:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт
Виртуальный секретарь "Мои научные новости"
Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Мой дом
"Бібліофан" Дискусійний клуб
"Бібліотекарі усіх країн - об'єднуйтесь!
Who's Online
Зараз на сайті:
Гостей - 165
Популярні

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Презентація сайтів бібліотек
Наукова бібліотека Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ)

Сайт http://www.lib.kture.kharkov.ua пропонує розділи: Про бібліотеку; Допомога користувачеві; Ресурси (Нові надходження, Електронний каталог, Електронна доставка документів, Віртуальна довідкова служба); Заходи; На дозвіллі; Корисні посилання

Що нового у бібліотеках країни:

Якщо Ви хочете дізнатися про щоденну роботу бібліотеки - Вам сюди!

ТЕМА ДНЯ
Читай без обмежень! Як у Києві хочуть осучаснити бібліотеки

      Лондонська бібліотека Пекхем у формі перевернутої літери «L» відома у всій Великобританії. Не тільки завдяки чималій книгозбірні та футуристичному дизайну, а й через ультрамодне начиння: конференц-зал, дитячі кімнати, медіа-центр, читальні працюють тут за останнім словом техніки. А студенти німецького університету Дуйсбург-Ессен беруть книги для навчання у круглій бібліотеці. Незвична не лише форма приміщення, а й принцип роботи: тут все працює на альтернативних джерелах енергії.
      Сучасні бібліотеки стають не просто місцем зберігання книг, а й відкритим публічним простором, де роботу бібліотекаря за нашими стандартними уявленнями зведено до мінімуму. Все автоматизовано та комп’ютеризовано.
      Українські книгозбірні тільки стають на шлях модернізації. У березні цього року в Харкові відкрилась бhttps://www.facebook.com/groups/bibliofan/?ref=bookmarksібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, одна з найсучасніших у країні. «Одинадцятиповерхова будівля складається з бібліотечної та навчальної частин. Працює з використанням найсучасніших прогресивних організаційно-інноваційних бібліотечних методик, телекомунікаційних мережевих магістралей, найсучаснішої електронної системи обслуговування читачів», — ідеться на її сайті.
      Часто про новітні архітектурні рішення наші книгозбірні тільки мріють. А про електронний інформаційний простір — мріють і водночас реалізовують цю ідею. Наприклад, Публічна бібліотека імені Лесі Українки у Києві, спільно з іншими закладами міста, хоче створити єдиний електронний інформаційний простір публічних бібліотек столиці. Так, як це працює у багатьох розвинених країнах. Це має зруйнувати застарілі стереотипи про роботу книгозбірень, про те, що це лише рутинна видача книг, а також наблизити роботу таких закладів до рівня європейських колег.

Докладніше...
Маркетинг і бібліотека
Рейтинг: / 36
ГіршаКраща 
Современная библиотека - Пропонують практики і науковці

Маркетингові дії

Вибираючи маркетингові дії, слід врахувати такий важливий момент: якщо для бібліотеки її продукція є кінцевим продуктом її життєдіяльності, то для споживачів вона є не стільки елементом споживання, скільки інвестицією – гроші і зусилля, вкладені сьогодні, дадуть свої дивіденди лише в майбутньому. Це потрібно завжди пам’ятати і зробити все можливе і неможливе, щоб споживач побачив у діяльності конкретної бібліотеки свої майбутні дивіденди. Дана теза повинна бути головним критерієм усіх маркетингових дій з просування товарів і послуг. Зрозуміло, це робити не просто, легше і простіше показати зовнішні і очевидні якості продукції, ніж її внутрішню сутність, яка здійснить свій вплив на мозок і через це змінить щось у життєдіяльності людини.

Ви ніколи не замислювалися, чому  рекомендація книги читача читачеві більш дієва, ніж бібліотекаря, хоч і фахівця? Тому що вона емоційна. Один читач ділиться з іншим своїм емоційним сприйняттям твору, акцентуючи увагу на тому, що його найбільше вразило, захопило, що дало поживу для розуму або стало у пригоді і використано ним у повсякденному житті. А рекомендація бібліотекаря, як правило, є більш стриманою, суто професійною, через побіжне ознайомлення з книгою або  анотацією до неї. Така порада не завжди задовольняє навіть користувачів наукової та навчальної літератури. Звідси висновок: пропагувати бібліотечні фонди повинен добре обізнаний у цій сфері фахівець. Тільки у цьому випадку можна привернути увагу до певного видання або тематичного блоку. Звідси першочерговою маркетинговою дією має стати ретельний підбір кадрів.

