:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 237
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Висоцька публічно-шкільна бібліотека. Дубровицький р-н. Рівненська обл.

     Сайт   http://dubrlibr.rv.ua/raybibl/vusotsk/  має розділи: Символіка Висоцька; Історія бібліотеки; Природа; Висоцьк - із глибин віків до сьогодення; Установи Висоцька; Духовність. Освіта. Культура; Тисячолітній Висоцьк; Особистості краю; Пункт доступу громадян до офіційної інформації 

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

ТЕМА ДНЯ
Читай без обмежень! Як у Києві хочуть осучаснити бібліотеки

      Лондонська бібліотека Пекхем у формі перевернутої літери «L» відома у всій Великобританії. Не тільки завдяки чималій книгозбірні та футуристичному дизайну, а й через ультрамодне начиння: конференц-зал, дитячі кімнати, медіа-центр, читальні працюють тут за останнім словом техніки. А студенти німецького університету Дуйсбург-Ессен беруть книги для навчання у круглій бібліотеці. Незвична не лише форма приміщення, а й принцип роботи: тут все працює на альтернативних джерелах енергії.
      Сучасні бібліотеки стають не просто місцем зберігання книг, а й відкритим публічним простором, де роботу бібліотекаря за нашими стандартними уявленнями зведено до мінімуму. Все автоматизовано та комп’ютеризовано.
      Українські книгозбірні тільки стають на шлях модернізації. У березні цього року в Харкові відкрилась бhttps://www.facebook.com/groups/bibliofan/?ref=bookmarksібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, одна з найсучасніших у країні. «Одинадцятиповерхова будівля складається з бібліотечної та навчальної частин. Працює з використанням найсучасніших прогресивних організаційно-інноваційних бібліотечних методик, телекомунікаційних мережевих магістралей, найсучаснішої електронної системи обслуговування читачів», — ідеться на її сайті.
      Часто про новітні архітектурні рішення наші книгозбірні тільки мріють. А про електронний інформаційний простір — мріють і водночас реалізовують цю ідею. Наприклад, Публічна бібліотека імені Лесі Українки у Києві, спільно з іншими закладами міста, хоче створити єдиний електронний інформаційний простір публічних бібліотек столиці. Так, як це працює у багатьох розвинених країнах. Це має зруйнувати застарілі стереотипи про роботу книгозбірень, про те, що це лише рутинна видача книг, а також наблизити роботу таких закладів до рівня європейських колег.

Докладніше...
Резерви розвитку бібліотек: питання та відповіді
Рейтинг: / 8
ГіршаКраща 
Современная библиотека - Пропонують практики і науковці

Розглядаються аспекти подолання традиційного ставлення до вирішення завдань розвитку бібліотек в умовах фінансового дефіциту. Пропозиції автора зводяться до використання можливостей управління через створення умов інноваційного розвитку, саморозвитку і розкриттям виробничого потенціалу бібліотечних установ.

Сьогодні наочно виявляється залежність бібліотеки від навколишнього середовища. Це було завжди. Але динамічні зміни в цивілізаційному розвитку суспільства зумовили неочікувану трансформацію бібліотечної організації. Чому неочікувану? А тому, що автоматизація і опанування новітніх інформаційних технологій сприймалися, та й понині сприймаються, як виключно зовнішній фактор розвитку бібліотек. Як модернізація, поліпшення умов праці, розширення можливостей задоволення потреб користувачів, підвищення рівня і якості виконання функціонально-технологічних операцій. Поза увагою залишаються суто внутрішні перетворення, пов'язані зі способом виробничої діяльності в бібліотеці, розвитком її предметності, розгортанням сутнісних функцій бібліотечної організації як соціально-комунікативної установи, збагачення праці бібліотечного працівника, набуття бібліотечною сферою системного рівня організації діяльності та управління, нових ознак діяльності в бібліотеці, які не вписуються у її звичний структурно-функціональний устрій та суперечать її виробничо-господарчому статусу.

