФАЙЛИ
Контакт
ЗНАЙОМТЕСЬ:
>>> Ресурси холдінга

Дискуссионный клуб "Библиофан"
  Мои научные новости
  Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Открой для себя новую жизнь

  Мой дом

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Бібліотеки XXI століття
Рейтинг: / 4
ГіршаКраща 
СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА - Зарубіжний досвід

“Бібліотеки XXI століття” – саме такою була назва семінару, що проходив з 23 по 30 жовтня 2004 р. у міжнародному освітньому центрі “Зальцбурзький семінар” (м. Зальцбург, Австрія).

Цей широковідомий нині в науковому світі центр був започаткований після Другої світової війни з ініціативи студентів Гарвардського університету (США). Збираючи продовольство для студентства зруйнованої Європи, вони вирішили зробити щось більше, ніж надати матеріальну допомогу. Вони запропонували зустрітися, щоб обговорити цікаві для обох сторін наукові теми, познайомити європейських студентів з науковими досягненнями, культурою та політикою своєї країни.

Перший семінар відбувся у 1947 році в Зальцбурзі. Це давнє місто з чудовими пам'ятками архітектури, батьківщина Моцарта, не випадково було обрано місцем проведення зустрічі. Один з Гарвардських студентів-ініціаторів, К. Геллер, був уродженцем Австрії. Його батько, відомий віденський видавець, часто відвідував Зальцбург – місто музичних фестивалів і, зокрема, палац Леопольдскрон, власником якого у період між двома світовими війнами був театральний директор, співзасновник Зальцбурзького фестивалю Макс Рейнхард. Рятуючись від фашистської окупації, Рейнхард виїхав до США, де помер у 1943 році Його вдова Хелен Тимит, довідавшись про ідею К. Геллера та його друзів, погодилася надати палац для проведення там наукового зібрання. Крім того, Зальцбург був також зручним у плані сполучення, адже це місто знаходиться у центрі Європи. До того ж, на той час воно перебувало в американській зоні окупації.

Гарвардською ініціативною групою було зібрано кошти, й у 1947 році відбувся перший семінар. Альфред Кейзин, якому пощастило там бути, у статті “Зальцбурзький семінар в руїнах: Звіт про європейський стан думок” писав, що склад його учасників віддзеркалював повоєнну ситуацію в Європі. Серед них були молоді латвійці, які відтепер не мали батьківщини. Вони навчалися в Інсбруку і мали статус переміщених осіб. До групи входили також три чехи – молоді партизани, які володіли російською мовою. Один з них – комуніст, багато дискутував і запам'ятався співом російських революційних пісень. Про війну, яка щойно скінчилася, нагадувало й те, що серед учасників були й колишні офіцери вермахту і люфтваффе – австрійці й румунська дівчина-єврейка, матір якої було розстріляно на її очах, а сама вона провела більше року в сумновідомому концтаборі Аушвіц.

Перший семінар був дуже успішним, що спонукало його організаторів збирати кошти для проведення наступного. З того часу семінари стали традиційними. Проходили вони все в тому ж палаці Леопольдскрон, який спочатку орендувався у спадкоємців М. Рейнхарда, а у 1959 р. був викуплений і став власністю Зальцбурзького семінару.

За кілька повоєнних десятиліть палац Леопольдскрон, розташований на березі озера, біля підніжжя Тірольських Альп, відвідали тисячі людей. Щороку вчені та фахівці в галузі права, освіти, політології, екології тощо збираються тут для обміну науковими ідеями, досвідом, для налагодження співпраці та пошуку взаєморозуміння. У багатьох країнах, у т. ч. і в Україні, існують навіть асоціації випускників семінару. Нині його географія включає не лише Європу та Америку, а й країни Азії та Африки. Так, на семінар “Бібліотеки XXI століття” з'їхалися бібліотекарі та викладачі бібліотечних спеціальностей з 28 країн світу, в т. ч. з США (найбільша делегація – 17 осіб), Великобританії (3 особи), а також з Німеччини, Угорщини, Румунії, Іспанії, Хорватії, Китаю, Таїланду, Кенії, Південно-Африканської Республіки та інших країн Азії, Африки. До речі, пострадянський простір був представлений лише Україною. У роботі семінару взяла участь президент ІФЛА Кей Разерока.

