:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
>>> Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
Повідомлення
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт

Библиотека и молодежь
Бібліотекарі усіх країн - єднайтесь!
5Books: Все про книжки
Сельская библиотека БЛОГ Борисовской црб Минская обл. Республика Беларусь
>> Библио.net
>>Блог відділу мистецтв Тернопільської ОБД
>>Методична служба публічних бібліотек Києва
>>Могилянська Бібліотекарка
>>Записки рядового библиотекаря
>>Моя профессия - библиотекарь
>>Библиотекарша
>>Библиолента
>>Библиотека без барьеров
>>Неофіційний вісник ОУНБ
>>Электронный читальный зал
>>Я - бібліотекар
>>Дневники злой библиотечной девы
>>Инновации в библиотеке
>>Методист библиотеки
>>Мышь Библиотечная
>>Библиотеки. Региональные центры чтения
>>Бібліотечно-інформаційний центр «Слово»
>>Bibliomistok
>>Libr.Net
>>Бібтех
>>Пан бібліотекар
>>Блог библиотекаря
>>Библиотекарь Тимофеева
>>День за днём ...
>>Библиотечный калейдоскоп
>>Блог бібліотекаря Галини Симоненко
====================================
>>> Ресурси холдінга

Дискуссионный клуб "Библиофан"
  Мои научные новости
  Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Открой для себя новую жизнь

  Мой дом

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Маркетинг і бібліотека
Рейтинг: / 36
ГіршаКраща 
СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА - Пропонують практики і науковці

Маркетингові дослідження

Маркетингові дослідження – це систематизований процес збирання, накопичування, оброблення та аналізу інформації, яка відображає існуючу внутрішню і зовнішню ситуацію, з метою прийняття конкретних управлінських рішень для стабілізації, покращання чи розвитку виробничої діяльності та зменшення невизначеності і ризику при прийнятті цих рішень.

Одним із найважливіших етапів здійснення процесу маркетингових досліджень є постановка проблеми і визначення мети дослідження. Вона повинна бути чіткою, максимально конкретною і стислою з чітким зазначенням меж. Це може бути будь-який напрям діяльності, як-то: вивчення цільових сегментів ринку,  найбільш ефективних каналів розподілу та методів просування товару, перспектив; визначення рівня попиту та мотивів споживачів, цінової еластичності попиту, найбільш привабливих постачальників, позицій по відношенню до конкурентів і т. ін. Для виявлення проблем та їхніх симптомів використовуються аналіз господарської діяльності та експертне опитування співробітників і базових користувачів.

Після чіткого окреслення цілей дослідження необхідно окреслити його об’єкти і коло пошукових питань, які і зумовлять обсяг інформації, що її необхідно отримати. Для кожного пошукового питання визначається можливе джерело інформації та розробляється гіпотеза, яка передбачає набір можливих відповідей. На ці гіпотетичні відповіді буде спиратися аналіз результатів дослідження, тому їх і пошукові питання треба структурувати для машинного оброблення. Для цього кожне з пошукових питань повинно мати чітко визначені: параметри, які будуть досліджуватися і критерії оцінки; взаємозв’язки між ними; метод і модель дослідження. Наприклад, параметром “поінформованість” може бути відсоток респондентів, які чули про послугу; “ставлення до продукту” – кількість респондентів, які оцінюють його позитивно, нейтрально, негативно тощо.

Об'єктами дослідження, як правило, стають – зовнішнє середовище (ринки ресурсів, інтелектуальної продукції, ідей; споживачі; конкуренти; посередники; ціни на ресурси і конкурентну продукцію; система просування товару і продажу; стимулювання збуту і реклами) та внутрішнє середовище бібліотеки (фонди, кадри, матеріально-технічне забезпечення тощо).

Для постановки проблем, визначення мети і пошукових питань часто потрібно провести розвідувальний маркетинг, приблизний алгоритм дій якого такий:

§           аналіз господарської діяльності;

§           аналіз форм і методів обслуговування користувачів;

§           поширення продукції серед споживачів;

§           виявлення причин незадовільної діяльності;

§           обґрунтування необхідності удосконалення діяльності;

§           створення команди для реалізації досліджень.