Інституалізаційні процеси в інформаційній інфраструктурі суспільства зумовили перегляд професійною спільнотою соціальних вимог і місії бібліотечних організацій, сприяли потужному професійному руху щодо визначення шляхів актуалізації бібліотечної діяльності та стратегічних напрямів розвитку бібліотек в інформаційному суспільстві.

У сфері діяльності бібліотек - стагнація, яка почалась у 80-ті роки ХХ століття, набула елементів розвитку наприкінці 90-х і змінилася динамічно-хаотичною трансформацією на початку ХХІ ст.

Розбіжності в поглядах і практичних діях коливаються від нової заміни звичних організаційних форм, де головним елементом бібліотеки була друкована книга, до створення електронних бібліотек, в яких співіснують не тільки віддзеркалені копії "паперових книг", але й генеровані в електронній формі книги та інші документальні форми, до повної заміни паперових носіїв електронними засобами відтворення, розповсюдження, збереження, обробки інформації і знань, що циркулюють по каналах сучасної соціоінфосфери і потребують подолання суперечностей співіснування різних форм через науково-світоглядну гармонізацію та професійно конвенціональну узгодженість при вирішенні питань статусу бібліотек, правового забезпечення, суспільних та державно-владних пріоритетів тощо. Порівняно з положенням бібліотек в інших країнах стан бібліотек в Україні не може не викликати занепокоєності, оскільки відчувається і реально спостерігається деструктивізація у взаєминах бібліотеки з державою, владою, управлінням галуззю в Україні.

Чого бракує бібліотекам, щоб досягти відповідного рівня розвитку? Як проголошено у глобальному інформаційному просторі світовою професійною спільнотою і підтримано найрозвиненішими країнами та їхньою владою: "Бібліотека - це серце інформаційного суспільства." А якщо серце хворе? Чи може бути впевненість у життєздатності країни, нації, держави?

Що заважає бібліотекам досягти високого рівня розвитку в Україні? Напрошується відповідь - фінансування. Це так. Але є ще щонайменше два важливих аспекти у відповіді на це запитання.

Зупинимось на першому. Необхідність збільшення державного фінансування бібліотек - це дуже природна й адекватна ситуації відповідь! І дуже проста, якщо пояснювати проблеми недостатньою кількістю грошей. Але не треба забувати про пріоритети держави - не завжди добро і краса, до яких належать і бібліотеки, є пріоритетом. Усе залежить від стратегічного бачення місця бібліотек у суспільстві, інформаційної культури держави та її функціонерів і наявності чітко визначеної інформаційної політики, де бібліотеки визнаються найважливішими об'єктами соціокультурного розвитку України. Загальною метою державної інформаційної політики є збереження і збагачення ресурсної інформаційно-інтелектуальної потужності бібліотек. Стратегічні напрями остаточно не визначені. Їх вибір, пріоритети, ранжування за рівнем здійснення на різних щаблях бібліотечної системи України потребують певного наукового аналізу, обґрунтування і синтезу проектів, які чітко фінансуються державою з урахуванням культурних та освітньо-інформаційних закладів. З урахуванням стану бібліотек України, з одного боку, і стратегічної необхідності і реалії бути цивілізованою державою, яка розвивається на принципах демократії, з іншого, завданнями в умовах переходу до інформаційного суспільства є такі: здійснення фронтальної комп'ютеризації бібліотек, забезпечення доступу кожної бібліотеки до електронного місцевого, регіонального, національного і світового ресурсу, підвищення кваліфікації бібліотечних працівників для роботи в електронному середовищі і визнання оплати їхньої праці на рівні індустріального працівника. Вирішення цих завдань може відбуватися завдяки розподілу коштів держави, регіонів, органів місцевого самоврядування і обсягом фінансування відповідно до потреб. Це вимагає використання багажу бібліотечної науки щодо визначення функціонально-цільових завдань кожного елементу ієрархічної системи бібліотек України та за їхнім соціокультурним призначенням у соціальній системі країни в цілому. Регіоналізація інформаційної політики в Україні є одним із державних заходів з реалізації внутрішнього потенціалу з вирішення питань партнерства бібліотек з владою і фінансування інноваційного розвитку бібліотек. Прийняття цих положень залежить від досвіду і знань, доброї волі влади у впровадженні цільових програм і проектів, відповідального контролю за реалізацією і результатами використання державних коштів, а також від конкретних результатів сталого інформаційного розвитку бібліотечної сфери. Це вже політика і фінанси. Можливо, культура, і політика, і фінанси. Зрозуміло, що навряд чи хто-небудь із представників державної влади, місцевого самоврядування освідчиться в тому, що бібліотеки непотрібні та їх можна замінити Інтернет-центрами, проте вони мовчки спостерігають, як цей процес відбувається. Можливо, це і так, з позиції пророкування футурологічними уявами про майбутні засоби накопичення, передачі та використання інформації і знань у ноосферному або в космоенергійному просторі. Але ж маємо вирішувати завдання, які виникають тут і зараз. Слід підтримувати приміщення, не кажучи вже про спорудження нових бібліотечно-інформаційних центрів, оскільки старі вже не витримують обсягів фондів, пожеж, затоплень, мікробів і плісняви, ергономічних норм та умов сучасної організації праці. Усе це шкодить престижу бібліотек як культурних та освітньо-інформаційних закладів. Необхідно зберігати величезний книжково-документальний фонд і комплектувати бібліотеки новими виданнями, залучати для зберігання та обробки й використання величезного обсягу друкованих видань - свідоцтв суспільної діяльності організацій, установ, фірм, громадських об'єднань тощо.

