:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 239
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Березнівська централізована система публічно-шкільних бібліотек. Рівненська обл.

http://berezne.libr.rv.ua/berezne/ Сайт http://berezne.libr.rv.ua/berezne/  має розділи: Головна; Про нас: (історична довідка, сторінка читача, послуги, структура); Ресурси; Електронні каталоги; Проекти; Нові надходження літератури; Періодичні видання; Вчителю; Методика; Методичний вісник; Читалка; Учнівський ранець; Тести для школярів; Інформаційна культура; Мій край Березнівщина: (Мистецька палітра, Літературна Березнівщина, Життя в мистецтві, Інформаційний портрет Березнівщини; Форум

Медіа-світ http://berezne.libr.rv.ua/

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

ТЕМА ДНЯ
Читай без обмежень! Як у Києві хочуть осучаснити бібліотеки

      Лондонська бібліотека Пекхем у формі перевернутої літери «L» відома у всій Великобританії. Не тільки завдяки чималій книгозбірні та футуристичному дизайну, а й через ультрамодне начиння: конференц-зал, дитячі кімнати, медіа-центр, читальні працюють тут за останнім словом техніки. А студенти німецького університету Дуйсбург-Ессен беруть книги для навчання у круглій бібліотеці. Незвична не лише форма приміщення, а й принцип роботи: тут все працює на альтернативних джерелах енергії.
      Сучасні бібліотеки стають не просто місцем зберігання книг, а й відкритим публічним простором, де роботу бібліотекаря за нашими стандартними уявленнями зведено до мінімуму. Все автоматизовано та комп’ютеризовано.
      Українські книгозбірні тільки стають на шлях модернізації. У березні цього року в Харкові відкрилась бhttps://www.facebook.com/groups/bibliofan/?ref=bookmarksібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, одна з найсучасніших у країні. «Одинадцятиповерхова будівля складається з бібліотечної та навчальної частин. Працює з використанням найсучасніших прогресивних організаційно-інноваційних бібліотечних методик, телекомунікаційних мережевих магістралей, найсучаснішої електронної системи обслуговування читачів», — ідеться на її сайті.
      Часто про новітні архітектурні рішення наші книгозбірні тільки мріють. А про електронний інформаційний простір — мріють і водночас реалізовують цю ідею. Наприклад, Публічна бібліотека імені Лесі Українки у Києві, спільно з іншими закладами міста, хоче створити єдиний електронний інформаційний простір публічних бібліотек столиці. Так, як це працює у багатьох розвинених країнах. Це має зруйнувати застарілі стереотипи про роботу книгозбірень, про те, що це лише рутинна видача книг, а також наблизити роботу таких закладів до рівня європейських колег.

Докладніше...
Інформаційний бізнес у сфері освіти, культури і мистецтва
Рейтинг: / 34
ГіршаКраща 
Современная библиотека - Пропонують практики і науковці

Інформаційні ресурси і технології науково-інформаційної діяльності

Науково-інформаційна діяльність в її повному циклі – це вплив спостерігача (інформатора, коментатора, аналітика) на об'єкт (споживача) шляхом вироблення на базі первинних інформаційних джерел (інформаційних ресурсів) нової інформації, яка обумовлює утримання об'єкта в існуючому (вихідному) положенні, і разом з тим переводить його у новий стан (досягнення нової цілі). Як бачимо, її основу становлять Інформаційні ресурси – довідково-інформаційний фонд (ДІФ), система каталогів і картотек, автоматизовані бази і банки даних, довідкова і бібліографічна продукція тощо, які дозволяють вирішувати проблеми інформування, а також професійні кадри аналітиків-коментаторів.

Вся НІД поділяється на два процеси:

  • перший – це вироблення на основі інформаційних ресурсів нових знань (або нових інформаційних ресурсів), спеціально оброблених, перетворених у релевантний сигнал. Ефективність цього процесу залежить від трудових і матеріально-енергетичних затрат фахівця з врахуванням його ентропії;
  • другий – взаємодія отриманих нових знань чи інформаційних ресурсів зі споживачем, тобто, перетворення інформаційних ресурсів в інформаційний продукт. Результативність цього процесу залежить від затрат споживача.

Якщо в загальних рисах інформація – це повідомлення певних знань чи відомостей, то Інформаційні ресурси – це знання в інформаційному вираженні через певні коди (ідеї, мисленні образи тощо), тобто, об'єктовані або закодовані (подані семантично) за допомогою слів, символів чи інших знаків і перетворені у повідомлення – інформацію. При цьому інформація, як така, теж являє собою особливий вид ресурсів, що мають особисті характеристики, відрізняють їх від інших видів ресурсів. Це ресурси, які сприяють виробленню і реалізації різноманітних наукових, управлінських чи будь-яких інших рішень, і розглядаються з інформаційного боку, з інформаційної складової. В узагальненому вигляді Інформаційні ресурси – це вся та проміжна інформація, що лежить в основі ланцюжка, який завершується досягненням поставленої цілі чи мети. Робочий фактор інформаційних ресурсів – це не просто людські знання, а енергія (праця) людей вкупі з іншими матеріальними ресурсами і витратами, які формують повідомлення.

