:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
Повідомлення
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
ФАЙЛИ
Контакт
ЗНАЙОМТЕСЬ:
>>> Ресурси холдінга

Дискуссионный клуб "Библиофан"
  Мои научные новости
  Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Открой для себя новую жизнь

  Мой дом

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Маркетинг і бібліотека
Рейтинг: / 36
ГіршаКраща 
СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА - Пропонують практики і науковці

Бізнес-план

Практика показує, що у бізнесі дуже важливо прогнозувати і передбачати, що допоможе, а що стане на заваді досягненню поставленої цілі. Для цього потрібно мати чіткий і спрямований на досягнення успіху план дій. Такий план суттєво відрізняється від звичного виробничого плану і є своєрідною моделлю бізнесової діяльності підприємства, що використовує усі напрацювання традиційного планування стосовно категорій ринкової економіки: бізнесу, конкуренції, маркетингу, стратегії фінансування, досягнення беззбитковості і необхідного рівня рентабельності, якісного обслуговування споживачів. Тому він називається бізнес-планом. Бізнес-план являє собою комплексне планування прибуткової виробничої діяльності через поглиблене планування технічної і функціональної якості продукції, включаючи її характеристики, технології виготовлення, ціни, способи просування, поширення і збуту. Це планування починається з постановки цілей для кожного конкретного продукту (чи послуги) на основі аналізу співвідношення очікуваних прибутку і витрат, визначення характеристик продукту (чи послуги), способів просування до споживача, каналів поширення. На кожен продукт (чи послугу) обов’язково складається бюджет, до якого включаються усі без винятку витрати, як прямі, так і непрямі, пов'язані з їхнім  розробленням, виготовленням і збутом, визначаються собівартість і економічна ефективність. Продукція, що потребує високих затрат, як правило, до виробництва не береться, якщо тільки вона не має унікальних споживчих властивостей, що дасть змогу реалізувати її за високими цінами.

Складання бізнес-плану змушує критично оцінити свої сили, більш тверезо побачити свої можливості, тому що при цьому доводиться відповідати на низку запитань – таких, як: чи настільки гарна ідея створення (оновлення, зміни статусу тощо) підприємства? на кого розрахована майбутня діяльність? чи знайде споживача нова продукція? наскільки конкурентоспроможні продукти (послуги), що їх планується виробляти (надавати)? тощо. Може статися, що після розгляду різних сценаріїв діяльності, буде зроблено висновок про недосяжність цілі, тому що перешкоди надто серйозні і ризик великий. Тоді потрібно буде моделювати більш реальні цілі до тих пір, поки не буде знайдено оптимального варіанту.

Отже, бізнес-план – це інструмент для перетворення задуму у дійсність і є документом для внутрішнього користування і залучення інвесторів, спонсорів, зрештою, місцевої влади, якщо вона залишається фінансодавцем. Він являє собою результат маркетингових досліджень і повинен враховувати безліч аспектів стосовно як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, бути збалансованим з реальними фінансовими і ресурсними можливостями. Кожна нова ціль потребує нового бізнес-плану, що передбачає формування нової стратегії, вибір нових прийомів її досягнення, розробку конкретних заходів і термінів їхнього виконання та виконавців. Слід зауважити, що бізнес-план не виключає необхідність мати виробничий і оперативний плани.

Зрозуміло, що для складання будь-якого плану необхідна інформація, яка давала б змогу прийняти певне рішення щодо кожного продукту чи послуги, поставити тактичні і стратегічні завдання. Така інформація повинна акумулюватися у банках нормативної, планової та довідкової інформації. Непересічне значення маєбанк маркетингової інформації, до якого повинні ввійти:

§                 блок зовнішньої інформації– про процеси, що відбуваються на ринку; про кон’юнктуроутворюючі фактори; про інфраструктуру ринку; про потенційних партнерів і конкурентів; про інфраструктуру мікрорайону діяльності.

§                 блок внутрішньої інформації: а) про бібліотеку, як господарську одиницю – капітал і його структура, структура капіталовкладень, обсяги виробництва та реалізації, загальні витрати бібліотеки, джерела формування коштів, розподіл і використання коштів, прибуток, показники рентабельності; б) про бібліотеку як фінансову одиницю – особистий і кредитний капітал, оборотний капітал, короткострокові кредити, надходження реальних грошей, обсяг внутрішніх капітальних вкладень; в) про показники конкурентоспроможності – структура ціни, техніко-економічні параметри продукції, якісні параметри продукції, асортиментна структура виробництва тощо; г) про науково-технічний, технологічний, кадровий і фінансовий потенціал бібліотеки.

