:: Головна :: :: Пошта :: :: Пошук :: :: Оголошення :: :: Форум ::
Меню
>>> Головна
>>> Про проект
>>> ТЕМА ДНЯ
Повідомлення
>>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ:
>>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ
>>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ:
>>> КОРИСНІ РЕСУРСИ
>>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА
>>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ:
>>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ
>>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб
ФАЙЛИ
Контакт

Библиотека и молодежь
Бібліотекарі усіх країн - єднайтесь!
5Books: Все про книжки
Сельская библиотека БЛОГ Борисовской црб Минская обл. Республика Беларусь
>> Библио.net
>>Блог відділу мистецтв Тернопільської ОБД
>>Методична служба публічних бібліотек Києва
>>Могилянська Бібліотекарка
>>Записки рядового библиотекаря
>>Моя профессия - библиотекарь
>>Библиотекарша
>>Библиолента
>>Библиотека без барьеров
>>Неофіційний вісник ОУНБ
>>Электронный читальный зал
>>Я - бібліотекар
>>Дневники злой библиотечной девы
>>Инновации в библиотеке
>>Методист библиотеки
>>Мышь Библиотечная
>>Библиотеки. Региональные центры чтения
>>Бібліотечно-інформаційний центр «Слово»
>>Bibliomistok
>>Libr.Net
>>Бібтех
>>Пан бібліотекар
>>Блог библиотекаря
>>Библиотекарь Тимофеева
>>День за днём ...
>>Библиотечный калейдоскоп
>>Блог бібліотекаря Галини Симоненко
====================================
>>> Ресурси холдінга

Дискуссионный клуб "Библиофан"
  Мои научные новости
  Жизнь - это бесконечная череда мгновений
Открой для себя новую жизнь

  Мой дом

Вітаємо Вас на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі 

Маркетинг і бібліотека
Рейтинг: / 36
ГіршаКраща 
СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА - Пропонують практики і науковці

Маркетинг як філософія господарської діяльності 

Хронологічне виникнення, етимологія та розвиток маркетингу, його сутність, форми і методи досліджені багатьма зарубіжними і вітчизняними науковцями. Усі їхні викладки теорії і практики маркетингу стверджують, що це не просто прикладна наука, а справжня філософія товаровиробництва і товарообміну, яка прагне у системі загальних понять (маркетингових категорій) всебічно пізнати свій предмет – закони руху товарів, функціонування ринку, споживчі переваги та потреби суспільства і спрямувати ці знання на досягнення найкращої взаємодії між виробником і споживачем для взаємної вигоди.

Виходячи з визначення терміна "філософія" як форми суспільної свідомості, що відбиває дійсність у системі загальних понять і поглядів на світ, тобто є світоглядом [21], маркетинг – це форма суспільної свідомості, котра відображає товаровиробництво і товарообмін у системі узагальнених понять і поглядів. Як світогляд він складається з переконань та дій, що відображають особливий спосіб сприйняття, розуміння та оцінки виробничої, підприємницької та бізнесової діяльності, усвідомлення свого місця у ринковому народногосподарському процесі та у системі задоволення потреб населення за умови, що ці погляди, дії та вчинки спрямовані на організацію прибуткової або хоча б беззбиткової діяльності господарюючого суб'єкта. Визначаючись виробничо-збутовою практикою, маркетингова свідомість, у свою чергу, активно впливає на стан господарювання, а принципи маркетингу отримують нормативне значення.

Як і загалом філософія, маркетинг включає в себе вирішення основних питань товаровиробництва та товарообміну через розуміння концепції розвитку суспільства і суспільних відносин; суспільно-політичного, етичного та естетичного ідеалів; смислу і мети життя як соціуму, так і певної народногосподарської одиниці. Він озброює суб'єктів господарської діяльності знанням найбільш загальних законів економічного мислення, формує це мислення і спрямовує його на активне перетворення виробничо-бізнесових бажань у дійсність.