На ринку культурно-освітніх послуг бібліотеки діють вже не одне сторіччя, тому відпадає необхідність визначення загальної соціально корисної концепції їхньої діяльності, сфери впливу та ринку. Достатньо вивчено і читацькі потреби та інтереси. Кожна окрема бібліотека неодноразово проводила соціологічні дослідження свого мікросередовища, вивчала потенційних споживачів та їхні потреби, рівень їх задоволення та визначала напрями покращання своєї діяльності. Систематично проводяться статистичні аналізи роботи з обслуговування читачів і задоволення їхніх запитів. Тому, як правило, необхідно лише визначитися з комерційною складовою бібліотечної діяльності, тобто провести суто комерційне маркетингування, метою якого на першому етапі повинно стати збереження установи як господарської одиниці.

У загальних рисах також можна відразу відповісти на головні маркетингові запитання з тим, щоб потім конкретизувати їх відповідно до підприємницьких, комерційних цілей конкретної бібліотеки, а саме:

1. Хто?.. споживачі, покупці, постачальники, посередники, конкуренти бібліотеки.

Споживачем бібліотеки є індивід, який, володіючи необхідними мовними та культурними навичками, через сприйняття символьно-текстової та утилітарної складових бібліотечних фондів включається у сферу їхнього впливу. При цьому користувач використовує її продукцію, а покупець – приймає рішення про її придбання і купує.

Постачальниками є різні видавництва та виробники матеріально-технічних засобів.

Посередниками – книжкові магазини, бібколектори, відділи зв'язку та ін.

Конкурентами можуть бути інші бібліотеки, зокрема домашні; книгарні; засоби масової комунікації (ЗМК) та інформації.

2. Що і скільки?.. вона продукує, продає.

Бібліотека як соціальний інститут продукує знання, самоосвіту, дозвілля, естетичну і духовну насолоду, відпочинок. Виготовляє на основі продукції інших виробників свою сервісну та інтелектуальну продукцію в обсягах, що відповідають запитам і потребам споживачів.

Продає у тимчасове (оренда) чи постійне (продаж) користування друковану і аудіовізуальну продукцію інших виробників та матеріально-технічні засоби для користування ними, а також свої сервісні бібліотечно-інформаційні продукти і послуги згідно з потребами споживачів.

3. Коли і як?.. продукує, рекламує, продає.

Продукує, рекламує і продає у визначений внутрішнім трудовим розпорядком час за допомогою видачі друкованої та аудіовізуальної продукції інших виробників і свої бібліотечно-інформаційні продукти й послуги для роботи у приміщеннях бібліотеки або вдома через абонементи, філії, пункти видачі.

Рекламує наявні фонди і власну продукцію за допомогою системи каталогів і картотек, інформаційних видань, виставок, масових заходів, усного консультування тощо.

Продає опосередковано (надає в оренду, у користування) приміщення, інвентар та технічні засоби, друковану та аудіовізуальну продукцію інших виробників, бібліотечно-бібліографічні та бібліотечно-інформаційні сервісні послуги (каталоги, картотеки, бібліографічні покажчики, аналітично-оглядову та рекомендаційну продукцію тощо), усну інформацію про фонди, консультації.

Продає буквально інформаційно-бібліографічні послуги і продукти свого виробництва (друковані бібліографічні покажчики, рекламні листівки тощо), комплекс стандартних сервісних бібліотечних послуг через читацький абонемент, послуги з тиражування (ксерокопіювання, друк) та палітурних робіт, продукцію інших виробників (книги, журнали, канцтовари тощо).

4. Навіщо?.. створює, розширює виробництво, діяльність.