Слід зауважити, що навіть припущення стосовно можливості отримання повної інформації про всі аспекти явища, що розглядається, є нереальними, бо дані отримуються за допомогою деякого механізму збирання інформації, який часто є досить неточним. Тому до результатів опитування додаються ще узагальнення на основі професійної і споживацької інтуїції експерта, спостереження й експерименти. Та, якою б повною не була інформація, у маркетинговій діяльності часто виникають ситуації за яких доводиться приймати рішення, виходячи з недостатньо чітко визначених умов та оперуючи не завжди надійною інформацією. У таких випадках виникає потреба в оцінюванні ймовірності досягнення тих чи інших результатів, виходячи з фактора невизначеності. Щоразу, приймаючи рішення в умовах невизначеності, доводиться оцінювати ймовірний ризик. Ризик – це сукупність всіх можливих негативних наслідків будь-якої окремої дії, ймовірності цих наслідків. Він – невід’ємний атрибут у стратегії та тактиці виробництва і бізнесу. Види ризику і способи його зменшення див. у табл. 3.

Таблиця 3

Вид ризику

Способи зменшення негативних наслідків

Комерційний ризик

Вірно визначити і дотримуватися співвід­ношення показників фінансової діяльності

Ризик неоптималь­но­го розподілу ре­сурсів

Чітко визначити пріоритети у розподілі ресурсів

 Економічні коливан­ня та зміни попиту

Їх потрібно прогнозувати і враховувати їх у планах діяльності

Дії конкурентів

Передбачати можливі дії конкурентів на основі аналізу їхньої діяльності і враховувати у своїх рішеннях

Незадоволення працівників

Продумати соціально-економічну програму, ство­рити доброзичливий психологічний клімат у колективі

Фінансовий ризик, пов’язаний з пасивністю капіталів

Капітал повинен працювати. А не лежати мертвим вантажем

Помилки керівництва підрозділів

Ввести надійну систему контролю і дублювання на визначальних ланках процесів

Зміна цін, попиту, прибутку

Потрібно мати науково обґрунтовані прогнози цих факторів для планування

Ризик невірно вибраного проекту

Ретельно перевірити всі позитивні і негативні сторони, прорахувати варіанти

Непередбачені полі­­тичні події, що мо­жуть вплинути на діяльність

Їх неможливо передбачити, але потрібно вміти швидко зорієнтуватись і мобілізувати усі сили для подолання негативних наслідків

 

При прийнятті того чи іншого рішення слід вирішити чи виправданий ризик і де проходить межа, яка відокремлює допустимий ризик від недопустимого, тобто з’ясувати міру невизначеності при реалізації конкретного рішення. В абсолютному вираженні ризик у прийнятті економічних рішень може визначатися відношенням величини можливих збитків, що можуть бути спричинені цими рішеннями (якщо збитки піддаються вимірюванню), до ступеня імовірності цих збитків, тобто до деякої розрахункової бази (витрати ресурсів, очікуваний прибуток, вартість основних фондів та оборотних засобів, певні показники чи критерії тощо). Імовірність може мати об’єктивні параметри, набуті з минулого досвіду, і суб’єктивні, коли такий досвід відсутній і певний результат може лише припускатися. Як об’єктивна, так і суб’єктивна імовірність використовується для визначення двох критеріїв, що допомагають описувати й порівнювати ступені ризику. Один із критеріїв дає середнє (сподіване) значення і вимірює очікуваний результат в середньому, а другий – мінливість можливого результату.

Позначимо імовірність через “І”, сподіване значення через “Сз”, два можливих результати відповідно “Р1” і “Р2”, а імовірність як “І1” та “І2” тоді отримаємо формулу: Сз=(І1хР1)+(І2хР2). Сума успіху і невдачі умовно, як правило, береться за одиницю.

Припустимо, що потрібно вибрати виробництво та реалізацію двох видів продуктів з однаковим сподіваним прибутком у 150 тис. грн. Очікуваний прибуток від першого товару становить два рівною мірою імовірних прибутки: 200 тис. грн. за умови вдалої реалізації і 100 тис. грн., коли результати посередні. Прибуток від реалізації другого продукту становить 151 тис. грн. але не виключає можливість малого попиту на нього і, відповідно, прибутку всього 51 тис. грн. Домовимося, що для першого продукту імовірність в обох випадках дорівнює 0,5, а для другого – у першому випадку – 0,99, у другому – 0,01. Перемноживши імовірності з прибутками і склавши їх, отримуємо середнє сподіване значення доходу:

для першого продукту -

(0,5 х 200) + (0,5 х 100) = 150 тис. грн.

