:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 115
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Бібліотека Березнівської загальноосвітньої школи І ступеня. Рівненська обл.

     На сайті  http://berezne.libr.rv.ua/primary_school/index.htm подано розділи: Головна сторінка; Шкільний світ; Виховна робота; Учнівські проекти; Веселе табірне життя; Зворотній зв'язок

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

ТЕМА ДНЯ
Читай без обмежень! Як у Києві хочуть осучаснити бібліотеки

      Лондонська бібліотека Пекхем у формі перевернутої літери «L» відома у всій Великобританії. Не тільки завдяки чималій книгозбірні та футуристичному дизайну, а й через ультрамодне начиння: конференц-зал, дитячі кімнати, медіа-центр, читальні працюють тут за останнім словом техніки. А студенти німецького університету Дуйсбург-Ессен беруть книги для навчання у круглій бібліотеці. Незвична не лише форма приміщення, а й принцип роботи: тут все працює на альтернативних джерелах енергії.
      Сучасні бібліотеки стають не просто місцем зберігання книг, а й відкритим публічним простором, де роботу бібліотекаря за нашими стандартними уявленнями зведено до мінімуму. Все автоматизовано та комп’ютеризовано.
      Українські книгозбірні тільки стають на шлях модернізації. У березні цього року в Харкові відкрилась бhttps://www.facebook.com/groups/bibliofan/?ref=bookmarksібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, одна з найсучасніших у країні. «Одинадцятиповерхова будівля складається з бібліотечної та навчальної частин. Працює з використанням найсучасніших прогресивних організаційно-інноваційних бібліотечних методик, телекомунікаційних мережевих магістралей, найсучаснішої електронної системи обслуговування читачів», — ідеться на її сайті.
      Часто про новітні архітектурні рішення наші книгозбірні тільки мріють. А про електронний інформаційний простір — мріють і водночас реалізовують цю ідею. Наприклад, Публічна бібліотека імені Лесі Українки у Києві, спільно з іншими закладами міста, хоче створити єдиний електронний інформаційний простір публічних бібліотек столиці. Так, як це працює у багатьох розвинених країнах. Це має зруйнувати застарілі стереотипи про роботу книгозбірень, про те, що це лише рутинна видача книг, а також наблизити роботу таких закладів до рівня європейських колег.

Докладніше...
Читай без обмежень! Як у Києві хочуть осучаснити бібліотеки

      Лондонська бібліотека Пекхем у формі перевернутої літери «L» відома у всій Великобританії. Не тільки завдяки чималій книгозбірні та футуристичному дизайну, а й через ультрамодне начиння: конференц-зал, дитячі кімнати, медіа-центр, читальні працюють тут за останнім словом техніки. А студенти німецького університету Дуйсбург-Ессен беруть книги для навчання у круглій бібліотеці. Незвична не лише форма приміщення, а й принцип роботи: тут все працює на альтернативних джерелах енергії.
      Сучасні бібліотеки стають не просто місцем зберігання книг, а й відкритим публічним простором, де роботу бібліотекаря за нашими стандартними уявленнями зведено до мінімуму. Все автоматизовано та комп’ютеризовано.
      Українські книгозбірні тільки стають на шлях модернізації. У березні цього року в Харкові відкрилась бhttps://www.facebook.com/groups/bibliofan/?ref=bookmarksібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, одна з найсучасніших у країні. «Одинадцятиповерхова будівля складається з бібліотечної та навчальної частин. Працює з використанням найсучасніших прогресивних організаційно-інноваційних бібліотечних методик, телекомунікаційних мережевих магістралей, найсучаснішої електронної системи обслуговування читачів», — ідеться на її сайті.
      Часто про новітні архітектурні рішення наші книгозбірні тільки мріють. А про електронний інформаційний простір — мріють і водночас реалізовують цю ідею. Наприклад, Публічна бібліотека імені Лесі Українки у Києві, спільно з іншими закладами міста, хоче створити єдиний електронний інформаційний простір публічних бібліотек столиці. Так, як це працює у багатьох розвинених країнах. Це має зруйнувати застарілі стереотипи про роботу книгозбірень, про те, що це лише рутинна видача книг, а також наблизити роботу таких закладів до рівня європейських колег.