Одночасно встигати за новими носіями інформації і забезпечувати їх зберігання і доступ до них користувачів. Слід технічно і технологічно переобладнувати бібліотеки відповідно до вимог інформатизації соціально-комунікативної сфери. Необхідно створювати комфортне інформаційне середовище для задоволення зростаючих потреб суспільного й особистого розвитку громадян. Конче необхідно мати висококваліфіковані кадри бібліотек, які забезпечують всі вищенаведені "треба" і отримують відповідну соціальну подяку у формі заробітної плати та соціальних бонусів. Ще треба, треба, треба... Стереотипи нашого мислення заважають і гальмують здійснення відповідних суспільно значущих дій. Дій - не рішень. Рішень багато, і вони вже втілені в доктринах та програмах. На рівні глобальних цивілізаційних процесів вони стають проявами владного впливу на життєдіяльність людства. У міжнародному інформаційному просторі бібліотеки демонструють варіанти своєї інтеграції до нього. І це політика і стратегічне бачення їхньої місії в демократичних і гуманістичних розігруваннях політиків та владних структур і реальних досягнень громадських свобод, вимог національної безпеки, захисту своїх культурних та інтелектуальних скарбниць. Пружина трансформації відпущена, і бібліотеки являють світові своє нове обличчя. Усе це є наслідком, зокрема, і цілеспрямованої державної політики, і великих грошей. Але є й результат. Бібліотека - за місцем у соціально-організаційній структурі та реєстрі державних установ, а за змістом діяльності - інфотека - нова установа, що поєднує гібридний простір документальної та інформаційно-комунікативної діяльності, має високий рівень автоматизації на всіх ланках виробничо-господарської діяльності, є суб'єктом інформаційно-ринкових відносин на партнерських засадах з комерційними структурами; відрізняється від бібліотеки професійно-спеціальним розподілом праці фахівців, головним предметом діяльності яких стає саме інформація, а не форма її носія. У ланцюгу "бібліотека - держава" головним є створення умов саморозвитку бібліотечної системи бібліотек України.