Програма семінару була дуже насиченою. Вранці – лекція, після неї двогодинна дискусія. Після обідньої перерви – заняття та зустрічі у робочих групах. Увечері – презентації учасників та їх обговорення. Для мене була дещо незвичною та висока активність обговорення, яка спостерігалася після кожної лекції. За розкладом на запитання та дискусію після кожної лекції відводилося по 2 години щоденно. Мені як представнику пострадянського простору значно звичніше те, що після лекції (доповіді) запитань чи міркувань з її приводу або ж немає зовсім, або їх мінімум. Але не на Зальцбурзькому семінарі. Тут зауважень, запитань, міркувань з приводу піднятої теми було стільки, що ведучий постійно був змушений встановлювати їх черговість і двох годин, як правило, було ще й замало.

Тематика лекцій, здебільшого, стосувалася впливу нових технологій на розвиток бібліотек, проблем міжкультурних обмінів інформацією, підвищення ролі бібліотек у суспільстві як запоруки їх успішного розвитку, майбутнього бібліотечної професії. Запам'яталася побудована в дещо незвичному способі лекція директора інформаційної служби університету в Глазго (Великобританія) Кріса Расбріджа “Інформаційно-комунікаційні технології та їх значення для бібліотек у XXI столітті”. Свої міркування він виклав за допомогою методу так званої мисленнєвої мапи (mind map), запропонованої у свій час його співвітчизником Т. Б'юзеном. За допомогою взаємозв'язку понять, що вибудовуються навколо центрального слова чи концепції, К. Расбрідж розглянув вплив нових технологій на склад бібліотечних фондів, їх збереження, питання авторського права, види та способи обслуговування.

Президент Нью-Йоркської публічної бібліотеки Поль ЛеКлерк (хоча його лекція й називалася “Бібліотекар XXI століття”), особливу увагу приділив фандрейзингу, тобто вмінню збирати кошти для бібліотеки. Адже одним з основних його обов'язків як президента якраз і є пошук спонсорів. Більшість програм його бібліотеки – і переведення видань в електронну форму, і різні форми навчання для читачів – здійснюється якраз за рахунок зібраних коштів. Щороку вдається зібрати 35-42 млн доларів на потреби Нью-Йоркської публічної бібліотеки, хоча це нелегко і є цілим мистецтвом, складовими якого і поділився П. ЛеКлерк. До речі, вже після семінару в газеті “Нью-Йорк бізнес” від 17 листопада 2004 року з'явилася публікація під назвою “Нью-Йоркська публічна бібліотека одержує рекордний грант у 25 млн доларів”, що, очевидно, також є заслугою ЛеКлерка. Грант надійшов від фінансиста Р. Вілсона.

Сталому і стабільному розвитку бібліотек у XXI столітті має сприяти співпраця бібліотек з місцевими органами влади, засобами масової інформації, політиками різного рівня. Саме цим складовим успішного розвитку бібліотек присвятила свою доповідь “Партнерство та захист: важливі складові сталого розвитку бібліотек у XXI столітті” президент ІФЛА Кей Разерока. Бібліотека не повинна чекати, що хтось на владних щаблях сам зрозуміє її потреби. Потрібно повсякчас доводити свою необхідність, бути корисними громаді, району, селу, місту, на території якого знаходиться бібліотека, – вважає президент ІФЛА. Бібліотекарі повинні перш за все самі усвідомлювати свою важливість для суспільства, лише тоді бібліотеки посядуть належне їм місце в суспільстві. К. Разерока, батьківщиною якої є Боствана, де вона довгий час працювала після здобуття освіти в Лондоні, неодноразово протягом семінару висловлювалась також про те, що бібліотеки мають стати збирачами “усної історії”. У бібліотеках, особливо це стосується країн, що розвиваються, необхідно впровадити спеціальні програми усної історії, наголосила президент ІФЛА. Тим більше, що зараз є змога поєднання усної інформації з найновішими технологіями – відео, цифровими фотоапаратами. “Глобалізація, масова культура є нині загрозою для залишків народної культури, відходять учасники багатьох історичних подій, свідчення яких є неоціненними”, – вважає К. Разерока.