Екскурс в історію свідчить, що перші елементи маркетингу, як осмисленої дії, виникли у ланцюжку "товар – обмін" ще у первісному суспільстві й удосконалювалися разом із суспільними відносинами і товаровиробничою сферою як прийоми, умови і види виробничо-збутової діяльності. З часом формуються нові погляди на товарообмін, що трансформуються у нову виробничу і споживчу філософію. На початку ХХ ст. американські економісти об'єднали окремі елементи і прийоми товарообміну в цілісну систему, яка отримала назву “маркетинг”. Її еволюція йшла від концентрації уваги на товарі і виробництві ("виробництво – товар"), на системі збуту ("виробництво – збут"), на ринку ("виробництво – ринок") – до  зосередження уваги на споживачах і попиті ("виробництво – споживач").

Зміни погляду на виробничо-збутову діяльність вели й до зміни змісту поняття "маркетинг". Термін "маркетинг" спочатку науковці визначали як похідний від англійського market – ринок, торгівля, продаж, комерційна діяльність, потім як контамінацію слів market geting – завоювання ринку. Американська маркетингова асоціація (AMA) ще у 1937 р. визначила маркетинг як комбінацію чинників, що їх необхідно враховувати, організовуючи діяльність, котра має характер продажу або сприяє продажу. В останні роки ХХ ст. на основі узагальнення всього досвіду маркетингової діяльності, пізнання факторів і чинників її впливу на виробництво і ринок, формується науковий світогляд, нова філософія товаровиробництва і товарообміну. Окремі елементи і прийоми маркетингу перетворюються в узагальнене осмислення виробничої діяльності, у світогляд, що об'єднав у єдине ціле питання управління виробництвом, саме виробництво та реалізацію продукції споживачам через торгівлю чи систему послуг.

Майже столітня історія розвитку маркетингу привела до концептуального його визначення як інтегрованої, орієнтованої на споживача і прибуток, філософії господарської діяльності за умов конкуренції, визначеної тріадою підприємство – споживач – конкуренти у будь-якій послідовності. Щоб термін "маркетинг" не сприймався  лише модним словом, зрозуміти його філософську суть дуже важливо. Вона полягає у способі організаційної діяльності господарської одиниці, який вимагає постійного контролю і виваження своєї роботи на терезах ринкових постулатів – корисності для суспільства і свого існування та розвитку, тобто корисності комерційної.

Соціально-культурні заклади, що впроваджують у свою діяльність          елементи маркетингу, підпорядковують комерційну складову соціальній  і тому не отримують відповідного економічного ефекту. Виною цьому є відсутність фінансових знань, які в бізнесових колах називають ще фінансовим коефіцієнтом інтелекту. Цей коефіцієнт складається з фінансової грамотності, тобто вміння читати й розуміти фінансові звіти та бухгалтерський облік; знань основ інвестування – науки про гроші, які заробляють гроші, що є створенням бізнесу; досконалого володіння маркетингом, а саме: розуміння і прийняття ринку, його емоцій та “технічних” аспектів, пропозицій та попиту; економічної і юридичної грамотності – знання економічних законів, юриспруденції, податкових переваг тощо. Крім цього, потрібні ще винахідливість, здатність виявити можливості, які інші не побачили; фінансова мудрість у тому, як заробляти гроші, як справлятися з ризиком та вміння бачити, чи не є ваша діяльність “бігом білки у барабані” [18]. Серед зазначених вище знань, уміння займатися маркетингом багато фахівців вважають найважливішим фактором для досягнення успіху в будь-якій господарській діяльності.

На даний час вже склалася наукова методологія типового маркетингу, згідно з якою його головним принципом є цільова орієнтація і комплексність. Саме на цьому базуються усі визначальні поняття сучасного маркетингу, ключовим серед яких є "маркетинг-мікс" (маркетингова суміш) – сукупність засобів впливу на споживачів цільового ринку з метою викликати їхню бажану зворотну споживчу реакцію через маркетинговий комплекс (концепція "4 р"): товар (рrodukt), ціна (рrice), місце (рlace), стимулювання продажу (рromotion). Кожний з цих елементів має комплексний і багаторівневий характер, але у своїй сукупності спрямований на досягнення такого стану, коли товари і послуги, завдяки цілковитій відповідності потребам, “продають” себе самі без додаткових збутових заходів.

Серед  найважливіших законів маркетингу – неперервність, наступність маркетингових дій у ланцюжку “маркетинг – дія – маркетинг – дія…” та визнання життєвого циклу будь-якої господарської діяльності у циклі “зародження – розквіт – вмирання”.

