:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 110
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Костопільська централізована система публічних і шкільних бібліотек. Рівненська обл.

Сайт  http://kostlibr.at.ua  має розділи: Головна сторінка; Зворотній зв'язок; Інформаційні ресурси; Гостьова книга; Бібліотеки району; Про нас; Пункт доступу громадян; Повір у себе; Наш край; Аудіоподкасти; Народні умільці; Шкільна бібліотека; Буктрейлер; Бібліотечному фахівцю

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

ТЕМА ДНЯ
Ніл Ґейман: Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви?

     Чому майбутнє світу залежить від читання? Що художня література дає людям і як змінює їх? Чому паперові книжки ніколи не зникнуть? Навіщо у сучасному світі бібліотеки та бібліотекарі? Як звичайна уява здатна покращити наше життя? Які обов’язки ми, дорослі, маємо перед дітьми та світом? Відповіді на ці та інші важливі питання спробував дати всесвітньо відомий письменник Ніл Ґейман
     Найпростіший спосіб переконатися в тому, що ми виховуємо освічених дітей, — навчити їх читати, і показати їм, що читання приносить задоволення. А це значить, у найпростішому розумінні, знайти книжки, які їм подобаються, дати їм доступ до цих книжок і дозволити їм читати їх.

Докладніше...
Резерви розвитку бібліотек: питання та відповіді
Рейтинг: / 8
ГіршаКраща 
Современная библиотека - Пропонують практики і науковці

Розглядаються аспекти подолання традиційного ставлення до вирішення завдань розвитку бібліотек в умовах фінансового дефіциту. Пропозиції автора зводяться до використання можливостей управління через створення умов інноваційного розвитку, саморозвитку і розкриттям виробничого потенціалу бібліотечних установ.

Сьогодні наочно виявляється залежність бібліотеки від навколишнього середовища. Це було завжди. Але динамічні зміни в цивілізаційному розвитку суспільства зумовили неочікувану трансформацію бібліотечної організації. Чому неочікувану? А тому, що автоматизація і опанування новітніх інформаційних технологій сприймалися, та й понині сприймаються, як виключно зовнішній фактор розвитку бібліотек. Як модернізація, поліпшення умов праці, розширення можливостей задоволення потреб користувачів, підвищення рівня і якості виконання функціонально-технологічних операцій. Поза увагою залишаються суто внутрішні перетворення, пов'язані зі способом виробничої діяльності в бібліотеці, розвитком її предметності, розгортанням сутнісних функцій бібліотечної організації як соціально-комунікативної установи, збагачення праці бібліотечного працівника, набуття бібліотечною сферою системного рівня організації діяльності та управління, нових ознак діяльності в бібліотеці, які не вписуються у її звичний структурно-функціональний устрій та суперечать її виробничо-господарчому статусу.

Інституалізаційні процеси в інформаційній інфраструктурі суспільства зумовили перегляд професійною спільнотою соціальних вимог і місії бібліотечних організацій, сприяли потужному професійному руху щодо визначення шляхів актуалізації бібліотечної діяльності та стратегічних напрямів розвитку бібліотек в інформаційному суспільстві.

У сфері діяльності бібліотек - стагнація, яка почалась у 80-ті роки ХХ століття, набула елементів розвитку наприкінці 90-х і змінилася динамічно-хаотичною трансформацією на початку ХХІ ст.

Розбіжності в поглядах і практичних діях коливаються від нової заміни звичних організаційних форм, де головним елементом бібліотеки була друкована книга, до створення електронних бібліотек, в яких співіснують не тільки віддзеркалені копії "паперових книг", але й генеровані в електронній формі книги та інші документальні форми, до повної заміни паперових носіїв електронними засобами відтворення, розповсюдження, збереження, обробки інформації і знань, що циркулюють по каналах сучасної соціоінфосфери і потребують подолання суперечностей співіснування різних форм через науково-світоглядну гармонізацію та професійно конвенціональну узгодженість при вирішенні питань статусу бібліотек, правового забезпечення, суспільних та державно-владних пріоритетів тощо. Порівняно з положенням бібліотек в інших країнах стан бібліотек в Україні не може не викликати занепокоєності, оскільки відчувається і реально спостерігається деструктивізація у взаєминах бібліотеки з державою, владою, управлінням галуззю в Україні.