У радянські часи був поширений розхожий штамп: “Кадри вирішують все!”. Так ось, це справедливо і для прибуткової діяльності, й для поліпшення іміджу бібліотеки. Закохані  у свою справу фахівці здатні у купі мотлоху віднайти “діамант”, який задовольнить споживача на сто відсотків. Це внутрішня складова частина іміджу, створення якого є дуже важливим і необхідним компонентом маркетингу. До неї відноситься також розробка раціональної системи розміщення “товарних” фондів, сервісних послуг доступу до них (наприклад, створення окремих електронних каталогів чи картотек, щоб користувач не витрачав час на перегляд масиву непотрібної продукції; системи замовлення і доставки не тільки на робоче місце у залі, а й додому, на роботу; окремих зон з відкритим доступом до них; подбати про доступність написів, відсилок, пояснень, тому що навіть фахівцеві важко запам’ятати спеціальні позначки тощо). Потрібно не менш ретельно попрацювати й над зовнішньою складовою: вигляд приміщення, його облаштування, рівень технічних засобів, наявність супутніх товарів (продаж паперу, зошитів, ручок, олівців, тобто всього того, що може бути відсутнім у користувача і може йому знадобитися), можливість випити чашку кави, чаю (не обов’язково кафе). Коротше кажучи, потрібно до найменших дрібниць продумати всі можливі й неможливі зручності для користувача.

Головна особливість зовнішньої складової іміджу, на думку фахівців, це те, що він захоплює у свої тенета навіть тих, хто нічого не знає про продукцію і не має особистого уявлення щодо неї. Іміджу властивий ефект "випромінювання", тому навіть одна із його складових частин (позитивна чи негативна) може так вплинути, що вирішить усе.

Далі потрібно підготувати інформацію для споживачів про бібліотеку, види її товарів і послуг, режим і умови роботи, подбати про розвиток партнерських стосунків з органами влади, громадськими організаціями, ЗМІ та ЗМК, з іншими підприємствами, тобто – напрацювати імідж. З цією метою використовується маркетингова політика комунікацій. У процесах зародження, підтримки і регулювання соціальної взаємодії комунікація визначається як механізм, що забезпечує обмін діяльністю і її продукцією. Маркетингова комунікація – це комплекс заходів інформаційної діяльності, спрямований на те, щоб переконати споживача шукати й придбати певну продукцію, стимулювати його споживацьку активність. Вона об’єднує рекламу, пропаганду (рublik relations), стимулювання збуту та персональної реалізації, спрямовані на маркетинговий розподіл – узгоджене, систематизоване розміщення, доставку та реалізацію товарів або послуг на конкретному ринку. Основними елементами комплексу маркетингу комунікацій є: виявлення цільової аудиторії та бажаної зворотної реакції, вибір засобів поширення маркетингової інформації (канали, носії, звернення тощо), вибір засобів впливу, формування каналів зворотного зв'язку, розрахунок бюджету комунікації. Алгоритм формування каналів: вивчення потреби у формуванні каналів, постановка й координація цілей, специфікація завдань між комунікаціями, розробка можливих альтернатив щодо каналів, вибір оптимального каналу, вибір суб'єктів каналу та взаємозв’язок з ними. Об'єднання можливостей телефону й комп'ютера, телефаксу, пейджингового зв’язку дає змогу направляти індивідуальні повідомлення ретельно підібраній аудиторії через персоналізовану електронну пошту, що забезпечує більш високу ефективність, дієвість і оперативність. Наслідком цих змін стає переадресування технічним засобам комунікації частини функцій, які раніше виконувалися посередниками.

Успішна і прибуткова реалізація продукції – головне завдання маркетингових дій. Вплив на ринок є одним з базових принципів маркетингу. Він має на меті сприяння успішній реалізації продукції через надання інформації, привернення уваги, формування сприятливого ставлення, переконання, зміну споживацької поведінки відносно кожної одиниці продукції. Практика маркетингу виробила спеціальне поняття “просування”, яке охоплює усю систему комунікативних зв’язків підприємства з ринком, ціль якого – активно впливати на ринок.