для другого -

(0,99 x 151) + (0, 01 x 51 ) = 150 тис. грн.

Як бачимо, обидва продукти мають однаковий сподіваний прибуток, проте мінливість результатів неоднакова. Її можна ефективно проаналізувати за допомогою критерію, що називається відхиленням і полягає в тому, що більша різниця (додатна чи від’є­мна) між справжнім та сподіваним результатами говорить про більший ризик. У наведеному прикладі відхилення для першого продукту в обох випадках становить +50 тис. грн., для другого – у першому випадку -1, у другому випадку +99. Отже, доцільніше випускати перший продукт ніж другий.

Існує три основні математичні методи, що дозволяють приймати рішення з урахуванням фактора невизначеності: стандартні відхилення, довірчі інтервали та множинний регресивний аналіз, але вони досить складні, хоча й можуть виконуватися за допомогою ПК.

Найприйнятнішим варіантом для розв’язання практичних проблем невизначеності у нашому випадку є експертна оцінка, яка полягає у раціональній організації аналізу проблеми експертами з подальшим логічним оцінюванням результатів. Узагальнену думку експертів вважають рішенням проблеми. Згідно з гіпотезою про те, що експерти є достатньо точними “вимірювачами”, групова оцінка ґрунтується на методі усереднення (середнє математичне значення) або ранжирування парних порівнянь об’єктів у порядковій шкалі.

Експертне розв’язання задачі зводиться до трьох типів:

1)        формування об’єктів – передбачення можливих подій і явищ, побудова гіпотез, формулювання цілей, обмежень, варіантів рішень, визначення ознак і показників для описування властивостей об’єктів і їхніх взаємозв’язків тощо;

2)        оцінювання характеристик – окреслюється імовірність подій і гіпотез, важливість цілей, значення ознак і показників, переваги рішень;

3)        формування об’єктів і оцінювання їхніх характеристик – комплексне розв’язання перших двох типів задач.

Підвищенню ефективності експертизи сприяє автоматизація процесу фіксування, оброблення та аналізу експертної інформації.

Одним із найбільш прийнятних методів експертизи є інтелектуальний штурм (інтелектуальна атака, генерування ідей) – групове обговорення з метою вироблення нових ідей чи варіантів рішень проблеми. Характерною особливістю цього виду експертизи є активний творчий пошук принципово нових рішень, коли відомі шляхи і рішення не несуть змін у діяльності. Методика "штурму" нескладна: у групу з чоловік включаються як фахівці певної галузі, так і люди просто з широкою ерудицією й багатою фантазією, необов’язково добре обізнані з проблемою, що розглядається. Сеанс обговорення триває приблизно 40-45 хв. без перерви. На кожний виступ надається 2-3 хв. Для ведення сеансу призначається ведучий, котрий повинен вміло й ненав’язливо керувати ходом обговорення поставленої проблеми. Зрозуміло, що проблеми ретельно вибираються заздалегідь. У процесі генерування ідей та їхнього обговорення пряма критика заборонена. Виступи учасників фіксуються і після закінчення сеансу групуються, класифікуються за різноманітними ознаками і аналізуються з погляду корисності та можливості реалізації. Через одну-дві доби експерти мають оголосити, чи не виникли якісь нові ідеї та рішення. Існує ряд різновидів інтелектуального штурму, наприклад, п’ятихвилинні штурми чергуються з обдумуванням результатів; періоди генерації – з дискусіями та груповим прийняттям рішень; послідовність етапів висунення пропозицій та обговорення; включення до групи "підсилювачів" або "пригнічувачів" ідей тощо. Є ще рейтинговий метод вибору альтернатив, що базується на експертній інформації, згрупованій у шкалу якостей за принципом пріоритетності.

Після визначення міри ризику, необхідно визначити ще рентабельність запланованого виробництва з метою його корегування для забезпечення спочатку гарантованого збереження підприємства, а надалі – його розширення і розвитку. Для цього необхідно скласти кошториси на всі заплановані технологічні процеси бібліотечно-інформаці­й­ної діяльності, узгодивши їхні нормативні показники з дійсними; визначити обсяги продукції, яку можна виробити, виходячи з наявних бюджетних і позабюджетних асигнувань; зіставити бажання з фінансовою, виробничою і кадровою базами та прийняти рішення, за рахунок чого можна все це при необхідності поліпшити.

Отже, якщо усвідомлено загальний стан справ у господарстві і той рівень, якого потрібно досягти, визначено товари та послуги, їхніх споживачів, складено прогноз обсягів виробництва, якщо встановлено, що ризик мінімальний і виявлені та враховані всі його аспекти, приступають до написання бізнес-плану.