Як відомо, сьогодні в розвинених країнах вирішується питання інформатизації суспільства на яке покладається велика роль у формуванні якісно нового світового суспільства. Все більшим стає розуміння того, що країна, яка буде володіти потужними інформаційними ресурсами, ефективною системою їх реалізації, буде знати динаміку й перспективи їх розвитку, опиниться на гребені науково-технічного прогресу і зможе його використовувати.

Питання інформаційних ресурсів у виробничій сфері і їх вплив на економіку підприємств досить добре вивчене. Інформаційні ж ресурси невиробничої сфери – освіти, культури, мистецтва, науки, їх використання, реалізація і вплив на функціонування цих галузей майже зовсім не досліджені через відсутність наявних показників їхнього впливу на діяльність установ і організацій.

При створенні системи інформаційних ресурсів і їх експлуатації чи використанні необхідно враховувати цілий ряд складових, починаючи від соціально-економічних і закінчуючи питаннями еволюційного розвитку системи їх організації і експлуатації, тому що вони є основою інформаційних технологій в результаті яких створюється інформаційна продукція.

Основою інформаційної продукції є інформаційні технології, функціональним призначенням яких є переробка інформації і вироблення нових знань, відповідно з поставленими цілями.

Інформаційні технології (далі ІТ) – особливий історичний феномен. До другої половини ХХ ст. цього поняття не існувало зовсім. Вся попередня історія людства характеризується немашинною інформаційною технологією, заснованою на використанні природної інформаційної "потужності" інтелекту (ця потужність обмежена здатністю людини сприймати 6-8 одиниць інформації і, в кращому разі, виконувати 15 логічних операцій в секунду), а також простих приладів ремісничого характеру (письмового приладдя, конторських рахівниць тощо). Така інформація базується на природних носіях інформації – мозку людини, чи штучних – папері.

Історія розвитку способів збору, збереження, переробки і передачі інформації та її видів тісно пов'язана з історією науково-технічного розвитку суспільства, але кожна чергова технологія повністю не витісняла попередню. Кожна наступна технологія інформаційного процесу, займаючи певне місце в ньому, розширювала весь технологічний арсенал інформації і зв'язку – від усного слова – до друкованого, від книги – до персонального комп'ютера. Іншими словами, "паперова" технологія отримання, переробки і передачі інформації в наш час доповнилася електронною, комп'ютерною.

Отже, інформаційна технологія – це комплекс взаємопов'язаних технологічних процедур і операцій по збору, переробці, аналізу, узагальненню, передачі, збереженню, організації пошуку, оновлення і надання інформації. Вона має три рівні:

1. Екстенсивний – інформація, яка отримується, не переробляється, а передається;

2. Інтенсивний – наявні певні операції відбору, систематизації чи групування інформації;

3. Революційний – на основі інформаційного ресурсу формуються принципово нові знання.

За матеріальним носієм інформаційна технологія поділяється на природну, паперово-механізовану і автоматизовану.

Природна технологія – це коли роль зберігача знань і каналів передачі інформації виконують досвідчені люди, тобто вони накопичують знання, систематизують, аналізують, вибудовують їх в логічну структуру, користуючись ресурсами людського мозку і мовою. Така інформація недовговічна і часто зазнає викривлень у процесі передачі. Природна технологія по своїй суті є знанням і лише при передачі його іншій людині стає інформацією.

Паперово-механізована технологія – накопичення, збереження і передача інформації за допомогою знакових систем. Вона вже є суто інформацією.

Автоматизована технологія – це така, що може виступати в ролі накопичувача, зберігача і передавача як знань, так і інформації, але в межах, запрограмованих людиною. Правильніше було б називати цю технологію "машинно-людською". Перехід до комп'ютерної технології значно розширив інформаційні можливості сучасних інформаційних технологій, але не виключає традиційних її форм. Тому докорінно невірна спроба деяких інформаційних служб і науковців звести всю інформаційну роботу до комп'ютеризації інформаційного процесу і відмовитися від попередніх надбань. При створенні інформаційної продукції повинна використовуватися та технологія, яка дає найшвидший, найповніший і найрезультативніший ефект. Це не завжди є електронна база чи банк даних або електронні каталоги. Дуже часто потрібен саме людський розум, щоб вловити найтонші нюанси повідомлення, визначити його непряму цінність тощо. До того ж сучасні електронні бази і банки даних мають жорстку структуру, включають в себе структуровані набори фактів (елементів бази), зв'язок між якими закладається заздалегідь і незалежно від того, в яких конкретних цілях ними будуть користуватися в подальшому. Це мов би енциклопедії, в яких зібрані і розбиті за рубриками "мертві" знання. Вони не можуть стати елементами творчих технологій.