Чого бракує бібліотекам, щоб досягти відповідного рівня розвитку? Як проголошено у глобальному інформаційному просторі світовою професійною спільнотою і підтримано найрозвиненішими країнами та їхньою владою: "Бібліотека - це серце інформаційного суспільства." А якщо серце хворе? Чи може бути впевненість у життєздатності країни, нації, держави?

Що заважає бібліотекам досягти високого рівня розвитку в Україні? Напрошується відповідь - фінансування. Це так. Але є ще щонайменше два важливих аспекти у відповіді на це запитання.

Зупинимось на першому. Необхідність збільшення державного фінансування бібліотек - це дуже природна й адекватна ситуації відповідь! І дуже проста, якщо пояснювати проблеми недостатньою кількістю грошей. Але не треба забувати про пріоритети держави - не завжди добро і краса, до яких належать і бібліотеки, є пріоритетом. Усе залежить від стратегічного бачення місця бібліотек у суспільстві, інформаційної культури держави та її функціонерів і наявності чітко визначеної інформаційної політики, де бібліотеки визнаються найважливішими об'єктами соціокультурного розвитку України. Загальною метою державної інформаційної політики є збереження і збагачення ресурсної інформаційно-інтелектуальної потужності бібліотек. Стратегічні напрями остаточно не визначені. Їх вибір, пріоритети, ранжування за рівнем здійснення на різних щаблях бібліотечної системи України потребують певного наукового аналізу, обґрунтування і синтезу проектів, які чітко фінансуються державою з урахуванням культурних та освітньо-інформаційних закладів. З урахуванням стану бібліотек України, з одного боку, і стратегічної необхідності і реалії бути цивілізованою державою, яка розвивається на принципах демократії, з іншого, завданнями в умовах переходу до інформаційного суспільства є такі: здійснення фронтальної комп'ютеризації бібліотек, забезпечення доступу кожної бібліотеки до електронного місцевого, регіонального, національного і світового ресурсу, підвищення кваліфікації бібліотечних працівників для роботи в електронному середовищі і визнання оплати їхньої праці на рівні індустріального працівника. Вирішення цих завдань може відбуватися завдяки розподілу коштів держави, регіонів, органів місцевого самоврядування і обсягом фінансування відповідно до потреб. Це вимагає використання багажу бібліотечної науки щодо визначення функціонально-цільових завдань кожного елементу ієрархічної системи бібліотек України та за їхнім соціокультурним призначенням у соціальній системі країни в цілому. Регіоналізація інформаційної політики в Україні є одним із державних заходів з реалізації внутрішнього потенціалу з вирішення питань партнерства бібліотек з владою і фінансування інноваційного розвитку бібліотек. Прийняття цих положень залежить від досвіду і знань, доброї волі влади у впровадженні цільових програм і проектів, відповідального контролю за реалізацією і результатами використання державних коштів, а також від конкретних результатів сталого інформаційного розвитку бібліотечної сфери. Це вже політика і фінанси. Можливо, культура, і політика, і фінанси. Зрозуміло, що навряд чи хто-небудь із представників державної влади, місцевого самоврядування освідчиться в тому, що бібліотеки непотрібні та їх можна замінити Інтернет-центрами, проте вони мовчки спостерігають, як цей процес відбувається. Можливо, це і так, з позиції пророкування футурологічними уявами про майбутні засоби накопичення, передачі та використання інформації і знань у ноосферному або в космоенергійному просторі. Але ж маємо вирішувати завдання, які виникають тут і зараз. Слід підтримувати приміщення, не кажучи вже про спорудження нових бібліотечно-інформаційних центрів, оскільки старі вже не витримують обсягів фондів, пожеж, затоплень, мікробів і плісняви, ергономічних норм та умов сучасної організації праці. Усе це шкодить престижу бібліотек як культурних та освітньо-інформаційних закладів. Необхідно зберігати величезний книжково-документальний фонд і комплектувати бібліотеки новими виданнями, залучати для зберігання та обробки й використання величезного обсягу друкованих видань - свідоцтв суспільної діяльності організацій, установ, фірм, громадських об'єднань тощо.