Директор бібліотеки університету в Манчестері (Великобританія) Біл Сімпсон в лекції “Управління змінами” зазначив, що для бібліотек середні віки закінчилися у 1970-х роках. Бібліотеки технологічно оснащені, але водночас, – зауважив він, – якщо раніше публічні бібліотеки Великобританії були наповнені серйозною літературою, то нині це здебільшого відео, путівники, книги модних письменників”. Щодо ефективного управління в час змін, то на його думку, окрім іншого, потрібна одна проста річ: думати про майбутнє. І це має стати частиною роботи кожного управлінця.

Учасники семінару залишилися під враженням презентації головного бібліотекаря відновленої Александрійської бібліотеки С. Ваставі (Єгипет). Одержавши бібліотечну освіту в Католицькому університеті Америки (Вашингтон) та захистивши докторат (також у США), вона працювала на керівній посаді у системі бібліотек Іллінойського технологічного інституту (Чикаго), звідки й була запрошена до відкритої два роки тому (16 жовтня 2002 р.) Александрійської бібліотеки. “Цій бібліотеці притаманне поєднання старовини і найновіших технологій”, – зазначила Ваставі. Так, як і в давнину, бібліотека формує фонд рукописів. Нині їх уже 11 тисяч. Серед них також рукописи, подаровані президентами Франції та Іспанії. У свій час вони були вивезені з Єгипту до цих країн. Водночас в Александрійській бібліотеці розпочато проект “Мільйон книг”, який має на меті переведення в електронну форму 1 млн книг. Виконання проекту просувається дуже швидкими темпами. Все зроблене відразу розміщується на сайті бібліотеки і є у відкритому, вільному доступі. “Щодо каталогізації видань, то вона здійснюється за стандартами OCLC”, – зазначила С. Ваставі. Крім читачів, бібліотеку відвідує велика кількість екскурсантів з різних країн світу, в т.ч. і глави держав.

Керівник Ради міських бібліотек м. Еванстона (США) Мартін Гомез, який довгий час працював директором Бруклінської публічної бібліотеки (Нью-Йорк) у своїй лекції “Бібліотечне обслуговування, що базується на потребах спільноти”, особливу увагу звернув на необхідності вивчення запитів населення, яке обслуговує бібліотека. Дуже важливим для бібліотеки має стати постійний зв'язок зі спільнотою. Треба також залучати якомога більше молоді для допомоги бібліотеці. Часто ця допомога, тимчасова робота у найближчій бібліотеці, є першим робочим місцем для молодої людини, яка запам'ятає цю роботу на все життя. І пізніше, навіть якщо такі люди не стануть професійними бібліотекарями, вони залишаться друзями бібліотеки, і на посадах, які вони обійматимуть у майбутньому, зможуть принести велику користь бібліотекам. Тому залучення молоді до бібліотеки і в якості постійних читачів, і як тимчасових помічників і колег, на думку М. Гомеза, є надзвичайно важливою справою.

Інгрід Бусман, директор Штудгартської міської публічної бібліотеки з Німеччини, представила проект нового приміщення бібліотеки та своє бачення бібліотеки XXI століття. Цікаво, що коли місто Штудгарт оголосило конкурс на проект нового приміщення для бібліотеки, було одержано понад сто архітектурних проектів. І. Бусман також ознайомила з проектом “Бібліотека 2007” , який має на меті виробити національну політичну стратегію щодо діяльності бібліотек Німеччини.