Тепер розглянемо другий аспект - самовиживання, самореалізація, самофінансування, саморозвиток. Механізм цього аспекту пов'язаний із накопиченням потенціалу бібліотек як соціально-комунікаційних організацій. Його вирішення залежить від самосвідомості представників бібліотечної сфери. На шляху свого еволюційного розвитку і трансформаційних змін в інформаційну епоху бібліотек вони набули нових ознак, що свідчать про оформлення (становлення) нової соціально-комунікаційної форми з новим розподілом соціальних функцій і ролей. Бібліотеки мають необхідний рівень системної організації документально-інформаційних ресурсів; володіють інформаційно-когнітивними технологіями обробки, зберігання і розповсюдження інформації та знань; організаційно-технологічну базу забезпечення будь-яких суспільних інформаційних потреб. Порозуміння у відносинах "бібліотека і держава", "бібліотека і влада", зокрема у питаннях розвитку фінансування і статусу, пов'язане з менеджментом бібліотек і бібліотечних систем, професійним світоглядом кадрів, якістю свідомості лідерів бібліотечних колективів. Рухомою силою саморозвитку є професійна свідомість бібліотекарів, той психологічний фактор, який долає перешкоди в суспільному існуванні і проявах діяльності бібліотек. Стратегічне бачення бібліотеки, бібліотечної діяльності, готовність використання потенціалу бібліотек, готовність ризикувати у прийнятті нестандартних рішень в умовах ринку і послідовність у втіленні інновацій характеризують основні ознаки сучасної професійної свідомості. Бібліотечна наука, освіта, управління мають бути скеровані, передусім, на формування інноваційного мислення бібліотечних працівників, здатних здійснити системні зміни в бібліотечній сфері діяльності. Тому в наш час особливо важливою стає активність професійних громадських об'єднань бібліотечно-інформаційних фахівців, які можуть бути провідниками нових професійних знань і посередниками у відносинах з державою, владою і громадянами.

Бібліотечно-професійна громада України, ґрунтуючись на досягненнях науки і практики, має обрати певні орієнтири для планування своїх дій, а також для ведення діалогу з державою, владою та науково-виробничою, комерційною сферами щодо створення умов розвитку бібліотек як соціокультурного надбання країни. Зокрема:

  • -у галузі нормативно-правового забезпечення: оновлення "Закону про бібліотеки і бібліотечну справу", розробка нових фінансово-економічних норм і нормативів; уніфікація, стандартизація діяльності щодо інформатизації бібліотечного сектору, участь у виробництві інформаційних продуктів та послуг, а також поведінка бібліотек як суб'єктів ринкових відносин; оновлення державної статистичної звітності, сфери нормування праці з урахуванням посилення її інтелектуальної складової, положень щодо охорони праці; упровадження нової штатно-посадової структури з урахуванням автоматизації й інтелектуалізації праці в бібліотеках як інформаційних, освітніх установах;
  • -у галузі збереження і збагачення інформаційно-ресурсної бази бібліотек: забезпечити реалізацію програми оцифровування фондів, оновити документи щодо депозитарію документних фондів бібліотек, упровадити нові технології збереження фондів та запобігання їх втрати через надзвичайні ситуації, впровадити нові моделі і технології документопостачання в межах єдиної системи державних бібліотек;
  • -у галузі інформатизації та інноваційного розвитку: підтримувати системно-мережеві моделі взаємодії бібліотек і поширювати типові рішення щодо першоетапної автоматизації бібліотек; розвивати кооперування і корпоратизацію діяльності бібліотек, зокрема створення національних електронних бібліотек;
  • -у галузі наукових досліджень: методологічне оновлення визначення статусу бібліотек в інформаційній інфраструктурі країни; обґрунтування ринково-екологічного підґрунтя нормативних та статистичних показників діяльності бібліотечних установ; доведення аналізу трансформаційних змін та їхнього впливу на бібліотеки до конкретних рекомендацій, моделей, рішень щодо організаційної, функціональної, технологічної, сервісно-виробничої, управлінської складових діяльності бібліотек;
  • -у галузі підготовки та підвищення кваліфікації кадрів: оновити професійно-кваліфікаційну структуру кадрів бібліотек завдяки введенню нових спеціальностей, кваліфікацій, спеціалізацій відповідно до еволюційних трансформацій, вимог інформаційно-мережевого рівня організації й інформаційно-індустріального характеру діяльності в сучасних бібліотеках, нового положення бібліотек в інфраструктурі інформаційного суспільства.

Завдання досить масштабні. Подолання фінансового, кадрового дефіциту в бібліотечному секторі потребує перегляду методів і структур реалізації стратегічних завдань, тобто управління та менеджменту.