ПЕРШОПРОХІДЦІ
      Щоби втілити ідею, ініціативна група бібліотекарів подала свій проект на конкурс, щоб отримати фінансування завдяки бюджету участі. Проголосувати за нього можна на сайті платформи «Громадський проект» до 30 жовтня. Кошторис проекту становить 1,8 мільйона гривень. За них бібліотеки хочуть придбати ліцензії на програмне забезпечення для централізованих бібліотечних систем (ЦБС) шести районів Києва. Також — закупити комп’ютери та інше необхідне обладнання, і, звісно, навчити бібліотекарів працювати у новому форматі. Завдяки цьому усі бібліотеки міста зможуть об’єднатися в один інформаційний простір з єдиною електронною базою книг і користувачів.
      Першою на цей шлях стала Публічна бібліотека імені Лесі Українки ще у 1996 році. Заклад виграв грант від фонду «Відродження» на суму 25 тисяч доларів. За ці кошти придбали бібліотечну інформаційну систему ALEPH від ізраїльської фірми.
      «Це дало нам можливість кожну книжку, яка потрапляла до фонду публічної бібліотеки міста, а ми займалися їх реєстрацією, вносити у пошукову базу, — пояснює Ольга Романюк, співавторка проекту, директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. —  Це повноцінний запис з автором, назвою, місцем видання, кількістю сторінок та підібраними ключовими словами і предметними рубриками, щоб повністю розкрити зміст. Але користувач не бачить статусу книги, те, чи вона видана, чи на неї вже є черга на резервування. Так само інша бібліотека не може користуватися цим ресурсом, оскільки свого часу місто впроваджувало систему автоматизації бібліотек і закупило дешевшу програму російського виробника МАРК-SQL. Ми працюємо в різних програмах, а у таких умовах створити єдиний електронний простір неможливо. Останні роки бібліотеки створюють свої бази, але між нами немає взаємодії. Тому потрібні кошти на купівлю ліцензій для районних ЦБС. Це дасть потужний ривок, а то ми наче застигли на одному рівні. Думаю, наш проект може стати початком Ренесансу бібліотек».

«ЛЮДИНА МОЖЕ АВТОМАТИЧНО СТАТИ КОРИСТУВАЧЕМ УСІХ БІБЛІОТЕК МІСТА»
      За час роботи ізраїльської програми ALEPH книгозбірня створила електронний каталог до фондів 90 публічних бібліотек, а це понад 500 тисяч записів документів і цілодобовий доступ до них через сайт бібліотеки. Також діє електронна база користувачів бібліотеки та автоматизовано процес обслуговування: читацькі формуляри ведуться в електронному режимі, пластикові читацькі квитки — зі штрих-кодами. Якщо містяни підтримають, а місто профінансує бібліотечний проект, працівники книгозбірень підуть у ногу з часом та іноземними колегами.
      «Якщо всі будемо працювати у єдиній програмі ALEPH, читач теж матиме електронний квиток і автоматично стане користувачем усіх бібліотек міста. Він прийде в бібліотеку Києва, візьме книжку та здасть її в іншому кінці міста. Це також дозволить економити бюджетні кошти, бо не треба придбавати однакову літературу для усіх книгозбірень. Достатньо дати певні книги, приміром, у десять закладів, а далі дивитись, чи мають вони попит, чи їх вистачає і чи треба докупити ще», — додає Ольга Романюк.
      Як зараз, так і в майбутньому, головною проблемою існування єдиного інформаційного простору бібліотек будуть кошти. Підтримувати роботу програми задарма ніхто не буде. Все залежить від розстановки пріоритетів київської мерії. Чи побачать депутати та міські чиновники зиск в осучасненні книгозбірень? Бо від користувачів запит на електронний простір є. Наприклад, на конкурс у рамках бюджету участі цього року подано кілька проектів щодо осучаснення бібліотек.
      «У декого досі панує думка, що у бібліотеках тільки книжки видають і все. Але це відкритий простір у межах міста для всіх, хто хоче навчатися упродовж життя, знайти однодумців для спілкування, — підсумовує Ольга Романюк. — Ми проводимо потужну піар-компанію, щоб донести цю інформацію до кожного користувача. Бо пересічний киянин може навіть не знати, що бібліотеки можуть працювати на такому рівні. У нас зараз реалізується багато проектів  важливих для громади. Один з них — «Бібліотека + театр». Зараз ми ремонтуємо вестибюль, де кожен охочий зможе дізнатися в системі онлайн про наявність книг. В інтернеті нібито все є, наприклад, щоб написати якийсь реферат. Але там ви отримаєте мільйон відповідей на своє запитання, а в бібліотеці — одну, проте правильну».
Інна Лиховид 
 Газета«День» №192-193, (2017)

Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
Вісті з УБА
Новини — Українська бібліотечна асоціація
Новини порталу
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:

 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100