Бібліотеки можуть відповісти на це питання по-різному:

а) для задоволення особистих потреб членів суспільства (окремих читачів, колективів, груп, господарських суб'єктів тощо) у самоосвіті, знаннях, культурному самовдосконаленні, у спілкуванні зі світовим і національним культурним надбанням, самовихованні (тобто для набуття особистої культурної компетентності), а також для задоволення своїх матеріальних, інтелектуальних, владно-розпорядних, статусних та інших соціальних прагнень (більше знань – вищий статус у суспільстві), психіко-компенсаційних потреб (для відпочинку, проведення дозвілля тощо). В цьому разі вона має суто соціальну спрямованість і націлена лише на соціальний ефект від своєї діяльності. Основні функції такої бібліотеки пов'язані з максимальним задоволенням різноманітних індивідуальних потреб населення, яке і повинно оплачувати її функціонування. Основним продуктом такої виробничої діяльності є комплекс систематичних знань і уявлень, вмінь і навичок, традицій і ціннісних орієнтацій, що допомагає соціалізації та інкультурації індивіда у суспільстві проживання (компетентність по відношенню до інституційних норм соціальної організації, до конвенційних норм соціальної і культурної регуляції, до короткотермінових але гостро актуальних зразків соціальної престижності); забезпечити рівень повноти і свободи володіння мовами соціальної комунікації і стратифікації.

б) для задоволення потреб суспільства у відтворенні себе як соціокультурної цілісності і особистості людини як адекватного члена цієї цілісності та існуючого суспільного ладу через реалізацію технологій і механізмів вкорінення у свідомість людей відібраного, селектованого, узагальненого і проінтерпретованого соціального досвіду та ненав'язливого (опосередкованого) регулювання життєдіяльності членів суспільства у відповідності з ціннісними нормами та правилами колективного співіснування і взаємодії на даному етапі культурно-історичного розвитку. Основні функції бібліотеки в цьому аспекті пов'язані з допомогою державі у розв’язанні проблем соціальної організації і спрямування людей, їхньої життєдіяльності на вирішення завдань державотворення і трансляції наступним поколінням здобутків і досвіду співіснування колективу людей у даній формації. Така діяльність фінансується державою як основним її замовником. Основним продуктом виробничої діяльності є вироблення і впровадження у свідомість людей норм соціальної адекватності життю у даному суспільстві і допустимих способів існування тих чи інших практичних або символічних дій, що відображають соціальний досвід даного суспільства та його історичних організаційно-регулятивних норм і форм , наслідування поколіннями цих традиційних форм і норм, їхньої поступової зміни і оновлення.

в) для задоволення потреб певної господарської структури та її працівників у підвищенні свого фахового рівня, подальшого науково-технічного прогресу. Функції відомчої бібліотеки зумовлені цією структурою, і вона ж фінансує роботу і визначає продукт виробничої діяльності бібліотеки.

Виважена відповідь на поставлені запитання і повинна стати відправною точкою маркетингового дослідження.

Якщо обираються друга і третя позиція, то впроваджується некомерційний маркетинг, метою якого є визначення рентабельності використання наданих коштів і обґрунтування розширення чи інтенсифікації діяльності, скорочення чи може й ліквідації інформаційно-бібліотечної структури. При цьому комерційна діяльність займає незначне місце в діяльності бібліотеки.

Якщо ж вибирається перша позиція, тобто бібліотека хоче стати незалежною соціально-культурною інституцією, вона повинна відійти від пасивно-утриманської філософії державного, і навіть спонсорсько-меценатського фінансування, має активно впроваджувати у свою діяльність комерційний маркетинг як єдино вірний і гарантований шлях до виконання своєї високої місії і покликання. Це не означає, що бібліотека повинна відмовитися від державного чи іншого роду фінансування, а лише те, що її взаємодія з владними чи відомчими суб'єктами має базуватися на комерційній основі – "гроші – товар" і "товар – гроші". Свою ж діяльність бібліотека мусить будувати на базі комерційного маркетингу як техніки добування грошей через пошук споживачів для кожного виду своєї продукції.