Усвідомлення необхідності змін у бібліотечній сфері ще не є упровадженням інновацій і потребує спеціальних дій з боку фахівців. Бібліотечна система України має виявити свою активність, і, можливо, проведення бібліотечного форуму стало би у нагоді, з погляду досягнення конвенціональних угод у професійному середовищі та висвітлення основних напрямів співпраці з державою і владними структурами.

Наведені у статті, а також ті, що залишилися поза текстом, зміни в соціокультурних проявах бібліотек базуються на руйнуванні традиційної суспільної міфології про архаїчність, другорядність, спрощеність професійно-діяльнісного інструментарію бібліотек, про бібліотеку як книгозбірню або книгосховище. Основою ставлення держави до бібліотек має бути висока цивілізаційна місія бібліотек у розвитку інформаційних процесів, які впливають на соціокультурну ситуацію в країні, стан та динаміку соціокультурних процесів, рівень освіченості громадян у суспільному житті та орієнтації у виборі та здійсненні своїх життєвих програм.

Напрошується третій аспект налагодження зв'язків бібліотеки і держави, влади, управління на основі перегляду участі бібліотек в інформаційній інфраструктурі суспільства. Він базується на виявленні соціально-економічного потенціалу бібліотечних установ. Потенційно бібліотечно-інформаційне виробництво в Україні має все необхідне для свого представництва на національному і міжнародному інформаційному ринку. Наявні відповідні інформаційні, документаційні та когнітивні ресурси, які можна опрацювати (обробити) і представити у формі продукту та послуги, що користується попитом.

Але ці потенції здебільшого не є активними, вони виявляються як окремі випадки, як зразки кустарного виробництва і такі, що не відповідають індустріальному та інформаційному виробництву, що склалося в економіці інформаційного суспільства. У системі бібліотек України в кращому становищі перебувають бібліотеки, які вже опанували новітні інформаційні технології, мають не тільки доступ до Інтернету, але й свій електронний ресурс і можуть використовувати його для задоволення потреб своїх користувачів. До них можна віднести бібліотеки національного, обласного рівнів та окремі місцеві бібліотеки, а також бібліотеки університетів. Бібліотеки намагаються увійти до інформаційного ринку, просуваючи свої інформаційні продукти та послуги, поміж яких попитом користуються такі: електронні каталоги, електронні довідки, отримання віддалених копій електронних документів, доступ до Інтернету, БД (краєзнавчі, історико-культурні, науково-технічні, мистецькі, туристичні тощо). Для дослідження необхідного рівня якості, розмаїття бібліотечно-інформаційної продукції ще бракує потужної техніки і надійних каналів зв'язку, відповідних професійно-спеціальних кадрів, необхідної законодавчої бази. Ще не склалося відповідне виробниче середовище зі своєю структурою, функціональними розподілом праці й виробництва, організаційною історією, що так цінується в умовах ринку, зокрема інформаційного, брендами, необхідними виробничо-господарчими зв'язками (зауважуємо, що в Україні практично відсутній приватний сектор) та ін. Але можна відзначити, що інформаційний продукт і послуги бібліотек вже стають певним додатковим джерелом отримання коштів для стимулювання працівників та розвитку.

Великий потенціал актуалізації інфраструктурної діяльності бібліотечних установ приховано в інформаційному забезпеченні влади, органів самоврядування, якими практично не використовується потенціал бібліотек. У той же час бібліотеки можуть (і мають) брати участь у формуванні та регулюванні інформаційних потоків для влади і про владу. Бібліотеки, не створюючи нові структури, можуть бути ланками, що об'єднують між собою громадян і органи влади. Успішні приклади таких зв'язків, крім світової практики, є і в Україні.

З іншого боку, здійснення інформаційно-виробничої діяльності в бібліотеках гальмується причетністю її до абстрактного "духовного виробництва". У наш час воно набуло відповідного матеріального значення і безпосередньо стосується інформаційного виробництва. Для участі в ньому, на рівні трансляції і презентації, бібліотеки вже мають давній досвід - книжкові виставки, поточні та ретроспективні бібліотечні покажчики. Але витрати на нього входили і входять до бюджету держави. Частина з них у нових умовах може діяти на контрактній основі із зацікавленими користувачами. Генерація нової інформації і знань потребує нової форми організації виробничої діяльності, нових фахівців.