Ф. Кетлер, Т. Леввіта, Г. Артамонов, Р. Вчерашній, Ю. Ка­нигіна, Ю. Шрайдер, Д. Длигач, А. Іжорський, В. Крисов, С. Бодрунов та ін. визнають маркетинг ефективним інструментом організації і управління діяльністю будь-якої народногосподарської одиниці у ринкових умовах і розглядають у своїх дослідженнях, поряд із загальним, промисловим маркетингом, і маркетинг соціально-побутової та соціально-культурної сфери, називаючи його "некомерційним маркетингом". Це спричинено тим, що класична економічна теорія поділяє народногосподарську діяльність на дві сфери – матеріальне і нематеріальне виробництво, кожна з яких, у свою чергу, поділяється на комерційну і некомерційну. Вважається, що комерційна сфера націлена на досягнення економічного ефекту у вигляді прибутку; некомерційна – на досягнення соціального ефекту у вигляді духовно та морально ціннісних категорій. Цей поділ суто умовний, бо, згідно із сучасним законодавством так звані некомерційні суб'єкти можуть здійснювати комерційну діяльність, що слугує досягненню цілей, заради яких вони створені, та відповідає їм.

Поділ маркетингу на комерційний і некомерційний часто є наслідком того, що  маркетингові дії й інструментарії ототожнюються з проблемою збуту, реалізації продуктів та послуг, у той час як між маркетингом і традиційною збутовою діяльністю існує суттєва різниця. Збут – це сукупність організаційно-технічних і комерційних заходів для безпосередньої реалізації товарів та послуг на споживчому ринку і просування вже готового товару від виробника до споживача. У слова ж "market", крім значення "ринок, торгівля, збут", є ще одне – "попит", тобто об'єктивно існуюча, динамічно мінлива система потреб, смаків, переваг людей, які треба максимально повно задовольнити, а ще краще – передбачити, і за рахунок цього отримати прибуток. Тому базовими для маркетингу є вивчення та задоволення потреб споживачів і спрямування ресурсів виробника на виробництво саме тих товарів і послуг, яких потребує споживач; адаптація і трансформація виробництва відповідно до змін потреб та запитів суспільства. Продаж товару, і це суттєво, у маркетингу виступає не тільки як акт реалізації продукції, а й як засіб спілкування і вивчення споживачів. За цих умов невдоволення споживачів стає причиною зміни всієї політики виробника, а не тільки процесу продажу товарів і послуг, як це відбувається при збуті. У загальних рисах, збут є лише однією з багатьох функцій підприємства, тоді як маркетинг становить основу всієї господарської діяльності і ділової активності виробника, є його філософією, світоглядом.



< Попередня   Наступна >
>>> Головна | >>> Про проект | >>> ТЕМА ДНЯ | Повідомлення | >>> БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ: | >>> УКРАЇНІСТИКА за КОРДОНОМ | >>> УКРАЇНОМОВНІ ТВОРИ: | >>> КОРИСНІ РЕСУРСИ | >>> СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА | >>> З ТВОРЧОГО ДОРОБКУ: | >>> ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ | >>> ИГРОМАНИ. Дискусійний клуб | ФАЙЛИ | Контакт |
Підпишіться на новини!

Новый сервис

   http://mysciencehighlights.org/ Мои научные новости -- уникальная возможность получать абстракты из полторы сотни англоязычных журналов по всем академ темам на имейл или посредством новостной ленты! Вам всего лишь необходимо зарегистрироваться,  указать тему,  ключевые слова,  и сведения о новых публикациях с высокой степенью ревалентности вам обеспечены! Информация о  ресурсе тут

ЗНАЙОМТЕСЬ:
Популярні
Інтернет-ресурси
Зараз на сайті:
Гостей - 392
 
 
©Copyright 2005-2007 Бібліотечний інформаційно-освітній портал
Використання інформації з рекламних та інших матеріалів цього сайту для передруку, внесення в бази даних для подальшого комерційного використання, розміщення матеріалів в ЗМІ та мережі інтернет можливе лише за умови розміщення прямого посилання на сайт http://www.librportal.org.ua

:: up::
bigmir)net TOP 100