Зважаючи на те, що досі вся статистична, аналітична і узагальнююча діяльність бібліотек здійснювалася лише з метою задоволення соціально-культурних і інформаційних потреб населення, а не отримання прибутку як основного джерела життєдіяльності, на вищенаведені основні маркетингові запитання треба поглянути ще й під іншим кутом зору, а саме:

1. Хто конкретно буде споживачами, котрі платитимуть за вашу продукцію; постачальниками, з якими вигідно мати справу; посередниками, які будуть просувати вашу продукцію; хто є  конкурентами, з якими доведеться рахуватися?

2. Що і скільки потрібно вам продукувати і продавати для досягнення поставленої мети?

3. Коли і як продукувати і продавати свою продукцію, щоб споживач мав від неї найбільшу користь, а бібліотека прибуток?

4. Навіщо створювати нову чи вдосконалювати стару продукцію, розширювати або згортати виробництво.

Маркетингове дослідження складається з декількох етапів. Щоб досягти більшого при менших витратах, необхідна чітка визначеність у постановці цілей. Тому перший етап передбачає чітке формулювання загальної мети – місії діяльності господарської одиниці. Загальна місія бібліотек визначена усією історією їхнього існування і не потребує значної корекції: діяльність усіх без винятку бібліотек покликана задовольняти суспільну потребу в інформації, самоосвіті та набутті комплексу знань для позитивної, повнокровної життєдіяльності особистості й цим самим спрямована на процес відтворення духовного і виробничого потенціалу суспільства. Крім того, бібліотеки виконують дозвільні та релаксаційні функції, сприяють соціалізації індивіда протягом його життя. Для вирішення цих завдань вони володіють відповідними інтелектуальними та матеріальними ресурсами.

Ми живемо в епоху переходу від індустріального (товаровиробничого) суспільства, в якому основна боротьба велася за володіння ресурсами, до постіндустріального (обслуговуючого), в якому джерелом суспільного розвитку є теоретичні знання і стратегічна ініціатива. Основу постіндустріального суспільства складають різні інформаційні структури, зорієнтовані на реалізацію широкомасштабних проектів інформатизації суспільства. Процес інформатизації суспільства включає в себе, перш за все, створення інформаційного середовища, тобто комплексу умов і факторів, що потрібні для найбільш ефективного використання інформаційних ресурсів, переважною частиною яких володіють зараз саме бібліотеки. Звідси до загально-історичної місії бібліотек додається інформаційна. Наприклад, місія бібліотек для дітей та юнацтва може бути визначена як інформаційна діяльність, що спрямована на забезпечення освітнього, самоосвітнього та виховного процесу відповідно до основних завдань освіти як транслятора загальних і спеціалізованих знань, відтворення культури та її базових цінностей і традицій у підростаючого покоління.

Крім цього, сформульована на засадах маркетингу місія бібліотеки повинна також визначати напрям беззбиткової, рентабельної діяльності, бути реально досяжною, зрозумілою виконавцям, відповідати наявним матеріальним і людським ресурсам і мати конкретного адресата. Задля цього повинні бути чітко встановлені пріоритетні завдання, означені конкретні сфери концентрації зусиль і відповідно до цього ранжовані значимість підрозділів і служб, товари і послуги. Тобто потрібно відповісти на поставлені вище чотири маркетингові запитання ще й з погляду комерційної спрямованості закладу.

На другому етапі повинна бути визначена першочергова проблема, яку необхідно вирішити. Якщо бібліотека – уже давно існуюча господарська структура, має визначене підпорядкування і джерело фінансування, конкретні ресурси і контингент читачів, свій імідж, тобто власну ринкову нішу, першочерговим завданням повинно стати забезпечення гарантій її збереження, її виживання. В цілому основні проблеми бібліотеки зводяться до визначення потенційних споживачів вже існуючої продукції, їхнього місцезнаходження і розмірів коштів, які вони згодні заплатити за цю продукцію, виявлення причин її придбання чи не придбання, користування певним товаром чи послугою, вподобань і переваг певного контингенту споживачів. Під час цього етапу отримуються і аналізуються емпіричні дані, порівнюються цінність і важливість очікуваних результатів дослідження, часу і коштів, що знадобляться для його проведення, і визначається, що саме підлягає негайному вивченню і в яких обсягах.