Елементами творчих інформаційних технологій, і то тільки елементами, можуть бути лише бази знань. База знань, на відміну від бази даних –"мислячий", творчий продукт, здатний удосконалюватися. Тут зв'язок між фактами, ідеями, філософськими істинами рухливий і змінюється при вирішенні кожної конкретної задачі. Великий обсяг інформації логічно виводиться з малої кількості фактів (ідей) за допомогою механізму логічних висновків. Тому EОМ чи ПК для інформаційних потреб має вибрати на базі введених у неї знань необхідну інформацію, "осмислити" її у відповідності із заданим питанням (потребою), зробити логічні висновки і відповісти, – тобто повинна реалізуватися функція інтелекту, включаючи функцію абстрактного мислення. На сьогодні такі технології лише розробляються.

Методи обробки інформації самі є інформацією, тому сьогодні багато хто ототожнює інформацію з комп'ютеризацією, що далеко не одне й теж. Автоматизовані інформаційні технології просто витісняють паперові носії і слугують вагомим помічником для виробників інформації.

Всі технологічні процеси поділяться на два види, а саме: на організовані за функціональним (поопераційним) і за предметним (лінійним) принципами. У першому випадку технологічний процес розбивається на ряд операцій і кожна операція закріплюється за певним виконавцем, у другому – будується по замкнутому циклу, тобто один виконавець виконує всі технологічні процеси.

В умовах бібліотеки і невеликої кількості працівників у службі інформації практично використовується функціональний (поопераційний) принцип технологічного ланцюжка, що обумовлено його структурою. Приміром, підготовка будь-яких інформаційних продуктів чи послуг проходить операції, які виконуються різними працівниками: бібліограф за довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки формує перелік документів, що потім відбираються в книгосховищі і видаються інформатору, який вже безпосередньо опрацьовує його. Таким чином, у технологічному процесі отримання первинних джерел інформації три ланки: бібліограф – працівник книгосховища – працівник столу видачі. А якщо дивитися глибше, то значно більше: цьому передує комплектування фонду, його облік, каталогізація, розподіл і розстановка і лише потім вище перераховане.

Розглянемо для прикладу підготовку і видачу сигнальної інформації по системі ВРІ:

         Основні етапи (операції)                                   Проміжні і кінцеві     

         технологічного процесу                                     результати (продукти)

Картотека запитів

Вивчення постійно діючих
запитів

Заіндексовані документиІндексація нових надходжень
документів

Карти ВРІ

Складання бібліографічних описів, анотацій, рефератів та інших даних і внесення їх на карти.
Редагування карт

Карта ВРІ

Результати аналізу

Аналіз карт зворотного   зв'язку

Програма заходів

Вироблення управлінських рішень

 

Як бачимо, на основі проміжних результатів на заключному етапі технологічного процесу формується кінцевий результат у вигляді певного продукту – сигнальної інформації.

В залежності від фізичної форми кінцевий результат технологічного процесу формування (підготовки) інформаційної продукції може бути виражений у фізичній (матеріальній) чи усній формах.

Під фізичною формою – розуміється носій і (або) подання на ньому.

Носій – це спеціальний матеріал, в якому (на якому, або за допомогою якого) відомості можуть зберігатися, надаватися, передаватися або продаватися. Він являється першою ознакою класифікації інформаційної продукції. На сьогодні це: папір (машинописний текст, рукопис, друковані видання, копія); магнітні носії (магнітофонні стрічки, платівки, дискети, компакт-диски); мікроносій (мікрофіші, мікрофільм, джакет, рулонний); перфострічки і перфокарти.

Крім того, вся різноманітність технологічних процесів НІД класифікується за методами їх виконання і формою кінцевої продукції (друга ознака класифікації) на:

  • поліграфічні процеси виробництва – видавнича (друкована) продукція;
  • малотиражні процеси виробництва – малотиражна (одинична) продукція;
  • репрографічні процеси виробництва – електрофотографічна, фотографічна продукція;
  • процеси мікрофільмування – мікрофільмова продукція;
  • процеси підготовки інформації в машинозчитуваній формі – магнітострічкова, магнітодискова;
  • процеси ручної або машинописної підготовки даних – друкарська, перфокарткова, перфострічкова;
  • за допомогою EОМ та ПК –комп'ютерна, електронна, цифрова;
  • процеси підготовки кінофільмів, діафільмів і магнітофільмів – кінопродукція, діафільмова, діапозитивна, магнітофільмова продукція.

Класифікація інформаційних технологій за рівнем інтеграції машинної обробки інформації пов'язана з характеристикою другої структурної складової і поділяється на технології, засновані на автономних файлах, базах даних чи базах знань.



< Попередня   Наступна >
Современная библиотека. Видеоэкскурсия
Публичная библиотека Balleyfermot, Ирландия

Библиотека Ballyfermot открыта в 1981 году и является крупнейшей публичной библиотекой в Дублине. На площади 2 090 кв. м. созданы небольшие зоны без физического ограждения, что облегчает навигацию и проход через здание. Основная группа пользователей в библиотеке это родители и дети поэтому крайне важно было, чтобы детская секция библиотеки отвечала их потребностям, а не просто уменьшала версию взрослого пространства.

Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
Вісті з УБА
Новини порталу
Новини ІФЛА

News from IFLA
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100