Головні принципи планування: ранжирування об'єктів планування за їхньою важливістю; визначення необхідних ресурсів як у якісному, так і кількісному відношенні; встановлення чіткого графіка виконання робіт за етапами, технологічними процесами і термінами; розподіл відповідальності між виконавцями з переконливою мотивацією вибору; варіантність і збалансованість; передбачення форм контролю за виконанням робіт для того, щоб мати можливість своєчасно втрутитися у процес виробництва.

Не існує жорстко регламентованої форми і структури бізнес-плану, але він обов’язково повинен враховувати такі моменти:

§    обґрунтування цілей і завдань, що ставляться на найближчу й віддалену перспективу;

§    оцінка поточного стану економіки у сфері вибраної діяльності і перспектив;

§    оцінка сильних і слабких сторін свого господарства;

§    аналіз ринку і свого сегмента в ньому;

§    збір і узагальнення інформації про споживачів;

§    виважена оцінка особистих ресурсів і можливостей виконавців плану;

§    оцінка умов конкуренції та умов протистояння;

§    аналіз проблем функціонування і способів їхнього вирішення.

Виклад повинен бути настільки обґрунтованим і переконливим, щоб план зміг надихнути колектив на його виконання, а потенційних партнерів та інвесторів – на його фінансування.

Приблизна структура бізнес-плану така:

1.   Опис галузі, установа та її місія, продуковані товари і послуги та їхнє функціональне призначення, стратегія росту. У розділі робиться акцент на товарах і послугах, за допомогою яких планується завоювання ринку, вказуються їхні споживацькі властивості, суттєві відмінності від товарів-конкурентів, по можливості, дається наочне зображення провідних товарів або додаються зразки. Тут же повинен бути поданий прогноз ціни і тих витрат, яких потребуватиме виробництво.

2.   Характеристика ринку: споживачі, попит, місткість, динаміка, конкуренція, оцінка обсягів реалізації, торгова політика, стратегія цін, просування продукції тощо. Головна ціль – визначити й обґрунтувати ту ринкову нішу, в якій знайдуть споживача заплановані до виробництва товари і послуги. Треба мати на увазі, що перевага над конкурентами нижче 30% говорить про низьку конкурентоспроможність продукції.

3.   План виробництва (операційний план): характеристика виробничих приміщень, процесів, обладнання тощо, їхня здатність забезпечити технологічні процеси і високий рівень запланованого виробництва. Головне завдання розділу – підтвердити розрахунками реальність продукування необхідного обсягу продукції у визначені строки і в потрібній кількості. Вказуються виробничі потужності, які буде залучено (існуючі чи заново створювані), постачальники сировини, матеріали і умови поставок. Основне питання розділу – оцінка витрат на виробництво товарів і послуг і їхніх змін у перспективі.

4.   Організаційний план: форма організації бізнесу, організаційна схема тощо. Обґрунтовується організаційна структура підрозділів, визначається зміст їхньої діяльності, кваліфікаційні вимоги до фахівців. Вказуються також джерела, способи залучення фахівців, величина заробітної плати.

5.   Оцінка ризиків і альтернативні стратегії. Основне завдання – передбачити всі типи ризиків, їхні джерела і моменти виникнення та заходи щодо уникнення цих ризиків і зменшення збитків, котрі можуть виникнути.

6.   Фінансовий план: доходи та витрати, рух коштів, проект фінансування, розрахунки беззбитковості і потреби фінансування.

7.   Додатки: організаційна схема, технічні дані на продукцію, матеріали про ринок тощо.

8.   Резюме.

Після закінчення складання бізнес-плану, пишеться резюме, яке являє собою рекламу проекту. В ньому повинні бути коротко, чітко і переконливо викладені основні положення і опорні пункти проекту – чим буде займатися установа, скільки коштів потребує, який передбачається попит на продукцію і чому є впевненість у досягненні успіху, очікувані дивіденди, види контролю за виконанням плану. До плану додаються розрахунки і зразки товарів (якщо це можливо), опис продукції, котру неможливо пред’явити.

Бізнес-план обговорюється, затверджується і вступає в силу.



< Попередня   Наступна >
Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | Повідомлення | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!

 

http://mysciencehighlights.org/ Мои научные новости -- уникальная возможность получать абстракты из полторы сотни англоязычных журналов по всем академ темам на имейл или посредством новостной ленты! Вам всего лишь необходимо зарегистрироваться,  указать тему,  ключевые слова,  и сведения о новых публикациях с высокой степенью ревалентности вам обеспечены! Информация о  ресурсе тут

Новинки книгоринку
Зараз на сайті:
Гостей - 157
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::
bigmir)net TOP 100