Одночасно встигати за новими носіями інформації і забезпечувати їх зберігання і доступ до них користувачів. Слід технічно і технологічно переобладнувати бібліотеки відповідно до вимог інформатизації соціально-комунікативної сфери. Необхідно створювати комфортне інформаційне середовище для задоволення зростаючих потреб суспільного й особистого розвитку громадян. Конче необхідно мати висококваліфіковані кадри бібліотек, які забезпечують всі вищенаведені "треба" і отримують відповідну соціальну подяку у формі заробітної плати та соціальних бонусів. Ще треба, треба, треба... Стереотипи нашого мислення заважають і гальмують здійснення відповідних суспільно значущих дій. Дій - не рішень. Рішень багато, і вони вже втілені в доктринах та програмах. На рівні глобальних цивілізаційних процесів вони стають проявами владного впливу на життєдіяльність людства. У міжнародному інформаційному просторі бібліотеки демонструють варіанти своєї інтеграції до нього. І це політика і стратегічне бачення їхньої місії в демократичних і гуманістичних розігруваннях політиків та владних структур і реальних досягнень громадських свобод, вимог національної безпеки, захисту своїх культурних та інтелектуальних скарбниць. Пружина трансформації відпущена, і бібліотеки являють світові своє нове обличчя. Усе це є наслідком, зокрема, і цілеспрямованої державної політики, і великих грошей. Але є й результат. Бібліотека - за місцем у соціально-організаційній структурі та реєстрі державних установ, а за змістом діяльності - інфотека - нова установа, що поєднує гібридний простір документальної та інформаційно-комунікативної діяльності, має високий рівень автоматизації на всіх ланках виробничо-господарської діяльності, є суб'єктом інформаційно-ринкових відносин на партнерських засадах з комерційними структурами; відрізняється від бібліотеки професійно-спеціальним розподілом праці фахівців, головним предметом діяльності яких стає саме інформація, а не форма її носія. У ланцюгу "бібліотека - держава" головним є створення умов саморозвитку бібліотечної системи бібліотек України.

Тепер розглянемо другий аспект - самовиживання, самореалізація, самофінансування, саморозвиток. Механізм цього аспекту пов'язаний із накопиченням потенціалу бібліотек як соціально-комунікаційних організацій. Його вирішення залежить від самосвідомості представників бібліотечної сфери. На шляху свого еволюційного розвитку і трансформаційних змін в інформаційну епоху бібліотек вони набули нових ознак, що свідчать про оформлення (становлення) нової соціально-комунікаційної форми з новим розподілом соціальних функцій і ролей. Бібліотеки мають необхідний рівень системної організації документально-інформаційних ресурсів; володіють інформаційно-когнітивними технологіями обробки, зберігання і розповсюдження інформації та знань; організаційно-технологічну базу забезпечення будь-яких суспільних інформаційних потреб. Порозуміння у відносинах "бібліотека і держава", "бібліотека і влада", зокрема у питаннях розвитку фінансування і статусу, пов'язане з менеджментом бібліотек і бібліотечних систем, професійним світоглядом кадрів, якістю свідомості лідерів бібліотечних колективів. Рухомою силою саморозвитку є професійна свідомість бібліотекарів, той психологічний фактор, який долає перешкоди в суспільному існуванні і проявах діяльності бібліотек. Стратегічне бачення бібліотеки, бібліотечної діяльності, готовність використання потенціалу бібліотек, готовність ризикувати у прийнятті нестандартних рішень в умовах ринку і послідовність у втіленні інновацій характеризують основні ознаки сучасної професійної свідомості. Бібліотечна наука, освіта, управління мають бути скеровані, передусім, на формування інноваційного мислення бібліотечних працівників, здатних здійснити системні зміни в бібліотечній сфері діяльності. Тому в наш час особливо важливою стає активність професійних громадських об'єднань бібліотечно-інформаційних фахівців, які можуть бути провідниками нових професійних знань і посередниками у відносинах з державою, владою і громадянами.