У нових умовах у бібліотечному виробництві спостерігається певна двоїстість прояву бібліотеки як виробничого агента. Державна підпорядкованість, бюджетне фінансування, некомерційний статус накладає певні обмеження на її виробничо-господарську діяльність з виробництва інформаційних продуктів та послуг, які могли б успішно конкурувати з продуктами та послугами інших інформаційних агентів. Проте еволюційний розвиток бібліотек як соціально-комунікативних організацій (що призвів до розгортання їхніх суттєвих функцій), що беруть участь в інформаційно-когнітивних процесах соціоінфосфери, потребує відповідної організаційно-функціональної перебудови і збагачення діяльності за рахунок ускладнення інформаційно і когнітивно насичених напрямів діяльності в бібліотеках. Тобто виникає необхідність утілення нових виробничих підрозділів з урахуванням процесів та функцій щодо збору, обробки, передачі, використання документів інформації та знань, а також вимагає послідовної політики закріплення інноваційних змін у бібліотечній сфері через оновлення та доповнення бібліотечного законодавства, нормативної бази, статусу, системи підготовки кадрів.

Ми є свідками і учасниками збагачення, інтелектуалізації, інновації діяльності бібліотек за рахунок опанування нових предметів праці - інформації та знань.

Вже стало необхідністю налагодження нових економічних відносин із існуючими виробничими структурами, що діють на інформаційному ринку, або створення міжбібліотечних комерційних структур - консорціумів та корпорацій - як окремих суб'єктів нової соціально-економічної реальності.

Участь держави полягає в підтримці законності цих процесів, тобто на основі послідовної реалізації інформаційної політики закріплення інноваційних змін у бібліотечній сфері через оновлення та доповнення бібліотечно-законодавчої бази, статусу бібліотек, системи підготовки кадрів. Активність бібліотек передбачає формування відповідних пропозицій.

Найважливіші аспекти подолання суперечностей у стосунках держави і бібліотеки - створення умов інноваційного розвитку виробничих сил, саморозвиток, використання виробничого потенціалу бібліотек - пов'язані між собою і чекають на своє втілення у конкретних взаємодоповнюючих діях держави, влади і бібліотечної спільноти.

Практика бібліотек України свідчить про те, що там де є належний РR бібліотеки, застосовуються маркетингові засоби поведінки, пошук і запровадження партнерських відносин з користувачами і владою, є змога отримувати реальні кошти на обладнання, поповнення фондів та ін., а також змінювати свій імідж і стан на краще, бути більш привабливими для користувачів, корисними для потенціальних друзів бібліотек, соціальнозначущими для широких верств населення. Це має стати зразком повсякденного буття бібліотеки і її місця у пріоритетах держави і суспільному житті країни. І це вже культура. Культура інформаційного суспільства, культура політики, культура управління, культура нації і особистості.

Валентина Ільганаєва, декан факультету
бібліотекознавства та інформатики
Харківської державної академії культури,
доктор історичних наук, професор

Резерви розвитку бібліотек: питання та відповіді // Бібліотечний форум України.-2005.-№4.- www.idea.com.ua/forum/

< Попередня   Наступна >
Современная библиотека. Видеоэкскурсия
Публичная библиотека Баррхед

Библиотека сообщества существует с 1950 года на пожертвования в размере 200 долларов с имущества усадьбы Джека МакКеррахера и дополнительных правительственных грантов. В марте 2016 г. она получила статус «Лучшая новая библиотека» на Edge Conference в Эдинбурге. Цифровая технология во всей библиотеке не имеет себе равных. Цифровые бары, зоны самообслуживания, набор IT делают ее привлекательной для посетителей всех возрастов. Смотрите 22 фото https://wearelibrarypeople.com/project/united-kingdom/barrhead/barrhead-public-library-uk/pr/15822

Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
Вісті з УБА
Новини порталу
Новини ІФЛА

News from IFLA
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100