Просування продукції на ринок – важливий етап діяльності будь-якої виробничої структури, що включає встановлення сфери і шляхів руху продукції від виробника до споживача, організацію каналів збуту і його стимулювання. Це – комплексна система, яка забезпечує доставку товару на місце продажу та способи надання послуг споживачам з максимально високим рівнем обслуговування і у конкретно визначений час; розвиток служби сервісу. Існує стала закономірність: чим менше каналів просування або технологічних процесів надання послуг, тим швидше продукція досягає споживача і вища її ефективність.

Маркетингові елементи в управлінні збутом такі:

§      планування товарообігу в асортиментному розрізі;

§      маневрування товарними ресурсами;

§      надання додаткових послуг (доставка, супровідні послуги тощо);

§      вибір каналів руху товару;

§      прогнозування обсягів збуту;

§      аналіз збуту;

§      підготовка фінансового кошторису збуту;

§      планування та здійснення планів організації продажу;

§      організація торговельної комунікації;

§      підготовка прогнозів кон'юнктури;

§      стимулювання попиту покупців та збуту.

Збутова діяльність найчастіше розуміється як процес постачання, збереження і транспортування товару. Але вона має й інший бік, а саме: постійні контакти зі споживачами і замовниками, здійснювані угоди і умови угод. Останнє особливо важливо для бібліотек  Діяльність зі стимулювання збуту передбачає, по-перше, інформування споживачів, а по-друге – вплив на них шляхом переконання в необхідності придбати даний товар чи скористатись даною послугою. Ця діяльність спрямована на формування попиту і починається задовго до того, як товар (послуга) повністю розроблений, – з аналізу системи розподілення, розробки ефективної реклами, дослідження стратегії цін, оцінки комерційних перспектив виробленого товару (послуги), вивчення потреб споживачів.

Форми просування достатньо різноманітні – це різні види рекламних дій, безпосередні висококваліфіковані продажі чи надання послуг, формування попиту, різні прийоми стимулювання збуту, відносини з громадськістю, ЗМІ, створення привабливого іміджу і стилю роботи, додаткові сервісні послуги тощо. Наприклад, збут часто успішно стимулюється за допомогою невеличких сувенірів зі згадкою підприємства, різного роду знижок, сезонної зміни цін.

Під сервісом у бібліотечній діяльності слід розуміти спеціально створені додаткові послуги чи обслуговування, надання відповідного комплексу понаднормативних послуг індивідуальним чи груповим, колективним споживачам на платній основі і засадах економічної вигоди. Базовим критерієм для додаткових послуг може бути ситуаційна корисність для споживача, комфортність, вибірковість, стабільність договірного обслуговування, особливий рівень якості, оперативність надання, гнучкість номенклатури у відповідності з динамікою споживацького попиту, вичерпна повнота інформації, об'єктивна соціальна та економічна вигода для сторін. Це можуть бути: інтегрований сервіс, який базується на теорії раціональних очікувань і наданні різноаспектного, багатофункціонального набору споріднених послуг чи продуктів різноманітних асортиментних груп з передбаченням цінової диверсифікацію їхніх окремих варіацій; рекреаційні послуги.

Реклама – одна із найважливіших функцій маркетингової комунікації. Вона формує умови для збільшення обсягів збуту, впливає на потенційних клієнтів та їхнє сприйняття товару чи послуги, виступає в ролі подразника, який викликає бажання купити товар, сприяє збуту та здійснює вплив на ринок в цілому, що гарантує підприємству стійке функціонування. Комунікативний вплив реклами здійснюється через її психологічний вплив на людину. Він має вірогідний характер і певний ступінь ризику. Тому її можна спрямувати на те, щоб викликати у споживачів певну потребу, забезпечити їх вихідною інформацією, вплинути на бажання придбати товар чи скористатися послугою, підкріпити обґрунтованість вибору, пропонувати різні стимули для споживання. Але змусити споживача обов’язково придбати товар чи послугу неможливо. Сутність реклами полягає у цілеспрямованому створенні у споживача уявлення про споживчу цінність товару, при обов’яз-ковому врахуванні економічного інтересу виробника.

Для бібліотеки дуже важливо вибрати найдійовіші види реклами, форму її подання та засоби доведення до споживача, тому що вона сама по собі є рекламодавчою структурою для інших виробників. До всього, реклама – це складний процес, який потребує значного матеріально-технічного та фінансового забезпечення, економіко-психоло-гічного обґрунтування та стратегічних планів. Тому, перш за все, потрібно визначитися яку рекламу замовляти, а яку робити своїми засобами, а саме: вибрати оптимальні методи рекламної кампанії; розподілити рекламний бюджет за статтями витрат [на дослідження ринку (близько 10%); накладні витрати на утримання приміщень, споруд, на комунальні послуги (коло 5%); адміністративні витрати на утримання управлінського апарату (близько 3%); придбання засобів реклами (близько 82%)].