Бібліотечно-професійна громада України, ґрунтуючись на досягненнях науки і практики, має обрати певні орієнтири для планування своїх дій, а також для ведення діалогу з державою, владою та науково-виробничою, комерційною сферами щодо створення умов розвитку бібліотек як соціокультурного надбання країни. Зокрема:

  • -у галузі нормативно-правового забезпечення: оновлення "Закону про бібліотеки і бібліотечну справу", розробка нових фінансово-економічних норм і нормативів; уніфікація, стандартизація діяльності щодо інформатизації бібліотечного сектору, участь у виробництві інформаційних продуктів та послуг, а також поведінка бібліотек як суб'єктів ринкових відносин; оновлення державної статистичної звітності, сфери нормування праці з урахуванням посилення її інтелектуальної складової, положень щодо охорони праці; упровадження нової штатно-посадової структури з урахуванням автоматизації й інтелектуалізації праці в бібліотеках як інформаційних, освітніх установах;
  • -у галузі збереження і збагачення інформаційно-ресурсної бази бібліотек: забезпечити реалізацію програми оцифровування фондів, оновити документи щодо депозитарію документних фондів бібліотек, упровадити нові технології збереження фондів та запобігання їх втрати через надзвичайні ситуації, впровадити нові моделі і технології документопостачання в межах єдиної системи державних бібліотек;
  • -у галузі інформатизації та інноваційного розвитку: підтримувати системно-мережеві моделі взаємодії бібліотек і поширювати типові рішення щодо першоетапної автоматизації бібліотек; розвивати кооперування і корпоратизацію діяльності бібліотек, зокрема створення національних електронних бібліотек;
  • -у галузі наукових досліджень: методологічне оновлення визначення статусу бібліотек в інформаційній інфраструктурі країни; обґрунтування ринково-екологічного підґрунтя нормативних та статистичних показників діяльності бібліотечних установ; доведення аналізу трансформаційних змін та їхнього впливу на бібліотеки до конкретних рекомендацій, моделей, рішень щодо організаційної, функціональної, технологічної, сервісно-виробничої, управлінської складових діяльності бібліотек;
  • -у галузі підготовки та підвищення кваліфікації кадрів: оновити професійно-кваліфікаційну структуру кадрів бібліотек завдяки введенню нових спеціальностей, кваліфікацій, спеціалізацій відповідно до еволюційних трансформацій, вимог інформаційно-мережевого рівня організації й інформаційно-індустріального характеру діяльності в сучасних бібліотеках, нового положення бібліотек в інфраструктурі інформаційного суспільства.

Завдання досить масштабні. Подолання фінансового, кадрового дефіциту в бібліотечному секторі потребує перегляду методів і структур реалізації стратегічних завдань, тобто управління та менеджменту.

Усвідомлення необхідності змін у бібліотечній сфері ще не є упровадженням інновацій і потребує спеціальних дій з боку фахівців. Бібліотечна система України має виявити свою активність, і, можливо, проведення бібліотечного форуму стало би у нагоді, з погляду досягнення конвенціональних угод у професійному середовищі та висвітлення основних напрямів співпраці з державою і владними структурами.