Учасники семінару працювали також у чотирьох робочих групах: “Бібліотечна справа у XXI столітті”, “Бібліотеки та громади, які вони обслуговують”, “Залучення нових читачів та розуміння читацьких потреб”, “Збирання коштів для бібліотек”. В їх роботі також взяли участь запрошені експерти. Так, у групі з фандрейзингу в якості експерта взяв участь вже згадуваний президент Нью-Йоркської публічної бібліотеки П. ЛеКлерк та співробітниця відомої спонсорської фундації Меллон (Mellon Foundation).

Учасникам семінару було представлено низку презентацій. Серед найвагоміших уже згадувана презентація бібліотекаря з відбудованої Александрійської бібліотеки (Єгипет) про діяльність цієї бібліотеки; бібліотекаря з Південно-Африканської Республіки про репозитарії електронних видань в університетських бібліотеках; бібліотекарів з Ірану про Національну бібліотеку Ірану, в складі якої функціонує також бібліотечна школа; директора публічної бібліотеки із США про співпрацю його бібліотеки із засобами масової інформації і т. д.

Особливу і незабутню атмосферу семінару створювало також місце його проведення. Адже, як уже зазначалося, з повоєнного часу семінари традиційно проходять у старовинному палаці Леопольдскрон. Збудований Зальцбурзьким архієпіскопом Леопольдом фон Ферміаном ще у VIII ст., палац є пам'яткою архітектури Зальцбурга. Його ліпнина визнана одним з найкращих зразків рококо. Кожна його зала має своє неповторне оздоблення, свою назву: мармурова, венеціанська, порцелянова, китайська і т. д. Недалеко від входу на першому поверсі у первісному вигляді збереглася каплиця архієпіскопа, з іконостасом, прикрашеним потемнілою від часу позолотою. На другому поверсі, у лівому крилі, знаходиться бібліотека. Старовинні меблі, розміщені у два яруси книги, потаємні двері, вмонтовані в одну з книжкових шаф, вишуканий декор стелі та стін ніби повертають її відвідувача у минулі століття.

У своєму виступі на заключній сесії семінару, автор цих рядків, відзначила, що Зальцбурзький семінар не лише дає змогу познайомитися з найновішими здобутками у своїй галузі, а створює окрему спільноту фахівців, об'єднаних і згуртованих перебуванням у цих старовинних стінах, дає змогу відчувати себе часткою цієї спільноти.

Для всіх, хто хоче глибше познайомитися з Зальцбурзьким семінаром, повідомляю його адресу в Інтернеті: www.salzburgseminar.org.

• Kazin A. Salzburg: Seminar in the Ruins: A Report on the Europeans State of Mind // Contemporary Jewish Record. – 1948. – July. – Vol. 6. – N 1. – P. 56-65.
• NYPL Gets Record $25 Million Grant // New York Business. – 2004. – 17 Nov.

Надія Стрішенець, завідувачка відділу фонду ООН Національної бібліотеки
України ім. В. Вернадського, кандидат історичних наук

Бібліотеки XXI століття // Бібліотечний форум України.-2004.-№4.- www.idea.com.ua/forum/ 

< Попередня   Наступна >
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | Повідомлення | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!

 

http://mysciencehighlights.org/ Мои научные новости -- уникальная возможность получать абстракты из полторы сотни англоязычных журналов по всем академ темам на имейл или посредством новостной ленты! Вам всего лишь необходимо зарегистрироваться,  указать тему,  ключевые слова,  и сведения о новых публикациях с высокой степенью ревалентности вам обеспечены! Информация о  ресурсе тут

Новинки книгоринку
Зараз на сайті:
Гостей - 229
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::
bigmir)net TOP 100