Кожна рекламна кампанія чи окрема реклама повинна аналізуватися й вивчатися на предмет ефективності. Необхідно зазначити, що реклама вважається ефективною, якщо її запам'ятала половина людей, на яких вона безпосередньо спрямована. Відчутний економічний ефект реклама дає підприємцю тоді, коли більш як 7% людей, які запам'ятали рекламу, стали споживачами рекламованої продукції.

У бібліотеках споживча реклама ведеться, як правило через бібліографічні покажчики, рекомендаційні чи інформаційні списки, що друкуються окремими виданнями чи у журналах та газетах, через книжкові виставки, каталоги і картотеки. Основне їхнє завдання – дати знати, що видання існує і переконати споживачів, що їм потрібне саме воно. Просування бібліотечно-інформаційної продукції ведеться також через особисті ділові контакти зі споживачами приблизно за такою схемою:

§      висунути пропозицію і почати переговори;

§      викликати зацікавленість і встановити потреби споживача;

§      сформувати довіру до угоди, бібліотеки, продукції;

§      наголосити на перевагах, вигодах, пов’язаних із задоволенням виявлених потреб саме вашою продукцією (деякі можуть бути отримані відразу, інші – у перспективі);

§      викликати бажання придбати саме вашу продукцію чи користуватися нею;

§      прийняти рішення й укласти угоду.

Певне місце у системі просування продукції займає формування громадської думки про установу та її продукцію, тобто формування попиту, що є другою спонукальною маркетинговою дією. Формування попиту за своєю суттю спрямоване на підвищення поінформованості споживача про підприємство і продукцію,  її якості і переваги, причому будь-який захід з формування попиту повинен розглядати пропоновану продукцію з позицій споживача, тобто його очима, з погляду його проблем і вигод (споживчі ознаки, унікальні особливості, сервіс тощо), а не з позицій виробника. Неабияке значення при цьому має “фірмовий стиль”, тобто взаємопов’язані прийоми, які забезпечують, з одного боку, єдність усіх виробів, а з іншого – протиставляє підприємство і його продукцію конкурентам та їхнім товарам. Це може бути особистий “фірмовий” знак, логотип, лозунг, колір, шрифти, формат, тобто все те, що уособлює саме це підприємство і його продукція, яка буде легко розпізнаватися споживачами. Активними засобами формування попиту є розсилка зразків товарів потенційним споживачам, презентації, виставки та ярмарки. 

При просуванні продукції на ринок активно використовується такий інструмент маркетингу, як паблік рілейшнз, інакше кажучи – зв’язок з громадськістю. Його метою є встановлення взаєморозуміння і двостороннього спілкування між виробником і особистістю, групою людей, організаціями, суспільством у цілому на основі повної інформованості про діяльність. Це досягається через організацію і підтримку зв’язків зі ЗМІ, проведення рекламних кампаній, прес-конференцій, презентацій, брифінгів, виставок видань і ярмарків.



< Попередня   Наступна >
Современная библиотека. Видеоэкскурсия
Публичная библиотека Крейгмиллара, Великобритания

 На площади в 4 510 квадратных метров и в трех этажах расположился новый центр информационного и социального взаимодействия в Восточном Эдинбурге - Публичная библиотека Крейгмиллара. Сегодня библиотека - это не просто коллекция книг или место для учебы - это место для многокультурных контактов, цифрового просвещения, создания, воображения и открытия. Она разделена на три группы пользователей. Каждая область имеет свою собственную фирменную личность - «Уголок Cuddlebook» (0-5 лет), «RAD to READ» (6-11 лет) и «Библиотеки 4 U». Изюминкой библиотек является молодежная область «Наше пространство»,  занимающая 50% площади. Больше фото здесь  https://wearelibrarypeople.com/project/united-kingdom/edinburgh/craigmillar-public-library-uk/pr/15837

Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!
Вісті з УБА
Новини — Українська бібліотечна асоціація
Новини порталу
Новини ІФЛА

News from IFLA
 
ЗНАЙОМТЕСЬ:
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::

bigmir)net TOP 100