На третьому етапі слід визначитися з пріоритетами у діяльності і провести їхнє ранжування. Пріоритети можуть бути визначені лише після детального вивчення переваг і запитів контингенту потенційних користувачів та наявних і потрібних ресурсних можливостей їхнього задоволення. Це можуть бути:

§      просвіта– формування світоглядних установок засобами друкованої та аудіовізуальної продукції (поглядів на сутність природи, людини, суспільства, на системний характер їхньої взаємодії, способів пізнання реальної чи уявної дійсності і досвіду інтерпретації цього знання тощо);

§      самоосвіта – допомога у засвоєнні найбільш загальних наукових знань про природу, людину, суспільство; узагальненого історичного досвіду співіснування людей, досягнень у сфері технологій і результатів будь-якої людської діяльності через сучасні форми і засоби накопичення, акумуляції і трансляції цього досвіду і знань;

§      соціалізація – ознайомлення з основними принципами здійснення соціальної взаємодії, розподілу суспільної праці, з соціально-функціональними ролями людини у суспільстві і способами її входження у суспільну практику, з ціннісно-смисловими значеннями, оціночними критеріями та ієрархіями, з питаннями соціокультурного становлення, самоідентифікації, інтелектуальної та діяльної самоорганізації людської особистості через існуючі форми і засоби соціальної комунікації;

§      інкультурація – введення у систему базисних ціннісно-смислових і нормативно-регулятивних установок культури, критеріїв оцінок і принципів відбору соціально прийнятних форм і способів здійснення діяльності, прийнятих у суспільстві, проблем творчості, культурної інноватики, тобто, продукування культурної компетентності особистості через введення її у сферу світових культур.

Hа четвертому етапі визначається сфера концентрації зусиль. Наприклад, виходячи з того, що в інформаційному суспільстві соціальна стратифікація визначається через профіль, глибину і якість отриманої освіти та вміння користуватися здобутими знаннями і навичками у повсякденному житті, а також особистий духовно-інтелектуальний розвиток індивіда, сферою концентрації зусиль бібліотеки може бути індивідуальне інформаційно-консультативне обслуговування, тобто задоволення споживчих потреб індивіда чи групи однорідних індивідів. Відповідно до цього повинна ранжуватися значимість підрозділів і служб бібліотеки, а саме: на першому місці має бути інформаційно-консультативне забезпечення читачів, якому підпорядковується комплектування і обслуговування. Звідси витікає така структура закладу: інформаційно-консульта­ти­вна служба, сервісна служба (служба обслуговування), служба ком­пле­ктування і матеріально-технічного постачання. А виходячи з при­бу­ткової мотивації, пріоритетами діяльності визнаються інфор­маційно-консультативні товари і послуги та сервісне обслугову­ван­ня користувачів.

Останнім,п’ятим етапом, є визначення стратегії життєдіяльності установи для досягнення максимальної взаємної вигоди через дилему – “вигідно підприємству – вигідно споживачу”. Якщо місія і пріоритети визначаються ззовні, то питання про те, який результат буде отримано, вирішується зсередини, на основі власних закономірностей і можливостей. Необхідність досягнення визначеного результату і формує підприємство, упорядковує взаємодію його елементів, структуру і склад. У функціонування включаються тільки ті елементи, що мають необхідні якості, структура взаємодії формується  з метою одержання необхідного результату. Крім показника внутрішньої досконалості, результат виступає показником зовнішнього виправдання існування бібліотеки як соціальної системи.