Наведені у статті, а також ті, що залишилися поза текстом, зміни в соціокультурних проявах бібліотек базуються на руйнуванні традиційної суспільної міфології про архаїчність, другорядність, спрощеність професійно-діяльнісного інструментарію бібліотек, про бібліотеку як книгозбірню або книгосховище. Основою ставлення держави до бібліотек має бути висока цивілізаційна місія бібліотек у розвитку інформаційних процесів, які впливають на соціокультурну ситуацію в країні, стан та динаміку соціокультурних процесів, рівень освіченості громадян у суспільному житті та орієнтації у виборі та здійсненні своїх життєвих програм.

Напрошується третій аспект налагодження зв'язків бібліотеки і держави, влади, управління на основі перегляду участі бібліотек в інформаційній інфраструктурі суспільства. Він базується на виявленні соціально-економічного потенціалу бібліотечних установ. Потенційно бібліотечно-інформаційне виробництво в Україні має все необхідне для свого представництва на національному і міжнародному інформаційному ринку. Наявні відповідні інформаційні, документаційні та когнітивні ресурси, які можна опрацювати (обробити) і представити у формі продукту та послуги, що користується попитом.

Але ці потенції здебільшого не є активними, вони виявляються як окремі випадки, як зразки кустарного виробництва і такі, що не відповідають індустріальному та інформаційному виробництву, що склалося в економіці інформаційного суспільства. У системі бібліотек України в кращому становищі перебувають бібліотеки, які вже опанували новітні інформаційні технології, мають не тільки доступ до Інтернету, але й свій електронний ресурс і можуть використовувати його для задоволення потреб своїх користувачів. До них можна віднести бібліотеки національного, обласного рівнів та окремі місцеві бібліотеки, а також бібліотеки університетів. Бібліотеки намагаються увійти до інформаційного ринку, просуваючи свої інформаційні продукти та послуги, поміж яких попитом користуються такі: електронні каталоги, електронні довідки, отримання віддалених копій електронних документів, доступ до Інтернету, БД (краєзнавчі, історико-культурні, науково-технічні, мистецькі, туристичні тощо). Для дослідження необхідного рівня якості, розмаїття бібліотечно-інформаційної продукції ще бракує потужної техніки і надійних каналів зв'язку, відповідних професійно-спеціальних кадрів, необхідної законодавчої бази. Ще не склалося відповідне виробниче середовище зі своєю структурою, функціональними розподілом праці й виробництва, організаційною історією, що так цінується в умовах ринку, зокрема інформаційного, брендами, необхідними виробничо-господарчими зв'язками (зауважуємо, що в Україні практично відсутній приватний сектор) та ін. Але можна відзначити, що інформаційний продукт і послуги бібліотек вже стають певним додатковим джерелом отримання коштів для стимулювання працівників та розвитку.

Великий потенціал актуалізації інфраструктурної діяльності бібліотечних установ приховано в інформаційному забезпеченні влади, органів самоврядування, якими практично не використовується потенціал бібліотек. У той же час бібліотеки можуть (і мають) брати участь у формуванні та регулюванні інформаційних потоків для влади і про владу. Бібліотеки, не створюючи нові структури, можуть бути ланками, що об'єднують між собою громадян і органи влади. Успішні приклади таких зв'язків, крім світової практики, є і в Україні.

З іншого боку, здійснення інформаційно-виробничої діяльності в бібліотеках гальмується причетністю її до абстрактного "духовного виробництва". У наш час воно набуло відповідного матеріального значення і безпосередньо стосується інформаційного виробництва. Для участі в ньому, на рівні трансляції і презентації, бібліотеки вже мають давній досвід - книжкові виставки, поточні та ретроспективні бібліотечні покажчики. Але витрати на нього входили і входять до бюджету держави. Частина з них у нових умовах може діяти на контрактній основі із зацікавленими користувачами. Генерація нової інформації і знань потребує нової форми організації виробничої діяльності, нових фахівців.

У нових умовах у бібліотечному виробництві спостерігається певна двоїстість прояву бібліотеки як виробничого агента. Державна підпорядкованість, бюджетне фінансування, некомерційний статус накладає певні обмеження на її виробничо-господарську діяльність з виробництва інформаційних продуктів та послуг, які могли б успішно конкурувати з продуктами та послугами інших інформаційних агентів. Проте еволюційний розвиток бібліотек як соціально-комунікативних організацій (що призвів до розгортання їхніх суттєвих функцій), що беруть участь в інформаційно-когнітивних процесах соціоінфосфери, потребує відповідної організаційно-функціональної перебудови і збагачення діяльності за рахунок ускладнення інформаційно і когнітивно насичених напрямів діяльності в бібліотеках. Тобто виникає необхідність утілення нових виробничих підрозділів з урахуванням процесів та функцій щодо збору, обробки, передачі, використання документів інформації та знань, а також вимагає послідовної політики закріплення інноваційних змін у бібліотечній сфері через оновлення та доповнення бібліотечного законодавства, нормативної бази, статусу, системи підготовки кадрів.

Ми є свідками і учасниками збагачення, інтелектуалізації, інновації діяльності бібліотек за рахунок опанування нових предметів праці - інформації та знань.

Вже стало необхідністю налагодження нових економічних відносин із існуючими виробничими структурами, що діють на інформаційному ринку, або створення міжбібліотечних комерційних структур - консорціумів та корпорацій - як окремих суб'єктів нової соціально-економічної реальності.

Участь держави полягає в підтримці законності цих процесів, тобто на основі послідовної реалізації інформаційної політики закріплення інноваційних змін у бібліотечній сфері через оновлення та доповнення бібліотечно-законодавчої бази, статусу бібліотек, системи підготовки кадрів. Активність бібліотек передбачає формування відповідних пропозицій.

Найважливіші аспекти подолання суперечностей у стосунках держави і бібліотеки - створення умов інноваційного розвитку виробничих сил, саморозвиток, використання виробничого потенціалу бібліотек - пов'язані між собою і чекають на своє втілення у конкретних взаємодоповнюючих діях держави, влади і бібліотечної спільноти.

Практика бібліотек України свідчить про те, що там де є належний РR бібліотеки, застосовуються маркетингові засоби поведінки, пошук і запровадження партнерських відносин з користувачами і владою, є змога отримувати реальні кошти на обладнання, поповнення фондів та ін., а також змінювати свій імідж і стан на краще, бути більш привабливими для користувачів, корисними для потенціальних друзів бібліотек, соціальнозначущими для широких верств населення. Це має стати зразком повсякденного буття бібліотеки і її місця у пріоритетах держави і суспільному житті країни. І це вже культура. Культура інформаційного суспільства, культура політики, культура управління, культура нації і особистості.

Валентина Ільганаєва, декан факультету
бібліотекознавства та інформатики
Харківської державної академії культури,
доктор історичних наук, професор

Резерви розвитку бібліотек: питання та відповіді // Бібліотечний форум України.-2005.-№4.- www.idea.com.ua/forum/

< Попередня   Наступна >
Современная библиотека. Видеоэкскурсия
Публичная библиотека Тангентен, Нессоден, Норвегия

Библиотека открыта в 2015 г. в общественном центре «Тангентен». Новый подход к организации пространства и интерьера отражается в изогнутой форме стеллажей, как бы ведущих  посетителя от зоны к зоне. Удобное расположение и цветовое решение столов и кресел, кабинетов для учебы и зон для отдыха, мест для сидения, информационных точек и станций самообслуживания делает эту библиотеку восхитительной как для взрослых пользователей, так и для детей. Еще смотрите: http://librarybuildings.info/norway/nesodden-library

Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
Вісті з УБА
Новини — Українська бібліотечна асоціація
Новини порталу
Новини ІФЛА

News from IFLA
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100