Стратегія діяльності витікає з виробничого потенціалу бібліотеки, тобто з наявності умов, які внаслідок практичної діяльності, можуть реалізуватися у певні здобутки, та джерел, що можуть бути мобілізованими, приведеними у дію чи використаними для вирішення поставленого завдання. Для цього необхідно відверто, обґрунтовано й неупереджено відповісти на п'ять запитань:

1.   Що ми маємо?.. (основні фонди, структура, штати);

2.   Кому потрібно те, що ми маємо?.. (державі, господарській структурі, групі, колективу, індивіду, суспільству тощо);

3.    За що з того, що ми маємо і комусь потрібне, цей "хтось" захоче платити гроші?. (фонди, каталоги і картотеки, бібліографічні посібники, послуги, видання, сервіс і т. ін.);

4.    Що цьому заважає?.. (інертність, пасивність, байдужість, низький фаховий рівень тощо);

5.    Що потрібно для того, щоб те, що комусь потрібне з того, що ми маємо, і за що нам згодні платити, допомогло нам вижити і розвиватися на ринку інформаційно-інтелектуальної продукції?

Відповіді на ці запитання з маркетингових позицій допоможуть конкретизувати необхідні дії і способи, до яких треба вдатися, розробити тактику – хто, де, коли, як та навіщо; створити такий асортимент товарів і послуг, котрий би мав вищий рейтинг і конкурентоспроможність, ніж його аналоги в інших виробників; цілеспрямовано впливати на споживачів, на попит, свій сегмент ринку.

П’ятий етап потребує комплексного маркетингового дослідження бібліотечної діяльності, яке повинно включати:

§      ситуаційний аналіз особистих ресурсів;

§      визначення оптимальної політики комплектування і принципів організації фондів та обслуговування;

§      моделювання бажаної номенклатури продукції;

§      вивчення ставлення споживачів до визначеного набору продукції, її якості і цінової доступності, а також рівня конкурентоспроможності і адаптації її на профільному ринку;

§      формування (калькуляцію) вихідних цін і обґрунтування загальної цінової політики та допустимих параметрів цінової диверсифікації;

§      розробку фірмового стилю і реклами для створення позитивного іміджу і просування продукції до споживача;

§      правову регламентацію: встановлення і вироблення організаційно-правових норм та форм юридичних і економічних взаємовідносин зі споживачами та партнерами.

Стратегію можна будувати, покладаючись на особистий досвід та інтуїцію, але краще всебічно її проробити, включаючи експертів і побудову “сценаріїв” на ПК. При цьому зовсім необов'язково здійснювати широкомасштабне дослідження, достатньо провести локальне і менш витратне, щоб досягти значних позитивних зрушень. Потрібно скласти кошториси на всі технологічні процеси бібліотечно-інформаційної діяльності, узгодивши їхні нормативні показники з дійсними, визначити обсяги продукції, яку можна виробити, виходячи з наявних бюджетних  асигнувань і позабюджетних коштів, зіставити план та його виконання з бюджетом і прийняти рішення, за рахунок чого можна їх скорегувати. Це дасть змогу звільнитися від баласту в діяльності і окреслити подальші маркетингові дослідження, спрямовані на зростання підприємства і його ринкової частки, його стабільного, незалежного фінансового стану, що, у свою чергу, стане підґрунтям для наступного етапу маркетингу – заміщення ресурсів і отримання прибутків. І тоді вже знадобляться більш детальні маркетингові дослідження, спрощену методику і практику яких ми й розглянемо далі.



< Попередня   Наступна >
>>> Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | Повідомлення | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!

Новый сервис

   http://mysciencehighlights.org/ Мои научные новости -- уникальная возможность получать абстракты из полторы сотни англоязычных журналов по всем академ темам на имейл или посредством новостной ленты! Вам всего лишь необходимо зарегистрироваться,  указать тему,  ключевые слова,  и сведения о новых публикациях с высокой степенью ревалентности вам обеспечены! Информация о  ресурсе тут

ЗНАЙОМТЕСЬ:
Популярні
Інтернет-ресурси
Зараз на сайті:
Гостей - 393
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::
bigmir)net TOP 100